Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) затвердила зміни щодо особливостей проведення електронних загальних зборів акціонерів у період воєнного стану з метою приведення нормативних актів НКЦПФР у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».
Так, на офіційному вебсайті НКЦПФР опубліковано затверджене рішення від 22 грудня 2023 року № 1451 «Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 лютого 2023 року № 154», яке набуло чинності 27 грудня 2023 року.
Проведення електронних загальних зборів здійснюється відповідно до Порядку скликання та проведення електронних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 02 червня 2023 року № 595.
Важливо, що вимоги пов’язані з електронним голосуванням акціонерів (їх представників), можливістю участі акціонера в обговоренні питань порядку денного за допомогою засобів авторизованої електронної системи та з іншими нормами щодо функціонування авторизованої електронної системи, почали діяти 1 січня 2024 року.
Рішенням НКЦПФР від 28 грудня 2023 року № 1499 прийнято рішення про авторизацію програмно-технічного комплексу Центрального депозитарію цінних паперів, призначеного для проведення зборів акціонерів шляхом електронного голосування.
Так, з 1 січня 2024 року на період дії воєнного стану загальні збори акціонерів АТ, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів товариства, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені тільки одним з таких способів:
1) дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06 березня 2023 року № 236;
2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, у яких беруть участь акціонери – власники 100% голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про акціонерні товариства» (за винятком випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором). При цьому загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього підпункту, не може перевищувати п’яти осіб;
3) проведення електронних загальних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення електронних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 02 червня 2023 року № 595.
Міністерство фінансів України наказом від 27.12.2023 р. № 725 внесло зміни в наказ від 07.12.2023 р. № 673, у результаті чого зазнали змін Звіт про контрольовані операції та додаток ТЦ прибуткової декларації. Так, викладено в новій редакції форми Звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та затверджено зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.
У додатку ТЦ наводять, зокрема, відомості про контрольовані операції: контракт (договір), відповідно до якого здійснюються контрольовані операції, умови постачання «Інкотермс», курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку та кількість предметів операції, а також підстави віднесення операції до контрольованих, у тому числі пов’язаність осіб.
Окрім того, під час здійснення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний в додатку ТЦ серед іншої інформації зазначати контракт (договір) та умови продажу (придбання) товарів (робіт, послуг), а також мінімальне (максимальне) значення діапазону цін / рентабельності і суму коригування.
Чинна редакція форм Звіту КО та додатка ТЦ не повною мірою розкривали інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», що призводить до додаткового навантаження на платників податків внаслідок звернень до них контролюючих органів з метою отримання податкової інформації, зокрема:
- про пов’язаних осіб та зазначення платником податків всіх підстав віднесення операцій до контрольованих;
- про доповнення (зміни) до контракту (договору) та його умови;
- про умови постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс»;
- про показник, що коригується, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг);
- про суму фактично отриманих коштів у валюті контракту чи суму кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;
- про курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.
Наказом № 673 визначено, що в разі подання нерезидентом Звіту за постійне представництво, через яке нерезидент здійснює діяльність в Україні, по господарських операціях (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунках), такий звіт подається за неосновним місцем обліку, тобто за місцем обліку постійного представництва.
У разі, якщо нерезидент має кілька постійних представництв в різних контролюючих органах, цей нерезидент складає Звіт за неосновним місцем обліку, по кожному постійному представництву окремо та подає за місцем обліку таких постійних представництв.
Також звернемо увагу на інші нововведення.
У головної частині у графі 2 Звіту КО зазначається повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами. У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається повне найменування такого нерезидента.
У графі 3 Звіту КО у разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається податковий номер та основний код економічної діяльності такого нерезидента.
Графа 8 заповнюється лише у разі подання нерезидентом Звіту щодо господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) з його постійним представництвом, через яке нерезидент здійснює діяльність в Україні, та проставляється знак «Х».
У графах 8.1 – 8.4 зазначається повне найменування постійного представництва, через яке нерезидент здійснює діяльність в Україні, та за яке подається Звіт, код ЄДРПОУ постійного представництва нерезидента, місцезнаходження постійного представництва, найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва.
У графі 5 зазначається код товару (у 10-значному числовому форматі) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 201 або 209, у графі 5 в обов’язковому порядку зазначається код товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 201 або 209, у графі 5 в обов’язковому порядку зазначається код товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Також у графі 6 зазначається код послуги відповідно до Класифікації зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП). Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 204, 205, 206 або 207, у графі 7 в обов’язковому порядку зазначається КЗЕП.
У графі 11 зазначається код умови поставки товару при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до правил «Інкотермс». У разі заповнення граф 7 та 8 інформацією про доповнення (зміни) до контракту (договору) у графі 11 зазначається інформація щодо умов постачання товару з урахуванням такого доповнення (зміни) до контракту (договору).
У графі 11.1 відповідно до правил «Інкотермс» зазначається назва місця постачання товарів (місця призначення).
У разі заповнення граф 7 та 8 інформацією про доповнення (зміни) до контракту (договору) у графі 11.1 зазначається інформація щодо назви місця постачання товарів (місця призначення) з урахуванням такого доповнення (зміни) до контракту (договору).
Накази № 673 та № 725 набирають чинності з дня офіційного опублікування. На день підготовки матеріалу документи офіційно не опубліковано.
Кабінет Міністрів України працює над впровадженням еАкцизу.
еАкциз допоможе бізнесу захистити свій товар від фальсифікації, суттєво спростить процедуру отримання акцизних марок без зайвих візитів до податкової та паперової тяганини, саме тому діалог між бізнесом і державою – один із пріоритетів проєкту.
Мінцифра нагадаує, що в червні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон № 3173-IX про еАкциз, що став основою створення майбутньої системи.
Проєкт еАкциз впроваджується Міністерством цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів та Державною податковою службою за підтримки USAID / UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
