Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Мінсоцполітики проєкт Закону «Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери». Це насамперед дозволить впровадити європейські стандарти надання соціальної підтримки.
Схвалений Урядом законопроєкт сприятиме об'єднанню реєстрів, бази даних та ресурсів соціальної сфери в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС). Так ЄІССС замінить старі розрізнені реєстри на єдину базу із «соціальною історією» людей та сімей.
Це означає, що людина або сім’я, яка потребує соціальної підтримки, не витрачатиме зайвого часу на збір довідок або візити до установ. По підтримку можна буде звернутися в будь-якій точці України онлайн або особисто, а завдяки обмінам з іншими реєстрами такий запит буде оперативно опрацьовано.
Законопроєкт про Єдину систему пропонує:
- ефективність і комплексність соціальної підтримки;
- мінімізацію корупційної складової на місцевому рівні;
- посилений захист персональних даних.
Ознайомитися із проєктом закону можна за посиланням .
Верховна Рада України підтримала у другому читанні і в цілому законопроєкт № 4254, який передбачає проведення публічних консультацій всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування тощо при запровадженні будь-який управлінських рішень. Повноцінно цей інструмент, який є одним із структурних маяків Ukraine Facility, запрацює в Україні після завершення повномасштабної війни.
В Україні цей інструмент сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до державної влади та місцевого самоврядування, а також має забезпечити ефективну співпрацю з громадянським суспільством. Проводитись публічні консультацій повинні за участю зацікавлених сторін щодо всіх проєктів нормативних актів і стратегічних документів. Йдеться про осіб, на яких вплине прийняття рішення, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких воно стосується, а також інших осіб, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях. Усі пропозиції і недоліки, які будуть озвучуватись в ході консультацій, повинні бути враховані.
Законопроєкт:
- визначає, що публічні консультації мають проводити всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування перед прийняттям тих чи інших управлінських рішень;
- визначає чіткий порядок проведення консультацій;
- встановлює норму, яка обов’язково забезпечує участь у публічних консультації широкого кола зацікавлених осіб;
- запроваджує різні форми консультацій (електронні, публічні обговорення та адресні консультації);
- передбачає створення єдиної онлайн-платформи для проведення консультацій;
- вводить для органу влади обов‘язок аналізувати кожну подану громадськістю пропозицію;
- встановлює норму, за якою по результатами проведених консультацій готується обов’язково розгорнутий, публічний звіт.
Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроєкт від 29.01.2024 р. № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
Зокрема, йдеться про такі важливі положення:
- обрання претендентів на посаду керівника Бюро економічної безпеки конкурсною комісією відбуватиметься за участі, зокрема, міжнародних експертів;
- усі працівники Бюро економічної безпеки підлягатимуть переатестації – за чіткою процедурою з чіткими запобіжниками;
- міжнародних експертів (як і представників громадських організацій від бізнесу) також буде включено до конкурсних комісії з обрання нових та переатестації всіх поточних співробітників БЕБ;
- посилено аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем тощо;
Так, спільнота бізнесу неодноразово акцентувала, що важливі процедури та склад Бюро не можуть створюватися та формуватись одноосібно чи виключно за рішенням нового директора, потрібні запобіжники від можливих помилкових одноосібних чи упереджених рішень, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію тощо – аби орган мав дійсно аналітичну функцію, метою якого буде боротьба з тіньовим сектором, нелегальним бізнесом тощо, а не вчинення фіскального тиску на прозорий бізнес.
Міністерство економіки України разом з ЄС та Урядом Німеччини дали старт новій грантовій програмі на 480 тисяч євро, в рамках якої 12 малих та середніх підприємств зможуть отримати фінансування до 40 тисяч євро на розвиток власного експорту та інновацій і консультаційну підтримку від експертів.
Претендувати на отримання грантів можуть українські бізнеси, які створюють продукти або послуги з фокусом на експорт або інновації.
Взяти участь у грантовій програмі можуть малі та середні українські бізнеси, які працюють у секторах переробної промисловості (харчова, легка промисловість, машинобудування, будівництво, виготовлення меблів тощо), креативної індустрії (мода, дизайн тощо), а також інших галузей з експортним та інноваційним потенціалом.
Передбачається, що в межах проєкту 12 відібраних учасників отримають грант у розмірі до 40 000 євро кожен, а також групові та індивідуальні консультації від експертів, нетворкінг-сесії та інші активності, які допоможуть виявити та усунути процеси, що «блокують» бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.
Національний банк України постановою від 18.06.2024 р. № 68 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165», яка набрала чинності 21 червня 2024 року, уточнив особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану.
У змінах, зокрема, передбачено:
- обов’язок представників установи надати на запит інспекційної групи протягом конкретного періоду часу копії фрагментів даних відеоархіву або письмові аргументовані пояснення щодо обставин, які унеможливлюють надання таких копій;
- обов’язок представників інспекційної групи встановити підстави та порядок складання акта про відмову структурних/відокремлених підрозділів установи в проведенні позапланової перевірки замість акта про недопущення/акта про перешкоджання, визначених у Положенні про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90;
- обов’язок представників інспекційної групи та структурних/відокремлених підрозділів установи тимчасово зупинити здійснення позапланової перевірки у випадку оповіщення сигналу “Повітряна тривога!” на території місцезнаходження структурного/відокремленого підрозділу установи та скласти відповідний акт;
- поновлення тимчасово зупиненої позапланової перевірки того самого дня не пізніше 30 хвилин після сигналу “Відбій повітряної тривоги!” з урахуванням установленого установою розкладу роботи структурного/відокремленого підрозділу установи.
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо переліку набувачів гуманітарної допомоги за реєстр. №11155-1.
Метою законопроєкту є приведення Закону України «Про гуманітарну допомогу» у відповідність до надзвичайних обставин воєнного часу шляхом розширення переліку набувачів гуманітарної допомоги. До вказаного переліку пропонується додати підприємства критичної інфраструктури у галузі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Законопроєкт буде доопрацьовано Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів до другого читання.
Також Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо забезпечення використання гуманітарної допомоги для відновлення втрачених або пошкоджених виробничих потужностей комунальних підприємств та безперервного надання якісних послуг для населення за реєстр. №11165.
Цим законопроєктом пропонується звільнити від кримінальної або адміністративної відповідальності набувачів гуманітарної допомоги, які отримують таку допомогу для відновлення втрачених та/або пошкоджених виробничих потужностей і технічних засобів, надання послуг з управління побутовими відходами, послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тощо.
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт № 11355 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який має імплементувати акти права ЄС щодо промислових викидів.
Законопроєкт передбачає реформування сфери промислового забруднення шляхом застосування найкращих доступних технологій та методів, а також впровадження інтегрованих дозволів на викиди та скиди для підприємств та механізми контролю промислового забруднення.
Законопроєкт має запустити процес поступового зменшення промислового забруднення довкілля та впливу промислових скидів та викидів на здоров’я громадян України.
Крім того, це важлива реформа на шляху України до ЄС та до реалізації програми Ukraine Facility.
Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт № 11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Законом визначено:
- запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
- до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.Сіty, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
- платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
- мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
- скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
- скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
- за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
Президент України підписав Закон України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг (проєкт за реєстр. № 11251).
У законі прописано чіткий порядок надання субсидій: список документів (+ тепер можна буде подавати належно завірені копії), зазначено строки розгляду заяв (10 днів) та оприлюднення результатів (5 днів).
Президент України підписав законопроєкт № 8300 про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних.
Новим законопроєктом пропонується:
- поступово підвищити розміри страхових сум до розмірів, встановлених в країнах ЄС;
*Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю становить 320 000 грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 000 грн. на одного потерпілого, але не більше 800 000 грн на одну страхову подію.
Упродовж двох років після введення Закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб до 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
- запровадити швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів);
- розширити застосування «європротоколу» – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
- запровадити порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу.
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт № 10346 про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Саме в ньому впроваджуються електронні ліцензії на торгівлю, автоматизація процесу їх видачі та безстроковість. Чітко прописані умови отримання ліцензій.
Документом передбачено:
1) спрощується процедура отримання ліцензій та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій;
2) запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
3) для ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, запроваджується автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
4) удосконалюється структура та порядок адміністрування державних реєстрів у сфері державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
5) з метою унеможливлення нелегального виробництва тютюнових виробів запроваджується ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;
6) переглядається вартість ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності та розмір штрафів за порушення вимог цього Закону з прив’язкою до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом станом на 1 січня звітного (податкового) року.
Рада з фінансової стабільності (далі – РФС) на засіданні 6 червня 2024 року схвалила Стратегію з розвитку кредитування (далі – Стратегія). Стратегія відображає цілісне бачення ключових засад розвитку кредитування в Україні та необхідних для їх реалізації дій, що сприятимуть стійкому відновленню економіки країни. Впровадження Стратегії – питання фінансової безпеки країни та інструмент розбудови динамічної і конкурентоспроможної економіки, здатної до сталого розвитку та євроінтеграції.
Стратегія має на меті сприяти забезпеченню фінансовими ресурсами відновлення енергетичної інфраструктури та стимулюванню попиту, спрямованого на підвищення обороноздатності країни, зокрема з боку підприємств оборонно-промислового комплексу, переробної промисловості, сільського господарства та бізнесу на деокупованих і наближених до фронту територіях – «територіях стійкості».
Реалізація заходів Стратегії відбуватиметься за двома фокусами: активізація кредитування пріоритетних напрямів в умовах воєнного стану та розвиток законодавчої бази для подальшого стимулювання ринкового кредитування.
Впровадження Стратегії з розвитку кредитування сприятиме розширенню доступу до кредитних ресурсів та розвитку підприємництва, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць, поверненню українців з-за кордону.
Також було завершено розгляд питання встановлення рівня цільового показника та строку його досягнення для системи гарантування вкладів фізичних осіб. РФС рекомендувала встановити цільовий показник на рівні 3,5% та досягнути цього рівня до 01.01.2028 року. Це дасть можливість забезпечити наповнення системи гарантування вкладів фізичних осіб фінансовими ресурсами за рахунок банків учасників та мінімізувати ризики участі держави у фінансуванні виплат гарантованого відшкодування вкладникам фізичним особам.
