Уявімо ситуацію: продавець і покупець (обидва −юридичні особи на загальній системі оподаткування) уклали договір поставки товару, згідно з умовами якого за результатами продажів покупець отримає певну грошову мотиваційну виплату (бонус) від продавця. Як це відобразити в обліку?
Правила обліку
Маємо дві різні операції: одна – продаж товарів, друга – отримання послуг.
Продавець відображає в бухгалтерському обліку дохід від реалізації товарів з урахуванням податку на додану вартість (далі − ПДВ) проведенням: дебет субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» із кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Одночасно з визнанням доходу списує собівартість реалізованих товарів: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» – кредит субрахунку 281 «Товари на складі».
Своєю чергою, бонуси є мотиваційними виплатами, які сплачує продавець за надані покупцем маркетингові послуги. В обліку продавця ці суми відображають у складі витрат на збут – за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Адже згідно з п. 19 П(С)БО 16 «Витрати» витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією продукції, як витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг). До того ж варто пам’ятати, що витрати на збут є витратами, пов’язаними з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (п. 17 П(С)БО 16).
Відповідно, у покупця, який придбав товари для подальшої реалізації та отримає бонуси за просування товарів на ринку, на суму бонусів виникає дохід. Сума такої винагороди відноситься до складу інших операційних доходів покупця (п. 7 П(С)БО 15 «Дохід»).
В обліку обох контрагентів зазначені операції відображають на підставі підтвердного первинного документа – акта про надання послуг.
Ураховуючи зазначене, за договором купівлі-продажу товарів, який передбачає виплату бонусу, у продавця виникає дохід за реалізованими товарами і одночасно витрати на суму бонусу, яку він має сплатити покупцю. У покупця виникає кредиторська заборгованість за отриманим, але неоплаченим товаром, і одночасно дебіторська заборгованість за нарахованим, але не отриманим бонусом. З’ясуємо, чи можливо в такому разі провести взаємозалік заборгованостей або чи зможе покупець розраховуватись бонусом за отримані товари.
Умови заліку зустрічних вимог
Можливість заліку зустрічних вимог передбачена ст. 601 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.
Тобто для припинення зобов’язань заліком необхідна наявність кількох умов.
По-перше, залік можливий, якщо зобов’язання є зустрічними. Тобто для заліку є необхідною і достатньою наявність двох зобов’язань. Водночас особа, яка виступає кредитором за першим зобов’язанням, має бути боржником за іншим, і навпаки, боржник за першим зобов’язанням має бути кредитором за іншим з них.
По-друге, вимоги, що підлягають заліку, мають бути однорідними, у цьому випадку – грошовими.
По-третє, залік можливий тільки за умови, що термін виконання зобов’язання настав, або строк виконання не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.
З урахуванням зазначених вимог взаємозалік у такому випадку цілком можливий. Як правило, такий взаємозалік оформляється актом про зарахування зустрічних однорідних вимог і може проводитись або за заявою однієї зі сторін, або за двосторонньою угодою між сторонами.
Оподаткування бонусних пропозицій
Крім того, не забуваймо, що згідно з вимогами п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання як товарів, так і послуг. Отже, маркетингові послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах – за ставкою 20%.
Оскільки продавець виступає в ролі отримувача послуги, то матиме право на податковий кредит лише за умови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) складеної покупцем податкової накладної (за умови, що покупець зареєстрований платником ПДВ).
Нагадаємо, що обов’язок складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної на маркетингові послуги покладено на покупця товарів – платника ПДВ. На виконання вимог п.п. 187.8, 201.1 ПКУ саме він має скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань (тобто на дату отримання винагороди у вигляді бонусу від продавця товарів або на дату підписання акта наданих послуг) і в установлений п. 201.10 ПКУ строк зареєструвати її в ЄРПН.
