Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2025 року № 222 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання субсидій» ухвалив рішення про зміни до порядку надання субсидій.
Документом, зокрема, внесено зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Відповідно до змін, Пенсійний фонд України перерахує розміри вже призначених житлових субсидій на опалювальний сезон 2024–2025 років, якщо відомості для їх призначення було надано виконавцями послуг з порушенням 5-денного строку, і ці дані не було враховано під час призначення субсидії з жовтня 2024 року.
Міністерство розвитку громад та територій цифровізує конкурс на внутрішні автобусні маршрути. Йдеться про міжобласні маршрути, організатором конкурсу щодо яких є Мінрозвитку.
Передбачено, що подання документів та проведення конкурсів буде відбуватися в електронному вигляді в онлайн-кабінеті перевізника в Єдиному комплексі інформаційних систем (ЄКІС).
Цифровізація процедури проведення конкурсу та подачі документів дозволить пришвидшити процедуру, зекономити ресурси перевізників та мінімізувати корупційні ризики.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 вносяться зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Оновлена процедура дозволить також забезпечити публічність інформації, поданої до участі у конкурсі від перевізників. Це сприятиме підвищенню прозорості та довіри до процедури та перевізників, що будуть обрані переможцями конкурсів.
Також постанова передбачає забезпечити прозорість проведення конкурсів в регіонах – тобто внутрішньообласні маршрути та міжміські маршрути. Йдеться про відкриті засідання і публікацію пакетів документів.
Міністерство фінансів України наказом від 18.02.2025 р. № 97 виклало в новій редакції Порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок.
Цей Порядок розроблено з метою забезпечення митними органами єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок підприємств щодо дотримання ними вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
План-графік проведення митними органами документальних планових виїзних перевірок підприємств (далі – план-графік документальних перевірок Держмитслужби) формується щоквартально.
План-графік документальних перевірок затверджується наказом Держмитслужби та оприлюднюється на офіційному вебсайті Держмитслужби до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує кварталу, в якому буде проведено такі перевірки.
Коригування плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби здійснюється у випадку, передбаченому пунктом 5 розділу II цього Порядку.
Наказ набере чинності 19 квітня 2025 року, але не раніше дня його офіційного опублікування. На день підготовки матеріалу документ офіційно не опубліковано.
Державна податкова служба України ініціює зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Державна податкова служба вже передала свої пропозиції до Міністерства фінансів України щодо змін у постанову Уряду № 1165.
Передбачено такі зміни.
- Збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн, змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, цей ліміт нині становить 5 тис. грн. Ліміт загального обсягу таких операцій в поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).
Спрощено перевірки податкових накладних для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв. Планується також швидша обробка накладних з експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не вважається ризиковим.
Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових – накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови
- Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – зниження потреби подавати документи для врахування таблиці.
Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тисяч, змінено умову в частині кількості платників на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).
- Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ, а саме не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі становить 30). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.
Державна податкова служба України оновила довідник кодів ризиковості платників податків. Їх використовують комісії при розгляді питань щодо відповідності платника критеріям ризиковості.
Платники податків отримають більш чітке розуміння, чому вони потрапляють до ризикових та зможуть зорієнтуватися, яку інформацію та копії документів необхідно подати комісії.
Запроваджені зміни:
- уточнюються коди податкової інформації, які не застосовуються до виробників або надавачів послуг, або ж навпаки використовуються лише для цих категорій платників.
- змінюється період аналізу операцій з ризиковими контрагентами – тепер враховуватимуться лише операції, здійснені не раніше, ніж прийнято рішення про ризиковість контрагента.
Запроваджуєтьмся кілька нових кодів. Вони стосуватимуться:
- сумнівних операцій із закупівлі великих обсягів послуг чи робіт без реальних умов для їх виконання
- залучення до операцій неплатників ПДВ без необхідних ресурсів для виконання зазначених робіт
- експорту товарів невідомого походження в режимі РЕЗ
- відсутності платника за податковою адресою, що унеможливлює проведення документальної перевірки
Це черговий крок на шляху до прозорості і чіткості у комунікації з бізнесом.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 04 березня 2025 р. № 244 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України».
Проєкт постанови розроблений та внесений на розгляд Уряду Міністерством культури та стратегічних комунікацій для створення правових підстав для тимчасового виїзду за межі України чоловіків призовного віку, які провадять професійну діяльність у сфері культури, кінематографії, стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері.
Постановою визначені: категорії фахівців, процедура отримання листа-сприяння, перелік документів, строки перебування за кордоном, а також обмеження на співпрацю з особами, які є представниками держави-агресора. Запроваджений розширений перелік органів влади, які уповноважені перевіряти документи, подані інституціями.
Документом передбачені чіткі вимоги відповідності критеріям для отримання листа-сприяння від МКСК.
Для юридичних осіб обов’язковою умовою є наявність статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Для фізичних осіб обов’язкова реєстрація суб’єкта як фізичної особи – підприємця та провадження профільної діяльності протягом останніх трьох років.
Максимальний строк перебування митців та медійників за кордоном становить не більше 60 календарних днів з дня перетинання державного кордону. Строк безперервного перебування за кордоном може бути збільшений до 30 календарних днів у разі отримання окремого листа-погодження.
Постанова Кабінету Міністрів набере чинності з дня її офіційного опублікування.
Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних та скоригувати параметри операційного дизайну процентної політики.
Ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.
Передумовами до цього стала низка чинників. Зокрема те, що інфляція на початку року очікувано продовжила зростати, у тому числі через посилення впливу фундаментальних чинників. Заходи НБУ сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку на 1 в. п. до 15,5%.
Попередні заходи НБУ з посилення процентної політики зупинили тенденцію до зниження ставок за гривневими депозитами, а ставки за ОВДП у гривні досить активно відреагували на підвищення облікової ставки. Це підтримало попит на гривневі інструменти. Водночас для розвороту інфляційного тренду додаткове посилення монетарних умов є необхідним.
З огляду на це НБУ з 7 березня 2025 року підвищує облікову ставку та ставки за своїми операціями з банками на 1 в. п., що відповідає січневому прогнозу. В умовах збереження стійкості валютного ринку такий крок дасть змогу й надалі підтримувати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та відповідно обмежити тиск на ціни.
Такі зміни посилять ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні. Це сприятиме подальшому зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення. У результаті очікується зниження ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та міжнародних резервів.
