Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни до пункту 5 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю» від 07.10.15 р. № 820 привів у відповідність до чинного законодавства зміст Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю.
Зокрема, в документі зазначено, що ТОВ може мати печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом або штампи.
Нагадаємо, що із 06.11.14 р. печатки для юросіб стали необов’язковими.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходу у вигляді відшкодування моральної шкоди та доходів, виплачених за рішенням суду за час вимушеного прогулу» від 01.10.15 р. № 9186/Х/99-99-17-02-01-14 роз’яснила: податком на доходи обкладаються, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю (пп. 164.2.14 Податкового кодексу України).
Ставка податку в 2015 році − 15% до доходу в межах 12180 грн, та 20% − до суми перевищення над 12180 грн.
Також в листі наголошено, що із сум, які включаються до оподатковуваного доходу, сплачується ще й 1,5% військового збору.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо дебіторської заборгованості» від 16.09.15 р. № 21853/10/28-10-06-11 роз'яснила, що комунальні підприємства, які застосовують касовий метод обліку ПДВ згідно з п. 187.10 Податкового кодексу України, можуть списати дебіторську заборгованість за товари/послуги, перелічені в цьому пункті, без нарахування ПДВ.
На думку контролерів, списати заборгованість можна, якщо за нею закінчився строк позовної давності та підприємство вжило необхідних заходів щодо її стягнення. При цьому податкові зобов’язання не виникають, оскільки:
1) не відбувається отримання коштів на банківський рахунок (до каси) комунальника в рахунок оплати поставлених товарів/послуг;
2) платник ПДВ не отримує будь-якої іншої компенсації за поставлені товари/послуги.
Державна фіскальна служба України в листі «Про доповнення до листа ДФС від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17» від 09.10.15 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-17 переглянула свої рекомендації щодо заповнення додатку Д4 до декларації з ПДВ, якщо платник ПДВ бажає повернути надлишок коштів з електронного рахунку.
Отже, незалежно від спрямування коштів − до бюджету або на поточний рахунок − у додатку Д4 слід заповнити всі графи, зокрема графи 4 та 5 другої таблиці.
При цьому в графі 4 таблиці вказують суму коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету й визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1− гр. 2).
У графі 5 таблиці наводять суму коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок й визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1−гр.2−гр.3).
Напрям перерахування коштів і відповідну суму платник ПДВ указує в текстовій частині під таблицею.
Нагадаємо, раніше податківці рекомендували не заповнювати графу 5 у разі спрямування надлишку коштів на електронному рахунку до бюджету (лист ДФСУ від 26.08.15 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17). Зараз вони відкликали таку пораду.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо права у особи, зареєстрованої платником ПДВ менше 12 календарних місяців, на анулювання реєстрації» від 17.08.15 р. № 17440/6/99-99-19-03-02-15 зауважила: ПКУ не передбачено можливості подання заяви про анулювання реєстрації особою, що зареєстрована як платник ПДВ менше 12 календарних місяців.
Як аргумент вони навели норму пп. 'а' п. 184.1 ПКУ, де сказано, що анулювання реєстрації платників ПДВ відбувається, зокрема, у випадку, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 місяців була меншою 1 млн грн (без ПДВ) та за умови сплати всіх податкових зобов'язань.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування заробітної плати нерезидента, який працює у представництві іноземної компанії, розташованої на території України» від 16.09.15 р. № 19780/6/99-99-17-03-03-15 повідомила: якщо постійне представництво юрособи-нерезидента в Україні нараховує (виплачує) на користь фізособи-нерезидента зарплату, тобто оподатковуваний дохід з джерелом походження в Україні, у розумінні ПКУ воно є податковим агентом (роботодавцем) такого нерезидента.
Тому постійне представництво зобов'язано при нарахуванні (виплаті, наданні) нерезиденту такого доходу утримати з нього та перерахувати до бюджету України 15% (20%) податку на доходи та 1,5% військового збору.
А от ЄСВ у такому разі ані нараховувати, ані утримувати не потрібно. Адже в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ роботодавець — представництво іноземного підприємства, що розташоване на території України, не є страхувальником щодо іноземця (громадянина іншої держави).
Міністерство фінансів України в листі «Щодо порядку відображення в бухгалтерському обліку нарахування, отримання та виплати компенсації з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації» від 24.09.15 р. № 31-11410-08-10/29963 пояснило, що у бухобліку нарахування, отримання та виплату компенсації з бюджету сум середнього заробітку мобілізованих працівників відображають таким чином:
- нарахування компенсації сум середнього заробітку, що зберігається за мобілізованим працівником: Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»;
- надходження грошових коштів на рахунок підприємства від органів соцзахисту населення для виплати компенсації: Дт 31 «Рахунки в банках» Кт 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Одночасно на цю суму визнається дохід: Дт 48 Кт 71 «Інший операційний дохід»;
- виплата компенсації мобілізованим працівникам: Дт 66 Кт 30 «Готівка» або Кт 31.
Міністерство фінансів України у листі «Щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов’язаних зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 18.08.15 р. № 31-11410-08-16/26592 повідомило: витрати, пов’язані зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потрібно відображати в бухобліку на відповідних рахунках витрат (згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291).
Хоча в п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. , сказано, що податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі слід відображати у складі адміністративних витрат. Але це не стосується податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.
