Кабінет Міністрів України затвердив порядок, який встановлює, як саме з бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ) здійснюватимуться виплати пенсій та доплат, призначених за рішеннями судів.
В Україні накопичилася системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів — до 758 тисяч рішень. Загальна сума боргу наразі майже 85 млрд грн. При цьому до сьогодні не існувало єдиного підходу, за яким держава здійснює виплати за рішеннями судів.
Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи.
Щоб забезпечити єдині, справедливі й зрозумілі для всіх правила поведінки в умовах обмеженого фінансового ресурсу, Уряд ухвалив постанову, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень — як ретроспективних (за минулі періоди), так і поточних.
Вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. При цьому запроваджується єдиний підхід до того, як здійснюватимуться поточні виплати перерахованих на виконання судових рішень пенсій, так і донарахованих за рішеннями судів сум за попередні періоди (т. зв. ретроспективні судові рішення). Виплати громадянам здійснюватимуться щомісяця пропорційно до коштів, визначених в бюджеті Пенсійного фонду, у розрізі зобовʼязань державного бюджету і страхових коштів.
Окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ, а агреговані дані — публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
Постанова вже набула чинності, наразі триває технічна підготовка до її впровадження.
Очікується, що прийняття постанови сприятиме більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини — міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову про порядок маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. З 1 січня 2026 року для маркування будуть використовуватись електронні марки у вигляді графічного коду DataMatrix.
Новий код буде наноситися на кожну окрему пачку тютюнового виробу або пляшку алкогольного напою, або ємність з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.
З наступного року споживач зможе перевірити легальність товару через застосунок, адже разом із графічним елементом електронної марки може бути розміщений спосіб його сканування.
Тестування електронної системи обігу підакцизних товарів е-Акциз триває з 1 березня 2025 року та завершиться 1 січня 2026 року.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що впорядковує та стандартизує процеси створення та ведення митними органами низки важливих реєстрів:
- Єдиного державного реєстру авторизованих економічних операторів;
- реєстру гарантів;
- реєстру підприємств, які провадять митну брокерську діяльність;
- реєстру підприємств, які провадять діяльність з експлуатації магазину безмитної торгівлі;
- реєстру підприємств, які провадять діяльність з експлуатації митного складу;
- реєстру підприємств, які провадять діяльність з експлуатації складу тимчасового зберігання;
- реєстру підприємств, які провадять діяльність з експлуатації вільної митної зони комерційного або сервісного типу.
Ці зміни розроблені Мінфіном та Держмитслужбою на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу ЄС».
Внесення відомостей до цих реєстрів здійснюється Держмитслужбою, а також у встановлених Митним кодексом України випадках митницями, залежно від виду діяльності підприємства, або автоматично за допомогою Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.
Ці зміни є черговим кроком до гармонізації українського митного законодавства з європейськими стандартами. Інформація з цих реєстрів може бути джерелом для аналізу послуг, оцінювання тенденцій, виявлення потреб та розробки ефективних стратегій для розвитку зовнішньої торгівлі.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» від 17.06.2025 р. № 4496-IX.
Законом №4496-IX передбачається:
1) адміністративна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей на суму 150–750 прожиткових мінімумів (454 200 - 2 271 000 грн). На сьогодні такий поріг встановлено на рівні від 100 – 500 (302 000 – 1 514 000 грн) прожиткових мінімумів;
2) кримінальна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей за частиною 1 статті 3662 Кримінального кодексу України на суму 750–2500 прожиткових мінімумів (2 271 000 – 7 570 000 грн), за частиною 2 – на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7 570 000 грн);
3) зменшено порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» ККУ, а саме встановлено 3000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн);
4) розширено перелік осіб, щодо яких можна подавати позови про стягнення необґрунтованих активів та щодо яких буде діяти стаття ККУ про незаконне збагачення;
5) позови про конфіскацію та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів в рамках цивільної конфіскації за статтею 290 ЦПК пред’являтимуться при розбіжностях між їх вартістю та законними доходами від 750 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн);
6) строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становитиме:
- 1 рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової та адміністративної відповідальності;
- до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності;
- 5 років – при застосуванні заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.
Законом внесено важливе уточнення, що після завершення строків, визначених вище, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню;
7) змінами до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» пропонується, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.
Верховна Рада України схвалила в цілому проєкт закону № 13157 про внесення змін до Податкового кодексу. Документ, зокрема, передбачає:
- повернення для ФОП та незалежників квартального звітного періоду із подання звітності з ПДФО за найманих осіб;
- звільнення ФОП та незалежників від сплати ЄСВ за себе у разі сплати будь-яким роботодавцем мінімального страхового внеску, в тому числі соціальної допомоги матерям до досягнення дитини 3-х років (сьогодні таке звільнення надавалося, якщо самозайнята особа мала основне місце роботи як найманий працівник);
- включення до податкової знижки з ПДФО витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни;
- включення нерезидентів – військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО;
- продовження до 1 січня 2028 року (сьогодні до 2026 року) касового методу при постачанні, розподілі електроенергії, водопостачанні та водовідведенні;
- встановлення касового методу зі сплати ренти за видобуток нафти та конденсату на період воєнного стану + 3 місяці;
- запровадження вивізного експортного мита на сою та ріпак – до 01.01.2030 року 10%, потім щорічне зменшення на 1 в.п. до ставки 5% (звільнення власновирощеної продукції);
- встановлення вимоги щодо середньої заробітної плати розміру 2 МЗП для всіх суб'єктів роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, пальне).
