Огляд законодавства

08 – 12 червня 2020 року. Уряд зняв карантинні обмеження на регулярні авіаперельоти

Кабінет Міністрів України зняв карантинні обмеження на регулярні авіаперельоти. Уже з 5 червня стартували внутрішні рейси, запуск міжнародних очікується після 15 червня.

Першими про відновлення внутрішніх рейсів заявили «Міжнародні авіалінії України» (далі – МАУ). Зокрема, оголошено вильоти з Києва (аеропорт «Бориспіль») до Одеси.

Продаж квитків відкрила компанія Windrose. Заплановано рейс Київ – Дніпро і у зворотному напрямку. Рейси виконуються із столичного аеропорту «Бориспіль».

Про наміри виконувати рейси оголосила і «Мотор Січ». З 15 червня запускається авіасполучення за маршрутом Запоріжжя – Київ і у зворотному напрямку.

Відкрито продаж на рейси компанії Windrose за маршрутом Харків – Київ – Харків. Вони будуть виконуватися з 16 червня.

Крім того, на рейси після 15 червня продає квитки МАУ відразу на кілька внутрішніх напрямків.

Київський аеропорт імені Сікорського анонсував міжнародні пасажирські перевезення з 16 червня. Планується відновлення рейсів лоукостера WizzAir із Києва в низку європейських міст – Берлін, Варшаву, Будапешт, Копенгаген, Лісабон тощо.

Також буде запущено рейс Київ – Мінськ авіакомпанії «Белавіа». А ближче до кінця місяця польоти між Києвом і Варшавою запустить польський перевізник LOT.

Лоукостер Ryanair заявив про плани відновити польоти до України на початку липня. Поки оголошено рейси з Києва, Одеси та Львова до Рима, Болоньї, Мілана і Катаньї.

Про запуск рейсів до України вже оголосила Туреччина. Авіакомпанія Turkish Airlines відкрила продаж квитків на рейси з Києва до Стамбулу з 15 червня.

Через карантинні обмеження певні правила поширюються і на пасажирів. До терміналів аеропортів не будуть допускати проводжаючих. Пасажири зобов’язані носити респіратор або захисну маску протягом всієї поїздки, у тому числі під час перебування в зонах обслуговування.

Пасажир повинен мати при собі достатню кількість масок на весь час подорожі (до виходу з аеропорту прибуття). Рекомендується також мати одноразові рукавички. Людей без засобів захисту не допустять до реєстрації та можуть відмовити їм у польоті. Виняток – пасажири до шести років або з медичними протипоказаннями.

Перед вильотом проводиться температурний скринінг, пасажирів з підвищеною температурою та іншими симптомами захворювання відправлять до медиків. Деякі авіакомпанії можуть безкоштовно перебронювати квитки за наявності довідки про захворювання.

На стійках реєстрації в аеропорту необхідно дотримуватися дистанції 1,5-2 метри, як і під час виходу на посадку. Реєстрацію рекомендують робити в онлайн-режимі.

Державна податкова служба України розповіла, за якими критеріями вона відбирає платників до плану перевірок.

Фахівці фіскального відомства зазначили, що основними завданнями підрозділів податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування є подолання ризиків у системі аудиту, виявлення не посередників, а конкретних замовників послуг схем мінімізації, зменшення адміністративного тиску на бізнес.

Відбір до плану-графіка ризикових платників здійснюється автоматично засобами ІТС «Податковий блок», завдяки якій до контролю відбираються винятково найбільш ризикові суб’єкти господарювання.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік оприлюднено на офіційному сайті Державної податкової служби України (далі – ДПСУ) 24.12.2019 р.

Засобами інформаційних систем ДПСУ до плану-графіка на 2020 рік відібрано підприємства, які мають ризики високого та середнього ступенів. Ризики високого ступеня визначалися за такими критеріями:

  • наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПСУ про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків;
  • наявність відносин з контрагентами, які перебувають в розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами;
  • наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання тощо.

Ризики середнього ступеня визначалися за такими критеріями:

  • нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі);
  • невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість (далі – ПДВ), та інші.

У зв’язку із запровадженням мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків податківцями здійснено коригування плану-графіка на 2020 рік щодо перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка мали розпочатися у періоді з 18 березня по місяць закінчення карантину та не були розпочаті на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ.

Відкоригований план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік додатково буде оприлюднено на офіційному сайті ДПСУ.

Державна податкова служба України розглянула випадок, коли товариство (платник ПДВ) реалізує подарункові сертифікати різного номіналу (300, 500 і 1 000 грн) як кінцевим споживачам, так і юридичним особам – платникам ПДВ. У подальшому такі сертифікати дають можливість їх покупцям придбати товари, які присутні на торгових полицях гіпермаркету.

Ось що стосовно цього зазначили податківці.

За операцією з продажу (реалізації) подарункового сертифіката юридичній особі (платнику ПДВ) або кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) товариство повинно визнати податкові зобов’язання з ПДВ. Визнавати їх слід на дату сплати покупцем коштів за подарунковий сертифікат товариству. Це буде «першою подією» згідно з п. 187.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надалі обмін подарункового сертифіката на товари для цілей оподаткування ПДВ буде «другою подією», яка не зумовлює наслідків у частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Отже, на дату виникнення ПДВ-зобов’язань товариство зобов’язане скласти податкову накладну (далі – ПН) на покупця подарункового сертифіката (юрособу або кінцевого споживача) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

За словами контролерів, у такому разі в податковій накладній слід зазначати код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатуру подарункового сертифіката.

На дату фактичного отримання покупцем товарів в обмін на подарунковий сертифікат («друга подія») номенклатура та код товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначені в ПН, виправляються через складання розрахунку коригування до такої податкової накладної, у якій:

  • зі знаком «-» зазначаються показники щодо номенклатури та коду згідно з УКТ ЗЕД подарункового сертифіката. У графі 1 такого розрахунку коригування обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється);
  • зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції) товарів/послуг, які фактично придбаваються за рахунок такого сертифіката. У графі 1 розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У розрахунку коригування до ПН зазначається код причини коригування «зміна номенклатури».

Крім того, контролери зауважили, що в разі продажу (реалізації) подарункових сертифікатів кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ товариство може за певних умов скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Звісно, якщо на ці операції вже не була складена звичайна податкова накладна.

У податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, також слід зазначати код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатуру безпосередньо подарункового сертифікату і в подальшому проводити коригування.

До того ж, якщо товариство реалізує подарункові сертифікати як кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ), так і юридичним особам – платникам ПДВ, то на покупців – юросіб (платників ПДВ) слід складати окремі податкові накладні.

Державна служба України з питань праці розповіла, чи можна брати відпустку «авансом».

Щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) повної тривалості може надаватися працівнику в перший рік працевлаштування на підприємстві після безперервної роботи тривалістю шість місяців. Винятковими є лише випадки, вказані в ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» – коли щорічна відпустка може надаватися за бажанням працівника до настання цього шестимісячного терміну безперервної роботи, а саме:

1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особам з інвалідністю;

3) особам віком до 18 років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Тобто відпустка наперед може надаватися як працівникам, які працюють до одного року в організації, так і працівникам з тривалим стажем роботи на підприємстві.

Якщо працівник звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який він уже одержав щорічну відпустку повної тривалості, то за ним значиться заборгованість перед підприємством щодо нарахованих відпускних за невідпрацьовану частину робочого року, для покриття якої власник проводить відрахування із зарплати.

Статтею 127 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачено випадки, за яких можна провадити відрахування із заробітної плати в разі використання відпустки наперед, а саме: у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в п.п. 3, 5, 6 ст. 36 і п.п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра