Верховна Рада України ухвалила Закон № 10086 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані».
Цим нормативно-правовим актом подовжується термін дії мораторію на примусове стягнення боргів та банкрутство окремих підприємств у сфері енергетики.
Мораторій поширюється на державні вугледобувні підприємства, СхідГЗК та обленерго регіонів, де тривають активні бойові дії.
Продовження терміну дії мораторію на примусове стягнення боргів та банкрутство окремих державних підприємств у сфері енергетики гарантує збереження їхнього майна та можливість здійснення ними господарської діяльності.
Міністерство фінансів України наказом від 10.01.2024 р. № 10 унесло чергові зміни до:
- Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291;
- Порядку застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.
Документи привели у відповідність до Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX «Про платіжні послуги» у частині відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій із надання платіжних послуг небанківськими надавачами фінансових платіжних послуг, а також до НП(С)БО.
Так, План рахунків доповнено такими позиціями:
- 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО»;
- 309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО».
Підприємства, які здійснюють готівкові операції із застосуванням РРО, використовують субрахунки 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО» та 309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО»;
- 686 «Розрахунки за операціями з переказу».
На субрахунку 686 «Розрахунки за операціями з переказу» ведеться облік розрахунків за операціями надання платіжних послуг надавачами фінансових платіжних послуг;
- 706 «Дохід процентний від фінансових послуг»;
- 707 «Дохід комісійний від фінансових платіжних послуг».
На субрахунках 706 «Дохід процентний від фінансових послуг» та 707 «Дохід комісійний від фінансових платіжних послуг» надавачі фінансових платіжних послуг, для яких надання таких послуги є основним видом діяльності, узагальнюють інформацію про проценті та комісійні доходи відповідно.
Крім того, Мінфін підкоригував назву та правила використання субрахунку 376.
Так, субрахунок 376 буде називатися «Розрахунки за позиками та кредитами».
На субрахунку 376 буде вестися облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках та наданими кредитами користувачам платіжних послуг надавачами фінансових послуг (крім банків).
Національний банк України постановою від 05 лютого 2024 року № 17 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» актуалізував низку валютних обмежень з метою, зокрема, приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
По-перше, з 1 грудня 2023 року запроваджено новий порядок ввезення гуманітарної допомоги постановою КМУ від 05 вересня 2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (зі змінами).
У зв'язку з цим Національний банк уточнив підстави для коректного завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога з 1 грудня 2023 року.
По-друге, з 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498 ІХ (далі – Закон № 3498). Ним, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
З метою приведення нормативно-правових актів Національного банку у відповідність до Закону № 3498 Національний банк надав тимчасову (до 31 грудня 2024 року) можливість безготівкового продажу (обміну) коштів клієнтів банків у російських / білоруських рублях, якщо зазначена операція здійснюється відповідно до вимог пункту 18 розділу VII Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Умови для здійснення таких операцій:
- якщо банками-нерезидентами (крім банків-резидентів російської федерації та республіки білорусь та банків, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до ЗУ «Про санкції»), у яких відкрито кореспондентські рахунки банків-резидентів у російських / білоруських рублях, в односторонньому порядку ухвалене рішення про конвертацію (обмін) російських / білоруських рублів на іншу валюту;
- продаж (обмін) російських / білоруських рублів може бути здійснений за заявою клієнта банку один раз щодо кожного з видів валюти – російських рублів та білоруських рублів.
Президент України підписав Закон № 3553-ІХ, який приводить норми ПКУ до нової редакції Митного тарифу України. Нагадаємо, що Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 р. № 2697 (далі – Закон № 2697) встановлено нову редакцію номенклатури Митного тарифу України, в основу якого покладено нову версію УКТ ЗЕД, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року, які застосовуються з 1 січня 2023 року.
Водночас визнано таким, що з 1 січня 2023 року втратив чинність, Закон України від 04.06.2020 р. № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).
Окремі положення ПКУ містили коди товарів згідно з УКТ ЗЕД версії 2017 року та відповідно потребували змін.
Законом України від 16.01.2024 р. № 3553-ІХ усувається невідповідність у кодуванні товарів, у тому числі підакцизних, та спрощується адміністрування ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
Закон передбачає такі зміни до ПКУ щодо:
- внесення технічних правок щодо заміни поняття «основні фонди» поняттям «основні засоби»;
- виключення із переліку ставок з податку на прибуток підприємств, які застосовуються до доходів нерезидентів, ставки 20%, яка застосовувалася до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами, у зв’язку із 2 виключенням з ПКУ положення щодо оподаткування таких доходів. Відповідні зміни внесено Законом України від 03.06.2021 р. № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» та набули чинності з липня 2021 року;
- заміни поняття «статутний фонд» поняттям «статутний капітал»;
- приведення термінології у відповідність із законодавством про реабілітацію у сфері охорони здоров’я щодо заміни слів «реабілітаційна установа» словами «реабілітаційний заклад» задля зрозумілого та однозначного трактування норм права.
Передбачається, що Закон набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт від 21.08.2023 р. № 9627 про кардинальне спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення.
Головна мета закону: ліквідація зайвих бюрократичних перепон для людей, які хочуть побудувати в Україні новий завод або інший промисловий чи енергетичний обʼєкт. Замість 1-3 років отримання всіх необхідних дозволів займатиме не більше 1,5 місяця. А ще прибираються можливості для чиновників регіонального рівня пускати підприємця, який не хоче платити хабарів, «по великому колу» збирання довідок.
Зміна цільового призначення землі відбуватиметься на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкту. Без обовʼязкового розроблення містобудівної документації та документації із землеустрою.
Насправді вже півтора року така спрощена процедура діє для релокованих підприємств, мультимодальних терміналів, портів на Дунаї, житла для ВПО, інженерно-комунікаційних мереж, об'єктів дорожньо-транспортної інфраструктури. Тепер ми розширюємо її дію на обʼєкти промисловості та енергетики.
Спрощена процедура стосуватиметься земель за межами населених пунктів, щодо яких ще немає розробленої містобудівної документації. Розповсюджуватиметься на перелік об’єктів промисловості на енергетики, визначений законом. І діятиме на період воєнного стану плюс п’ять років. Тобто умовний період відбудови.
Ця ініціатива є одним з елементів Плану розвитку переробної промисловості в Україні.
