Міністерство фінансів України наказом від 26.12.2023 р. № 720 внесло зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Наказ № 720).
Наказ № 720 набув чинності 16 лютого 2024 року. Таким чином, всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати під час подання звітності за ІІ квартал 2024 року.
Наказом № 720 внесені зміни до:
- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);
- Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»;
- Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.
Кабінет Міністрів України постановою від 01.03.2024 р. № 235 ухвалив рішення, які вплинуть на землевласників та користувачів. Так, уряд вніс зміни до:
- Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 року № 220;
- постанови КМУ від 22.09.2021 року № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)»;
- Порядку консервації земель, затвердженого постановою КМУ від 19.01.2022 року № 35.
Мета змін – приведення зазначених нормативно-правових актів у відповідність до вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону земель» та «Про оренду землі» з урахуванням змін, внесених Законами України від 11.04.2023 р. № 3050-IX та від 27.07.2023 р. № 3272-ІХ.
Зокрема, у Типовому договорі оренди землі передбачено, що в разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) державної власності акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, строк дії договору оренди землі становить 50 років.
Розмір орендної плати в такому випадку становитиме не менш як 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки або не менш як 12% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або області, якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено.
У Порядку консервації земель доповнено перелік земельних ділянок, що підлягатимуть консервації, земельними ділянками, забрудненими хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, а також земельними ділянками, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.
Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» № 5593-д.
Цей нормативно-правовий акт визначає правила корпоративного управління державними підприємствами. Це дає змогу вивести корпоративну реформу на новий рівень і масштабувати роботу, яка триває уже вісім років. Це також важливий сигнал для інвесторів, який доводить, що Україна діятиме за зрозумілими для цивілізованого світу правилами, основою яких є системність й оцінка ефективності задля результативності.
Ухвалення закону є також частиною євроінтеграційного процесу та програми з МВФ. Закон наближає Україну до стандартів ОЕСР та збалансовує їх з вимогами воєнного часу.
Закон передбачає, що Уряд розробить Політику державної власності. Це стратегічний документ, що визначає, з якою метою держава володіє підприємствами, які компанії є стратегічними і їх важливо залишити у держвласності, а які – передати на приватизацію.
Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності.
Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради. Крім того, наглядові ради зможуть призначати та звільняти керівників компанії. З'являється система внутрішнього контролю – замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.
Уряд натомість має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород.
Також закон передбачає чіткий перелік підстав та процедуру звільнення членів наглядових рад.
Національний банк України в межах реалізації функції оверсайту за результатами моніторингу діяльності у 2023 році визначив перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні.
Єдиною системно важливою платіжною системою, як і в попередні роки, стала Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України.
До категорії важливих платіжних систем віднесено шість платіжних систем, а саме:
- MasterCard, MasterCard International Incorporated, США;
- Visa, Visa International Service Association, США;
- NovaPay, ТОВ «НоваПей», Україна;
- PrivatMoney, АТ КБ «ПриватБанк», Україна;
- MONEYCOM, ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ», Україна;
- «Фінансовий світ», ТОВ «Українська платіжна система», Україна.
Дві платіжні системи – PrivatMoney та MONEYCOM – є новими в переліку порівняно з 2022 роком.
Крім того, за підсумками діяльності у 2023 році визначено важливі учасники системно важливих і важливих платіжних систем:
- АТ КБ «ПриватБанк» (СЕП НБУ, MasterCard, Visa);
- АТ «ПУМБ» (PrivatMoney);
- ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» («Фінансовий світ»).
Також за результатами 2023 року визначенщ три важливі технологічні оператори платіжних послуг: ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ», ПрАТ «Український процесінговий центр» та ТОВ «ТАС ЛІНК».
Розподіл об’єктів платіжної інфраструктури за категоріями важливості здійснюється регулятором згідно з міжнародною практикою для підвищення їх надійності й ефективності, а також приведення їх діяльності у відповідність до міжнародних стандартів оверсайту.
Так, до об’єктів платіжної інфраструктури, що віднесені до категорій важливості, Національний банк встановлює посилені вимоги щодо управління та організації діяльності, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, остаточності розрахунків, забезпечення кіберстійкості та управління безперервністю діяльності.
Розподіл об’єктів платіжної інфраструктури за категоріями важливості Національний банк здійснює щорічно за підсумками їх діяльності протягом попереднього року.
Критеріями визначення важливості об’єктів платіжної інфраструктури, встановленими в постанові Правління Національного банку України від 24.08.2022 року № 187, є обсяги операцій та види послуг, які ними надаються.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову для подальшого розвитку сфери електронної ідентифікації, впровадження нових засобів електронної ідентифікації з різними рівнями довіри. А також створює передумови для подальшого впровадження Європейського цифрового гаманця.
Постанова визначає правила створення ринку надавачів послуг з електронної ідентифікації. Наразі є лише ринок надавачів довірчих послуг.
Окрім цього, користувачі електронних сервісів зможуть:
- отримувати засоби електронної ідентифікації з різними рівнями довіри відповідно до норм ЄС;
- вибирати, де отримати засіб електронної ідентифікації;
- використовувати їх під час авторизації в різних державних електронних системах для отримання публічних послуг;
- у майбутньому використовувати цифровий гаманець, який дасть змогу людям в електронній формі зберігати свої ідентифікаційні дані (еID), зручно користуватися та ділитися ними як у межах своєї країни, так і за кордоном для отримання різних видів послуг.
Дія візьме участь у розробці Європейського цифрового гаманця. Після запровадження продукту українці зможуть використовувати Дію в ЄС, а європейці – свої цифрові гаманці в Україні. Раніше команда Мінцифри презентувала застосунок Дія на установчій зустрічі міжнародного консорціуму цифрової ідентифікації POTENTIAL.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 241 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738», яка розширює умови надання грантів за програмою «єРобота» на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства та тепличного господарства. Документ підготовлений Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Зокрема, пропонується змінити умови щодо висадки та облаштування насадження на земельній ділянці або на суміжних ділянках. Згідно з новими нормами, надання грантів доповнюються таким змістом:
- гранти надаються для висадки та облаштування насадження на земельній ділянці або на суміжних земельних ділянках, загальна площа якої/яких становить від 1 до 25 гектарів;
- допускається розташування між земельними ділянками господарських шляхів, прогонів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, рубежів (річок, струмків, каналів, лісосмуг, рослинних смуг, дерев, стежок, рівчаків, ярів, заболочених земель).
- збільшено розмір компенсації вартості проекту висадки винограду до 330 тисяч гривень на гектар насаджень.
Урядова грантова програма діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого і середнього бізнесу.
Фінансування агровиробників за урядовою програмою «єРобота» протягом 2024-2025 років відбувається завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)».
