Кабінет Міністрів України за ініціативи МВС затвердив постанову, яка передбачає можливість продовження тимчасового посвідчення громадянина України для іноземців з рф та республіки білорусь, які беруть участь у захисті України. Відмітки про продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України будуть вносити територіальні органи Державної міграційної служби, дипломатичні представництва або консульські установи.
Зазначена постанова була прийнята з метою реалізації пункту 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України». Цим пунктом передбачено, що громадяни рф та республіки білорусь, які в період з 24 лютого 2020 року набули українське громадянство і подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, зобов’язані подати документ про припинення свого іноземного громадянства упродовж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
За чинним законодавством тимчасове посвідчення громадянина України видається на строк до 2 років. Продовження строку дії цього документа передбачено не було. У зв’язку з цим Уряд своєю постановою врегулював питання дії тимчасового посвідчення громадянина України в умовах воєнного стану громадянам рф та республіки білорусь, які в період з лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до чинного законодавства і подали зобов’язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України та строк виконання такого зобов’язання сплив.
Тепер територіальні органи Державної міграційної служби, дипломатичні представництва чи консульські установи України можуть вносити відмітки до тимчасового посвідчення громадянина України про продовження строку його дії.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 12131 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».
У проголосованій редакції законопроєкту передбачено, що:
1) положення щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів не поширюються на ті установки, що не контролюються, зруйновані або знаходяться на тимчасово окупованій території, чи офіційно оголосили про зупинення виробництва;
2) оператори можуть не подавати звітність за 2021–2023 роки;
3) звітність за 2024 рік має бути подана якнайшвидше, але не пізніше 31 грудня 2025 року.
Документ деталізує вимоги щодо подання документів для частково зруйнованих установок та установок, які розташовані на території, де ведуться активні бойові дії або знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону «Про основні засади житлової політики» (реєстр. № 12377).
Законопроєкт має на меті встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України, що спрямована на створення можливостей та умов, за яких кожен матиме можливість вирішувати житлове питання, набувши житло в оренду або у власність.
Проєкт спрямований на закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу та статті 47 Конституції України, створення сприятливого правового поля для залучення допомоги міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів.
Проєктом Закону передбачається:
- встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним в міжнародних документах ЄС, а саме: доступності та безбар’єрності житла, непорушності права на житло та недоторканності житла, прозорості та громадської участі, свободи вибору, справедливості та рівного доступу кожного до житла, стратегічного планування, соціальної інтеграції;
- закладення реалізації принципу стратегічного планування шляхом визначення переліку документів стратегічного планування, механізмів їх розробки та прийняття, контролю виконання;
- необхідність розвитку державно-приватного партнерства як важливого елементу сприяння розв'язання житлового питання, що є важливою передумовою для залучення міжнародних партнерів;
- закріплення, що житловий фонд України складається з приватного, державного та житлового фонду територіальних громад (встановлюється, що за цільовим призначенням державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не може бути відчужене; закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду, як соціального житла);
- закріплення, що житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад надається на умовах оренди з цільовим призначенням, як соціальне житло або, як службове житло. При цьому, рівень орендної плати, що сплачується безпосередньо громадянином залежить від рівня доходів та майна такого громадянина та регулюється шляхом встановлення механізмів субсидіювання;
- створення кооперативів: житлових (для спільного володіння і користування житлом) і житлово-будівельних (для будівництва житла);
- запровадження мінімальних та загальних вимог до споживчої якості житла;
- реалізація фінансово-кредитних механізмів для набуття громадянами житла у власність (встановлюються обмеження на відчуження житла, набутого за фінансово-кредитними механізмами за підтримки держави або органів місцевого самоврядування, з метою недопущення зловживань);
- декларування спрямування державної житлової політики на стимулювання, заохочення, регулювання приватної діяльності у житловій сфері;
- запровадження та стимулювання створення інституцій, які здійснюватимуть будівництво та управління доступним житлом;
- визначення гарантій захисту права на житло;
- формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи як публічного електронного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання відомостей про житловий фонд України, а також про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло;
- визнання такими, що втратили чинність Житлового кодексу України та ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт № 6013 про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період. Цим документом, зокрема, передбачено скасування Господарського кодексу України.
