Інколи підприємства опиняються в ситуації, коли через брак коштів не можуть своєчасно сплатити задекларовані податки. Результат відомий − штраф, пеня, податкова застава… Водночас Податковий кодекс України (далі – ПКУ) цілком офіційно надає платникам податків можливість перенесення встановленого терміну сплати податків на більш пізній через розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.  Як скористатися цією можливістю?

Процедура відтермінування сплати податків прописана у ст. 100 ПКУ та регламентована Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 574 (далі – Порядок № 574). Одразу попереджаємо, що вона не безкоштовна. За перенесення строків сплати доведеться сплатити проценти. Їх нараховує контролюючий орган за правилами, подібними як і для нарахування пені: розмір процентів дорівнює розміру 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день ухвалення контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.

Що ж має зробити платник податків, аби відтермінувати сплату податків?

Насамперед він  має звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку відповідного грошового зобов’язання (податкового боргу). Форму такої заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 574. У заяві зазначають:

• суми податків, зборів, штрафних санкцій та пені, сплату яких платник просить розстрочити (відстрочити);
• строк такого розстрочення (відстрочення);
• періоди сплати.

При цьому суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких уже збіг, зазначають окремо.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Проте самої заяви недостатньо. До неї також потрібно додати економічне обґрунтування, яке складається з:

• переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
• аналізу фінансового стану;
• графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення (п. 3.1 Порядку № 574).

Отже, щоб отримати розстрочення (відстрочення), самого тільки бажання платника недостатньо. Він має надати достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Перелік таких обставин затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235. У ньому обставини, що є підставою для розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, визначені окремо.

Підстави для розстрочення (відстрочення) податкового боргу

Так, цілком виправданими підставами для отримання розстрочення вважають:

• несвоєчасне надання або ненадання бюджетних асигнувань;
• загрозу виникнення неплатоспроможності (банкрутства);
• сезонний характер виробництва;
• виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду;
• проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища або технічного переоснащення власного виробництва тощо.

При цьому визначено, якими конкретно документами слід підтверджувати кожну з таких обставин.

Своєю чергою, підставами для відстрочення визнають лише обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія). Доказами існування таких обставин є або висновок Торгово-промислової палати (далі — ТПП), або рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Повноваження ТПП із засвідчення форс-мажорних обставин визначає ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР (далі — Закон № 671). Згідно зі ст. 14-1 Закону № 671 ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажор і «видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно».

Самі податківці в листі Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 р. № 15472/7/99-99-25-01-17 під час проведення АТО рекомендують платникам податків, у яких є ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або немає можливості їх сплатити через непередбачувані обставини, скористатися процедурою відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу).