Верховна Рада України прийняла проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування» (реєстр. № 13627).
Документ гарантує збереження грошового забезпечення для військовослужбовців, які після звільнення з полону не можуть продовжувати службу через складні захворювання і потребують тривалого стаціонарного лікування. Виплата здійснюється до моменту визначення їхньої подальшої придатності до військової служби або звільнення з неї.
Закон передбачає внесення змін до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про військовий обов’язок і військову службу» з метою чіткого нормативного закріплення права на грошове забезпечення для цієї категорії захисників. Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Ухвалення цього документа є актом справедливості щодо військовослужбовців, які зазнали полону, пережили катування або жорстоке поводження, і сьогодні проходять важке лікування. Держава засвідчує, що воїни, які повернулися з полону, не залишаються наодинці зі своїми проблемами. Вони мають право на підтримку – не на словах, а на рівні закону.
Кабінет Міністрів України збільшив термін, протягом якого роботодавці з прифронтових та найбільш постраждалих від повномасштабної війни регіонів будуть отримувати компенсацію за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до постанови, яку розробило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, а Кабінет Міністрів підтримав, роботодавці будуть отримувати компенсацію протягом шести місяців, а не трьох, як було визначено раніше.
Програму буде розширено для роботодавців, які провадять діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.
Компенсація виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати (наразі 8000 грн) за кожну працевлаштовану особу-ВПО, за яку сплачується єдиний внесок на соціальне страхування (ЄСВ).
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 13721 щодо встановлення пільг зі сплати адміністративних зборів та інших обов’язкових платежів у сфері державної реєстрації.
Законопроєкт передбачає звільнення від сплати адміністративних зборів та державного мита за низку реєстраційних дій для осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, а також для внутрішньо переміщених осіб та суб’єктів господарювання, місцезнаходження яких – на територіях, де тривають бойові дії або які тимчасово окуповані.
Відповідні зміни вносяться до:
- Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
- Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»,
- Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,
- Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Цей законопроєкт – форма визнання внеску захисників, постраждалих та переселенців: адмінпослуги мають бути доступними, а не ставати ще однією перешкодою. Йдеться не про окрему подяку, а про системне вирішення життєвих ситуацій, з якими стикаються громадяни в умовах війни.
Документ створює єдину логіку пільгового доступу до державної реєстрації – замість фрагментарних винятків чи бюрократичних «випадковостей». Він впроваджує чіткі, прозорі правила, які гарантують справедливе ставлення до тих, хто ціною власного здоров’я, свободи чи життя захищав країну, хто втратив дім, або продовжує триматися на постраждалих територіях.
Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт № 13622 про підтримку державою постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні.
Метою ініціативи є визнати внесок осіб, які постраждали у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича, визначивши на рівні окремого законодавчого акта правовий статус постраждалих учасників Революції Гідності, постраждалих учасників Революції Гідності з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні.
Документом пропонується встановити, що до постраждалих учасників Революції Гідності належать особи, які під час участі у Революції Гідності отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), але такі ушкодження не призвели до інвалідності, та звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
Водночас постраждалими учасниками Революції Гідності з інвалідністю пропонується визнати осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтв, контузій чи інших ушкоджень здоров'я, отриманих під час участі у Революції Гідності, та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
Законопроєктом передбачено, що відповідні статуси не можуть бути надані працівникам міліції, особам, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовцям внутрішніх військ та інших військових формувань.
Державну підтримку пропонується здійснювати у сфері охорони здоров’я, у сфері освіти та професійної адаптації, у сфері соціального захисту.
Органи місцевого самоврядування зможуть за рахунок коштів місцевих бюджетів також надавати додаткову підтримку.
Верховна Рада України ухвалила закон № 13335, який дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків із проблемами у військовому обліку (перебувають в розшуку ТЦК або не стоять на обліку).
Документ надає критично важливим підприємствам, а також підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) право на 45 днів бронювати військовозобов’язаних працівників, навіть якщо у них неналежно оформлені військово-облікові документи або вони не перебувають на військовому обліку.
Згідно із законом, бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники критичних підприємств, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військовий квиток, а також ті, хто не уточнив персональні дані.
Таке бронювання надається лише один раз на рік і не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку.
Окрім цього, встановлюється максимальний строк випробування – 45 днів при прийомі на роботу на підприємства ОПК. Якщо працівник не усуне порушення військового обліку у визначений термін, роботодавець має право звільнити його.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 14030 «Про основні засади державного нагляду (контролю)».
Це ключовий крок у реформі системи державного контролю, спрямований на спрощення процедур, підвищення прозорості та створення зрозумілих правил взаємодії між бізнесом і органами контролю.
Документ замінює застарілий закон про державний нагляд, який діяв понад 15 років, і уніфікує правила для всіх сфер — від освіти до безпечності харчових продуктів і ветеринарного контролю.
Ухвалення законопроєкту № 14030 є однією з умов виконання Плану Ukraine Facility, яка дозволить залучити близько 250 млн євро фінансування з загалом передбачених програмою 50 млрд євро на 2024-2027 роки.
