Верховна Рада України прийняла у першому читанні за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі (реєстр. № 13229).
Метою законопроєкту є створення законодавчих підстав для прийняття на військову службу за контрактом строком на 1 рік у період дії воєнного стану за власним бажанням осіб віком від 60 років, що визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на посади рядового, сержантського, старшинського складу, а також на посади молодшого та старшого офіцерського складу, якщо такі особи були звільнені з військової служби після 1 січня 2015 року.
Запропонований у проєкті механізм залучення вказаної категорії осіб на військову службу передбачає:
- надання права військовим частинам (через письмову згоду командира) ініціювати прийняття таких осіб на службу;
- надання повноважень Генеральному штабу Збройних Сил України погоджувати кандидатури осіб, які претендують на посади молодшого або старшого офіцерського складу, а також визначити порядок погодження кандидатур та перелік необхідних документів;
- встановлення випробування строком на 2 місяці та запровадження підстав для звільнення з військової служби осіб, які не пройшли таке випробування.
Крім того, встановлюється, що громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі, можуть бути повторно взяті на військовий облік військовозобов’язаних (за власним бажанням) у разі наявності письмової згоди командира військової частини щодо прийняття їх на військову службу за контрактом.
Відповідні зміни пропонується внести до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Очікується, що реалізація відповідного Закону покращить процес комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань під час дії воєнного стану, що сприятиме зміцненню обороноздатності України.
Президент України підписав Закон України від 27.02.2025 р. № 4278-IX «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування»».
Актуалізовано перелік повідомлень та застережень України у зв'язку з набранням чинності або припиненням дії низкою міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, а також набранням чинності протоколами про внесення змін до таких договорів.
Зокрема, виключено позиції щодо поширення Конвенції на угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків щодо таких країн, як Білорусь, Куба, Сирія, РФ.
Також виключена попередня угода, яку було укладено з Малайзією. Кубу виключено, бо кубинська сторона до цього часу не завершила відповідні внутрішньодержавні процедури для набрання чинності цією Конвенцією.
Також набрали чинності відповідні угоди з Австрією, Данією, Нідерландами, Великою Британією, Швейцарією, Сінгапуром, ОАЕ, нова угода з Малайзією.
А ще внесено зміни у зв’язку з набранням чинності угодами між Україною та Катаром щодо уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням.
Закон № 4278-IX діє з 7 червня 2025 року.
Президент України підписав Закон, що дозволяє громадам повноцінно використовувати гуманітарний громадський транспорт.
Йдеться про розроблений Міністерство розвитку та громад законопроєкт № 12177-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану».
Закон дає можливість використовувати громадам громадський транспорт, отриманий у якості гуманітарної допомоги. Це автобуси, трамваї, тролейбуси, вагони метро для перевезення громадян.
Тривалий час законодавство забороняло використовувати цей транспорт комунальним підприємствам для перевезень пасажирів. Адже гуманітарна допомога не може бути використана з метою отримання прибутку, а це клювочий принцип роботи комунальних підприємств. Натомість схвалений Закон таку можливість дозволяє.
Зокрема, Закон охоплює гуманітарну допомогу від українських та міжнародних донорів у вигляді транспорту для перевезення пасажирів.
Набувати такий транспорт можуть комунальні підприємства, що займаються перевезеннями автомобільним чи міським електричним транспортом.
Важливо, що гуманітарною допомогою можуть визнаватись автобуси не нижче стандарту екологічності Євро-3, тролейбуси, трамваї, електробуси, вагони метро. Закон також врегульовує питання передачі такого транспорту іншим комунальним підприємствам. Це важливо, наприклад, коли в певному регіоні є надзвичайна потреба, а інша громада може підтримати в цьому питанні.
Ще одна суттєва норма Закону – можливість приймати транспорт у вигляді гуманітарної допомоги протягом року після завершення воєнного стану.
Верховна Рада України проголосувала за основу та в цілому законопроєкти № 13305 та № 13306, які звільняють від ввізного мита та ПДВ ввезення оптоволокна для виробництва дронів.
Ці законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України.
Президент України підписав Закон України від 11.03.2025 р. № 4282-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад».
Це важливий крок для побудови прозорої, передбачуваної та конкурентної системи оплати праці на державній службі, яка ґрунтується на класифікації посад.
