Огляд законодавства

19 – 23 серпня 2019 року. Мінфін затвердив узагальнюючу податкову консультацію з ТЦУ для нерезидентів

Міністерство фінансів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.

Документ відповідає на два питання:

1) чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?

Відповідно до роз’яснення Мінфіну операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, що має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно;

2) чи враховуються під час визначення вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?

Документом встановлено, що, оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ в повному обсязі враховуються для визначення вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Нагадаємо, узагальнюючі податкові консультації – це інструмент, який дає змогу суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства. Міністерство фінансів надає їх відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 15.04.2017 р. № 1797.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо виправлення помилки, якої припустилось товариство в акцизній накладній, складеній для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року» від 16.08.2019 р. № 3845/6/99-99-12-03-03-15/ІПК пояснила: можна відкоригувати показники акцизної накладної (далі – АН), склавши розрахунок коригування (далі – РК) до неї та зареєструвавши його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), якщо після реалізації пального або спирту етилового частину чи весь обсяг пального або спирту етилового повертають особі, яка їх реалізувала. Або якщо виникає потреба виправити помилки, яких припустилися під час складання такої АН.

Обсяги пального, що обліковували в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), розподіляють між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними шляхом складання та реєстрації АН. При цьому операцій з реалізації пального в розумінні ПКУ не проводять. Тобто немає фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального.

Відповідно, не можна коригувати за допомогою РК показники АН, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕАРП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального фактично перебувають станом на 01.07.2019 р. (далірозподільчі АН).

Інформація про строки та порядок виправлення помилок, яких припустилися платники в розподільчих АН, а саме шляхом складання АН особою, яку в розподільчій АН записано як отримувача пального, та її реєстрації в ЄРАН, 02.08.2019 р. розміщена на офіційному вебпорталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФСУ):

  • sfs.gov.ua → Головна → Новини;
  • sfs.gov.ua → Головна → Повідомлення та нагадування.

Виправити невідповідні дані розподільчих АН можна тільки після реєстрації другого примірника розподільчої АН.

Тому помилкові дані в розподільчій АН, другий примірник якої не зареєстрований в ЄРАН, не виправляють.

Верховний Суд України постановою від 26.06.2019 р. у справі № 808/1641/16 постановив, що незначні дефекти в первинних документах не можуть розглядатися як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги та зміст поставки, мету придбання, порядок здійснення розрахунків, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з’ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо й у їх сукупності, а також сукупно з іншими доказами у справі.

Реальність потребує з’ясування того факту, чи справді відповідні активи отримано від зазначеного в первинних документах контрагента та за передбаченими договірними умовами. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між позивачем та контрагентом, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків з метою з’ясування характеру та умов здійснення оспорюваних операцій.

Якщо товар, дійсно придбаний платником податку, оприбуткований, то дефекти в первинних документах, у разі якщо зазначена в них інформація дає змогу ідентифікувати суб’єктів господарювання та господарські операції, не можуть розглядатися як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Міністерство соціальної політики України в листі «Стосовно застосування положень Закону України «Про відпустки» від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19 розглянуло таку робочу ситуацію. Працівник захворів у відпустці. Що робити в такому разі із безперервною частиною відпустки, що становить 14 календарних днів?

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон) щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Норма щодо продовження або перенесення поширюється тільки на щорічні відпустки та додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі ст. 19 Закону.

Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 13.11.2001 р. № 455, тимчасова непрацездатність працівника має бути засвідчена листком непрацездатності. Листок непрацездатності повинен відповідати затвердженій формі й бути оформлений відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ України, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону.

Отже, питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем.

Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви. Також необхідно внести зміни до графіка відпусток.

Вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менше 14 календарних днів виконується на етапі надання відпустки. Таким чином, на думку соціального відомства, у наведеному в листі випадку використання в липні чотирьох календарних днів перенесеної щорічної відпустки, а у вересні – залишку 10 календарних днів щорічної відпустки не буде порушенням вимог ч. 1 ст. 12 Закону.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра