Чи треба утримувати із суми зарплатного авансу податок на доходи фізосіб (далі − ПДФО) і військовий збір та нараховувати єдиний соціальний внесок (далі − ЄСВ), адже сам аванс не нараховується, а тільки виплачується?

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

Отже, роботодавець при виплаті авансу зобов’язаний утримати й перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір за першу половину місяця (лист ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15).

При цьому під час обкладення зарплати ПДФО має визначатися загальний місячний оподатковуваний дохід. Саме до такого доходу застосовується податкова соціальна пільга (п. 169.1 ПКУ). Тож до авансу податкову соціальну пільгу не застосовують.

Відповідно до пп. 168.1.2 та п. 1.4 пп. 16¹ підр. 10 р. ХХ ПКУ ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Для ЄСВ існує аналогічна норма: під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум роботодавці зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ).

Для нарахування ЄСВ потрібно визначити зарплату за місяць. Якщо місячна зарплата буде нарахована в розмірі, меншому за мінімальну, то нарахування ЄСВ здійснюватимуть на основі розрахунку мінзарплати (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). А мінімальний страховий внесок визначатиметься як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску 22%, установленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Отже, як бачимо, виплату авансу, а також сплату утриманого ПДФО (18%) і військового збору (1,5%) та нарахованого ЄСВ (22%) слід проводити на підставі розрахунків без їх нарахування на час виплати авансу.

Нарахування зарплати, ПДФО, військового збору та ЄСВ здійснюють тільки по закінченні місяця.

При виплаті авансу слід врахувати ще один момент: у ст. 115 Кодексу законів про працю йдеться саме про виплачену суму, тобто після проведених утримань. Тому потрібно розрахувати умовну базу для проведення утримань. Для цього розраховану суму авансу збільшують на 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору).

Оскільки нарахування ЄСВ проводиться на суму авансового платежу, умовну базу застосовувати в цьому випадку не обов`язково. Але для спрощення подальших розрахунків за місяць доцільно брати однакову базу для утримань ПДФО, військового збору і нарахування ЄСВ.