Класифікація посад дозволить зрозуміти, які професійні напрями роботи є на державній службі. Надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні - бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HR з HR, а не держслужбовців загалом зі знеособленим ринком. Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці.
Відповідно до Закону складовими заробітної плати державного службовця є стала заробітна плата (фіксована виплата та основна винагорода за виконання посадових обов’язків) та варіативна.
Законом № 4282 також визначено інші гарантії та компенсації, а саме:
- грошова допомога, що виплачується з настанням щорічної відпустки. Виплачується у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця;
- матеріальна допомога для розв'язання соціально-побутових питань.
Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток у разі звільнення зі служби під час дії воєнного стану (реєстр. № 11495).
Метою Закону є гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки у разі звільнення зі служби під час дії воєнного стану.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 13018-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні у другому читанні.
Законопроєкт передбачає:
- запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
- визначення на законодавчому рівні термінів «фінансова інклюзія», «обмежена банківська ліцензія», «банк фінансової інклюзії», а також наділення Національного банку України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
- передбачення, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування та інше.
Законопроєкт створить правові засади для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
Саме ці банки допоможуть забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 12306 про факторинг. Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.
Положення проєкту Закону спрямовані на:
- імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
- запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
- визначення предмета та змісту договору факторингу;
- визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
- розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.
Президент України підписав Закон № 4345-IX, що завершує підготовку до норм права ЄС щодо роумінгу та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Документ створить підґрунтя для приєднання до «Роумінгу як вдома» (Roam Like at Home). Це дасть змогу українцям користуватися тарифами свого оператора й не сплачувати додаткових зборів за мобільний зв’язок та інтернет на території 27 країн ЄС. Також цей закон — важливий сигнал нашої готовності до подальшої інтеграції в європейські ринки.
Одна з важливих новацій — урегульовано, що європейським операторам не потрібно буде проходити процедуру загальної авторизації в Україні, якщо вони не надаватимуть послуг електронних комунікацій. Це дасть їм змогу швидше та легше надавати свої послуги через українські мережі.
Також Закон визначає повноваження НКЕК, необхідні для покращення роботи послуги Roam Like at Home в Україні:
- моніторинг сумісності та з’єднання мереж українських і європейських операторів;
- забезпечення доступу, взаємоз’єднання й сумісності надання послуг українськими та європейськими операторами;
- допомога українцям у взаємодії з європейськими операторами, якщо в них не працюватимуть послуги зв’язку.
Оператори зможуть забезпечувати сумісність своїх мереж, навіть якщо використовують різне обладнання чи технології. Завдяки цьому абоненти безперешкодно користуватимуться роумінгом.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за поданням Мінекономіки. Вони розширюють можливості збереження кадрового потенціалу для підприємств, які забезпечують обороноздатність країни під час воєнного стану.
Основні зміни:
- бронювання 100% військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань;
- запроваджено особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти ПЕК. Такі підприємства можуть застосовувати будь-які три встановлені критерії – наразі не є обов'язковими критерії щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і рівня середньої ЗП по підприємству не менше 20 тис. грн. Також для них скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менше 20 тис. грн.
Умови для бронювання залишаються незмінними:
- підприємство має бути включене до переліку критично важливих – за поданням відповідного органу (Міноборони, Міненерго тощо);
- подання заяви здійснюється виключно в цифровому форматі через портал Дія;
- відповідальність за формування списків підприємств покладено на уповноважені державні органи.
Національний банк України постановою від 30 травня 2025 року № 59 «Про внесення зміни до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» розширює перелік підстав для завершення банками валютного нагляду за операціями українських компаній з експорту товарів.
З 31 травня 2025 року банки матимуть змогу завершити такий валютний нагляд на підставі надходження на рахунок компанії в банку коштів:
- від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару;
- від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією.
Зміни унормовують правове поле для завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями, що передбачають надання іноземними банками гарантій / контргарантій. Це сприятиме ширшому використанню українськими компаніями-експортерами таких міжнародних банківських інструментів, як гарантії та контргарантії для забезпечення отримання коштів. Останнє зі свого боку сприятиме зменшенню обсягів ненадходження валютної виручки в Україну в разі невиконання нерезидентами-контрагентами зобов’язань за експортними договорами.
