Міністерство економіки України наказом від 17 лютого 2023 року № 952 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.
Підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
1) здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ або Мінекономіки;
2) здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;
3) отримання фінансової державної підтримки у формі грантів згідно з Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Порядком реалізації експериментального проєкту щодо надання на конкурсних засадах фінансової підтримки стартапам в Україні, у тому числі у сфері інформаційних технологій, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 р. № 736, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим КМУ від 21.06.2022 р. № 738, Порядком надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 р. № 739, у 2022 – 2023 роках;
4) виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;
5) перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
6) середня зарплата працівників підприємства, установи, організації, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, становить не нижче середньої зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 1,5;
7) провадження діяльності на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки;
8) провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повного зупинення виробництва продукції або надання послуг, у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.
Державна податкова служба України роз’яснила особливості визначення «першого» та «наступного» порушення, пов’язаного із неналежним застосуванням РРО/ПРРО. Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО під час здійснення кожної розрахункової операції.
Згідно з пп. 113.3 ПКУ, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 р. у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється в разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
Національний банк України постановою «Про затвердження Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті» від 03.03.2023 р. № 16 врегулював питання виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті через нове покоління системи електронних платежів (далі – СЕП).
Цей документ набирає чинності 1 квітня 2023 року, крім норми про обов’язкове зараховування коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача протягом години, яка діятиме з 1 квітня 2024 року.
Нове покоління СЕП запрацює з 1 квітня 2023 року на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі (24/7):
- стандарт ISO 20022 уніфікує платіжні документи, створює єдині принципи для їх заповнення й оброблення, розширює додатковою інформацією реквізитний склад платіжної інструкції, що дає можливість забезпечити автоматизацію платіжних операцій та підвищити рівень обслуговування клієнтів;
- цілодобовий режим роботи СЕП передбачає виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи цієї системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Сума виконаної платіжної інструкції відображатиметься за рахунком учасника СЕП датою того календарного дня, у якій вона проведена через СЕП.
У зв’язку з цим Національний банк, зокрема:
- встановив новий порядок проведення міжбанківських платіжних операцій через рахунки учасників СЕП у частині правил формування, обміну та оброблення електронних повідомлень;
- оновив порядок внесення інформації про включення чи виключення учасника СЕП до/з Довідника учасників СЕП;
- актуалізував порядок здійснення банком і його філіями міжбанківських платіжних операцій за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
- встановив вимоги до переліку інформації та відомостей про небанківського надавача платіжних послуг, які міститимуться в Довіднику небанківських надавачів платіжних послуг;
- врегулював питання виконання учасниками СЕП міжбанківських платіжних операцій небанківських надавачів платіжних послуг;
- оновив порядок виконання міжбанківських платіжних операцій в національній валюті через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах.
З 1 квітня 2023 року втрачає чинність Інструкція про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320.
Державна податкова служба України та Держпраці об’єднуються з іншими органами для активізації роботи, спрямованої на подолання явища незадекларованої праці.
Об’єднання зусиль відбувається через організацію співпраці та соціальний діалог. Для цього при міжрегіональних територіальних управліннях Держпраці створені міжвідомчі робочі групи, які формують дорожні карти приведення трудових відносин у відповідність до законодавства на рівні регіонів. До цієї роботи залучені державні органи, органи місцевого самоврядування і соціальні партнери.
На цьому етапі організована робота щодо ідентифікації суб’єктів господарювання, що не укладають трудові договори з працівниками, та формується їх перелік з метою організації подальших заходів стимулювання таких роботодавців до належного оформлення трудових відносин.
З метою інформування суб’єктів господарювання про ризики незадекларованої праці Державною податковою службою України всім платникам податків розсилаються інформаційні повідомлення, розроблені Держпраці. Така робота є частиною спільної інформаційної кампанії щодо ролі оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану у забезпеченні економічної стійкості держави.
Президент України підписав Закон про скасування токенів.
В Україні реалізовано проєкт щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Особливістю використання удосконаленого електронного підпису чи печатки є забезпечення можливості користувача електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації застосовувати як носій особистого ключа електронного підпису звичайний файловий носій (наприклад, USB-Flash, CD, DVD).
Це є відмінним від кваліфікованого електронного підпису чи печатки, особистий ключ якого обов'язково повинен зберігатися в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищений носій особистого ключа або токен).
Використання удосконалених електронних підписів та печаток у випадках, передбачених законодавством, значно скорочує витрати користувачів електронних довірчих послуг на придбання носія особистого ключа.
У зв’язку з цим Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» від 07.02.2023 р. № 2918-IX.
Законом забезпечено можливість використання удосконалених електронних підписів, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, та засобів електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри.
Таким чином, бізнес звільнили від обов'язку використовувати КЕП, особистий ключ якого зберігається у захищеному носії або токені.
Звісно ж, за власним бажанням, суб'єкт господарювання може зберігати свій КЕП у захищеному носії інформації.
Закон набере чинності 31 грудня 2023 року, окрім деяких положень.