Основні зміни законопроєкту № 14030:
- сервісний підхід до контролю. Держава стає партнером для доброчесного бізнесу. Передбачено механізми добровільного аудиту та страхування відповідальності, що зменшують частоту перевірок для підприємств із низьким ризиком;
- ризик-орієнтована модель. Перевірки відбуватимуться рідше й коротше: для бізнесу з незначним ризиком – не частіше ніж раз на 5 років;
- цифрова фіксація. Усі перевірки обов’язково фіксуватимуться на аудіо та відео, що мінімізує корупційні ризики;
- електронна взаємодія. Пояснення та заперечення до актів перевірок можна подавати онлайн через електронний кабінет із КЕП;
- нові можливості захисту. Бізнес зможе оскаржити дії контролюючих органів у Державній регуляторній службі без суду – швидше та без витрат;
- громадський контроль. При органах контролю створюються громадські ради для розгляду скарг і забезпечення відкритості.
Державна служба статистики України наказом від 3 жовтня 2025 року № 176 затвердила Перелік кодів організаційно-правових форм для статистичних цілей (ПК ОПФ).
Документ розроблено у зв’язку з втратою чинності Господарського кодексу України та введенням у дію змін до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», внесених Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».
Новий перелік набирає чинності 1 січня 2026 року та призначений для використання працівниками органів державної статистики під час виробництва офіційної статистичної інформації.
До переліку включено коди та назви організаційно-правових форм, у тому числі тих, щодо яких законодавством не передбачено або заборонено створення нових юридичних осіб. Такі форми у розділі ІІІ ПК ОПФ позначено символом «*)».
Коди серій (100–900) застосовуватимуться для узагальнення об’єктів переліку.
Також у документі наведено відповідність кодів із національним класифікатором ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ), що забезпечить зіставність даних.
Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону № 13174 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій».
Документ спрямований на захист прав громадян, чиє майно було зруйновано в ході російської агресії, й надає їм можливість повернути або отримати у власність земельні ділянки, що перебували під такими об’єктами.
За новими нормами, якщо право власності на нерухомість було припинено в Державному реєстрі речових прав через її знищення, колишні власники або їх спадкоємці можуть отримати земельні ділянки безоплатно або через передачу без проведення земельних торгів.
Це рішення діятиме під час воєнного стану та впродовж 5 років після його припинення, з подальшим спрощенням процедур – без обов’язкового розроблення містобудівної документації за умови, що цільове призначення ділянки відповідає призначенню зруйнованого об’єкта.
Крім того, закон передбачає, що Мінприроди отримає право затверджувати методику визначення шкоди, завданої земельним ресурсам унаслідок забруднення чи засмічення, а дипломатичні представництва зможуть бути звільнені від орендної плати за землю за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згоду на які дала Верховна Рада України.
Прийняте рішення супроводжується заходами захисту від потенційних зловживань, зокрема через використання даних офіційних державних реєстрів та обмеження права на отримання ділянок лише тим особам, чиї права були фактично припинені через руйнування.
Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі (реєстр. № 13202-1).
Законопроєкт розроблений з метою виконання міжнародних зобов’язань України, визначених статтями 403-406 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також реалізації ініціативи ЄС «Ukraine Facility».
Закон спрямований на удосконалення механізмів надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, а також на створення прозорих та зрозумілих правил для аграрного бізнесу.
Ухвалений Закон пропонує сучасну систему державної підтримки аграрного сектору – прозору, технологічну та підзвітну. Набрання ним чинності створить основу для справедливого розподілу коштів між виробниками й наблизить українське законодавство до стандартів Спільної аграрної політики ЄС.
Ключова новація – створення Виплатної агенції, яка адмініструватиме, контролюватиме та моніторитиме всі програми підтримки. Це означає, що кожна гривня державної допомоги матиме свій цифровий слід – від заявки до виплати.
Другий елемент – Інтегрована система адміністрування та контролю (ІСАК), яка забезпечуватиме автоматизований облік і перевірку отримувачів. Разом із Системою сільськогосподарських даних (ССД) вона створить повну базу інформації про землі, виробництво і стан господарств.
Передбачено три рівні контролю: автоматизований, документальний та фізичний. Така модель мінімізує корупційні ризики й дає можливість виявляти порушення безпосередньо під час виплат. Порушники умов підтримки зобов’язані будуть повернути кошти та тимчасово втратять право на участь у програмах.
Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону про кредитну історію, реєстр. № 14013. Метою законопроєкту є посилення захисту прав позичальників, покращення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення її якості, а також заохочення відповідального кредитування та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів.
Документом пропонується встановити правові, фінансові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.
Законопроєкт уточнює перелік інформації, яка включається в кредитну історію, строки її зберігання (до 10 років) і механізми її знищення після спливу цього терміну. Кредитори будуть зобов’язані передавати дані до бюро кредитних історій протягом двох робочих днів – це унеможливлює затримки й зменшує ризики шахрайства.
Однією з головних новацій є механізм «стоп-кредит» – кожен громадянин зможе заявити про небажання укладати нові кредитні договори. Будь-який кредит, виданий після такої заяви, може бути визнаний нікчемним. Це суттєво підвищує захист громадян від шахрайських схем і кредитного тиску.
Законопроєкт гарантує право громадянина на безоплатний доступ до власної кредитної історії та можливість виправлення чи видалення недостовірних даних.
Контроль за діяльністю бюро кредитних історій покладається на Національний банк України, який здійснюватиме нагляд, перевірки й сертифікацію систем безпеки. Передбачено також можливість транскордонного обміну даними – за згодою позичальника.
Прийняття законопроєкту сприятиме зменшенню частки прострочених кредитів, посиленню фінансової дисципліни й забезпеченню дотримання міжнародних стандартів захисту даних. Це важливий крок до стабільності та прозорості українського фінансового сектору.
