Код УКТ ЗЕД не є новим обов'язковим реквізитом податкової накладної. Утім, з 1 січня 2017 року цей реквізит зазнав змін. Разом із товарами тепер кодуванню підлягають і послуги. Спробуємо розібратися детальніше із запровадженими новаціями.

Як відтепер зазначати код УКТ ЗЕД?

Зміни, внесені до Податкового кодексу України (далі − ПКУ) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII (далі — Закон № 1797), надали пп. «і» п. 201.1 ПКУ нового звучання. Починаючи з 01.01.2017 р. до коду товару згідно з УКТ ЗЕД додали код послуги. Тепер платники податку на додану вартість (далі − ПДВ), крім випадків постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару відповідно до УКТ ЗЕД або код послуги згідно із Класифікатором не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

Отже, як і до 01.01.2017 р., платники ПДВ повинні у графі 3 податкової накладної (далі − ПН) записувати повністю код УКТ ЗЕД щодо підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України. Цей код, як і раніше, фіксують на всіх етапах постачання таких товарів.

Стосовно інших товарів, що постачаються з 01.01.2017 р., код УКТ ЗЕД можна зазначати на рівні чотирьох знаків і більше. Код послуги також може містити чотири та більше знаків.

Як обрати код УКТ ЗЕД?

Нагадаємо, що УКТ ЗЕД — це товарна номенклатура Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII (далі — Закон № 584). Як зазначено в Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 428, її використовують для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та митного оформлення товарів.

Тож виникає логічне запитання: чи правомірно застосувати УКТ ЗЕД під час визначення коду в разі постачання товарів, які, скажімо, не були ввезені на митну територію України. Відповідь проста.

УКТ ЗЕД базується на Гармонізованій системі опису й кодування товарів (далі — ГС) та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (далі — КН).

Відповідно до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису й кодування товарів від 14.06.1983 р., стороною якої є Україна (далі — Конвенція):

• ГС — це номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що до них належать, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення ГС, наведені в додатку до цієї Конвенції;
• номенклатура митних тарифів — номенклатура, розроблена відповідно до законодавства Договірної Сторони Конвенції для справляння мит під час імпорту товарів.

ГС є одним із документів, яким користуються під час здійснення міжнародного товарообміну, а також для більшості базових класифікацій, побудованих на її основі, тобто національних товарних номенклатур.

Тож ГС — міжнародне підґрунтя національної товарної номенклатури Митного тарифу України — УКТ ЗЕД.

Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД (далі — Основні правила) наведено в додатку до Закону № 584. Окрім них, значну допомогу у класифікації товарів (визначенні коду УКТ ЗЕД) надають Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (додаток до наказу Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 р. № 401; далі — Пояснення до УКТ ЗЕД).

Товари в УКТ ЗЕД систематизовані за розділами, групами, товарними позиціями та підпозиціями, найменування й цифрові коди яких уніфіковані з ГС. Для детальної товарної класифікації використовують сьомий і восьмий знаки цифрового коду, які відповідають КН.

До речі, Конвенція надає кожній договірній стороні право проводити деталізацію товарів на національному рівні (дев’ятий і десятий знаки товарного коду).

Свого часу митники в листі Державної митної служби України від 15.10.2010 р. № 11/7-10.16/12169 наголосили, що ГС є багатоцільовою товарною номенклатурою (класифікатором), яка відповідає потребам статистичних служб, митних органів і комерційної діяльності. Тож застосування УКТ ЗЕД не обмежується лише митними потребами, а тому вимога про зазначення коду за УКТ ЗЕД є логічною. Адже й Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, з точки зору класифікації продукції, пов’язаний з УКТ ЗЕД. Тому зазначати в ПН код товару потрібно за УКТ ЗЕД (ЗІР, категорія 101.17).

Далі буде.