Деякі положення Господарського кодексу України зберегли свою чинність у цьому законі та будуть діяти впродовж перехідного періоду.
Законопроєкт № 6013 не спрямований на ліквідацію господарських судів та господарської юрисдикції, а також кафедр господарського права в університетах чи наукових інститутах, які займаються проблематикою господарського права, адже в них навпаки виникає великий потенціал для розвитку спеціального законодавства та практики його застосування.
Міністерство фінансів України проєктом наказу «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – проєкт наказу) підготувало зміни до форми декларації про майновий стан і доходи.
У зв’язку з внесенням змін до ПКУ Законом України від 10.10.2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) у частині запровадження для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, авансових внесків із податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та запровадження зміни ставки військового збору, виникла необхідність внесення змін до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація).
Законом України № 4015 внесено зміни до ПКУ, якими передбачено:
- сплату фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, авансових внесків із податку;
- зміну ставки військового збору;
- сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 ПКУ, не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для
- земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 %, – 1400 гривень з 1 гектара.
Крім того, з метою спрощення для платників податку – фізичних осіб – контролерів контрольованої іноземної компанії розрахунку прибутку контрольованих іноземних компаній
внесено зміни до додатка КІК до декларації, які враховують особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до пункту 170.13 ПКУ.
Кабінет Міністрів України привів у відповідність до вимог Земельного кодексу та Закону України «Про Державний земельний кадастр» Порядок ведення Державного земельного кадастру.
Зокрема, Уряд визначив процедуру внесення відомостей до Державного земельного кадастру у разі зміни цільового призначення особливо цінних земель, земельних лісових ділянок з віднесенням ïx до земель оборони.
Відповідну постанову № 6 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру» ухвалено на черговому засіданні Кабміну. Документ підготовлено Мінагрополітики.
Згідно з постановою одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони до Державного земельного кадастру вносяться відомості про обмеження у використанні земель щодо заборони зміни цільового призначення такої ділянки.
У випадку, визначеному ч. 12 ст. 20 Земельного кодексу України, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою особи, яка подала заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки особливо цінних земель, земельної лісової ділянки з віднесенням ii до земель оборони, до якої додається документація із землеустрою, на підставі якої здійснюється зміна цільового призначення земельної ділянки.
Якщо відповідно до закону зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою, до заяви додається технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Постановою також передбачається надання доступу органам прокуратури та органам досудового розслідування до документів Державного земельного кадастру та витягів з них.
Президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами суб’єктами господарювання, які поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС» щодо дерегуляції та детінізації ринку торгівлі вживаними автомобілями. Він звільняє продавців від обов'язку перереєстровувати авто та ставити на облік.
Згідно з документом продавці вживаних авто та їх частин звільняються від обов’язку:
- перереєстровувати на себе вживані транспортні засоби;
- подавати до сервісних центрів МВС документи з відміткою відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
Зазначається, що закон стане запорукою для виведення з тіні ринку та ліквідації схем, через які бюджет недоотримує податки.
Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей».
Закон передбачає:
- ліквідацію КРАІЛ та розподіл її повноважень між профільним міністерством та новоствореним органом без колегіального статусу;
- заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, та заборону спонсорства, крім спонсорства спорту;
- осучаснення інструментів державного нагляду за ринком азартних ігор – запроваджується контрольована гра як інструмент контролю на заміну фактичним перевіркам;
- щодо запровадження ефективних заходів щодо боротьби з лудоманією, блокування нелегальних вебсайтів, посилення вимог до організаторів та доповнення підстав для анулювання ліцензії, встановлення вимоги щодо здійснення організаторами азартних ігор усіх безготівкових розрахунків виключно через банки, вдосконалення вимог до ДСОМ тощо;
- вдосконалення законодавства про державні лотереї, зокрема, встановлення аналогічних, як для організаторів азартних ігор, вимог щодо структури власності, критеріїв бездоганної ділової репутації, підстав для анулювання ліцензії, вимог до бренду, а також вимог до розрахунків при проведенні державних лотерей;
- зміни до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо відновлення подання звітності організаторів азартних ігор та операторів державних лотерей тощо.
