Кабінет Міністрів України своєю постановою від 26.06.2015 р. № 439 затвердив в новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхування, затверджений постановою від 26.09.2001 р. № 1266 (далі − Порядок № 1266).
Зміни почали діяти з 04.07.2015 р. Тож на сьогодні розрахунковий період при розрахунку середньої зарплати для страхових випадків, що настали із 04.07.2015 р., становить 12 календарних місяців (було − 6). Окрім того, до не відпрацьованого з поважних причин часу тепер віднесли періоди відпусток без збереження зарплати (без прив’язки до законодавчих підстав для надання таких відпусток).
Оплаті підлягають календарні дні (а не робочі, як було раніше) тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах і в інших страхових випадках (п. 2 Порядку № 1266). Середньоденну зарплату застосовують для всіх страхових виплат, у т.ч. якщо працівник трудиться неповний робочий день і коли облік робочого часу ведеться в годинах.
Суму декретних, лікарняних та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця обчислюватимемо множенням середньоденного заробітку за календарний день на відсоток оплати залежно від страхового стажу (коли його застосовують) та на кількість календарних днів, що підлягають оплаті відповідно до оформленого листка непрацездатності. При цьому при такому розрахунку святкові та неробочі дні не відкидають.
На роботі за сумісництвом і за основним місцем роботи визначають розрахунковий період і середню зарплату окремо за кожним місцем роботи.
Сумарна зарплата, із якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску — на сьогодні це 20 706 грн.
Заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для обчислення середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності й відпустки по вагітності та пологах визначають на підставі відомостей, дані з яких вносять до таблиці 6 Форми № Д4, а для страхових випадків по безробіттю й у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням інформацію беруть із Реєстру застрахованих осіб (п.п. 31, 32 Порядку № 1226).
Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються в такому самому порядку й у таких же розмірах, як і інші дні тимчасової непрацездатності.
Кабінет Міністрів України вилучив Австрійську Республіку з переліку країн, операції з якими потрапляють під ознаку контрольованості за пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) (див. Розпорядження КМУ «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 449» від 01.07.15 р. № 677-р (набирає чинності з 01.08.15 р.)
Таке рішення Уряд ухвалив, базуючись на отриманій від Дипломатичного представництва Австрійської Республіки в Україні Вербальній ноті від 18.06.15 р. з коментарями про невідповідність законодавства цієї країни щодо ставок корпоративного податку в Австрії, розкриття інформації про структуру власності юросіб (пп. 39.2.1.2 ПКУ). Нагадаємо, у травні цього року Уряд затвердив перелік держав (територій), операції з резидентами яких є контрольованими в цілях трансфертного ціноутворення. Тоді список і доповнили Австрійською Республікою.
Державна фіскальна служба України в листі від 22.04.15 р. № 1842/99-99-17-04-02-18 «Про плату за землю фізичною особою - підприємцем, яка має тимчасову споруду» роз'яснила: якщо підприємець має паспорт прив'язки тимчасової споруди (кіоску, намету тощо), то він повинен мати й правовстановлюючі документи на земельну ділянку:
- свідоцтво про право власності або користування земельною ділянкою; або
- договір оренди.
За цими документами розраховується плата за землю.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Вони являють собою сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів (пп. 14.1.42, п. 286.1 Податкового кодексу України).
Паспорт прив'язки є підставою для розміщення тимчасової споруди. Щоб його оформити, замовник повинен звернутися із заявою до органу з питань містобудування та архітектури. При цьому йому необхідно надати схему розміщення тимчасової споруди із зазначенням площі земділянки згідно з документами на землекористування.
Таким чином, перш ніж оформляти паспорт прив'язки, підприємець повинен одержати документи на землекористування. Внесення до паспорта даних про розмір ділянки без цих документів призводить до анулювання паспорта.
Міністерство юстиції України в листі «Щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 01.07.15 р. № 19.2/46 роз’яснило, що співвласники багатоквартирних будинків зможуть безоплатно отримувати інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Такі довідки вони вправі отримати у зв'язку з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
У довідці зазначають відомості щодо об'єкта нерухомого майна, крім персональних даних суб'єктів речових прав на нерухоме майно (реквізитів документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податку).
Нагадаємо, раніше вартість отримання цієї довідки становила 170 грн.
Національний банк України зазначив, що різного роду фрілансерам (програмісти, копірайтери, перекладачі, дизайнери, фотографи, ілюстратори тощо), які надають свої послуги нерезидентам через Інтернет і отримують гонорари у валюті, в цілях валютного контролю не потрібно подавати до банку договори з такими нерезидентами, підписані обома сторонами, їх переклад, підписані сторонами акти виконаних робіт тощо (див. лист НБУ «Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет» від 07.07.15 р. № 22-01012/46746).
Згідно з роз’ясненням НБУ для легалізації таких валютних доходів виконавцю достатньо мати публічну пропозицію про угоду (оферту), а також виставити замовнику інвойс (рахунок-фактуру), поставити на ньому свій підпис та печатку (за наявності). Такий документ в цілях валютного контролю й буде вважатися договором. Замовник же своєю оплатою підтверджує факт виконання послуг, що замінює собою акт наданих послуг. Причому переклад інвойсу банк вимагає на свій розсуд.
Національний банк України уточнив порядок проведення валютних операцій юрособами, які мають податковий борг, що виник унаслідок зміни з цього року порядку (алгоритму) зарахування авансів з податку на прибуток під час виплати дивідендів у рахунок сплати щомісячних авансів (див. Постанову НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 03.07.15 р. № 427).
Замість довідки з податкової про відсутність податкового боргу зазаначені клієнти можуть надати банку відповідний лист з податкової про наявність у клієнта боргу, що виник саме внаслідок такої ситуації. Строк між датою подання банку інформації та датою видачі цього листа не має перевищувати 10 календарних днів.
