Кабінет Міністрів України ухвалив нові правила для створення та адміністрування державних ІТ-систем.
Обов’язкові вимоги для кожного етапу життя ІТ-систем:
- створення, оновлення й розвиток засобів інформатизації
- підтримка та адміністрування інформаційних ресурсів
- заміна старих, неефективних програм
- локалізація програм для відповідності українським стандартам
- переваги для держави та бізнесу
- єдиний стандарт для всіх замовників.
Раніше кожна установа мала власні підходи до управління ІТ-проектами. Тепер вимоги стануть уніфікованими, щоб ефективніше використовувати кошти.
Нова система допоможе оптимізувати державні витрати на ІТ: бюджетні запити стануть більш обґрунтованими, а маніпуляції із ціноутворенням у тендерах — неможливими.
Відкриті стандарти спростять інтеграцію інформаційних систем між собою та зроблять їх адаптивними.
Посилено вимоги до кібербезпеки й захисту персональних даних, що особливо важливо для державних реєстрів, систем електронного врядування та онлайн-сервісів.
Так оптимізуємо цифрові технології та покращуємо якість і безпеку державних послуг — робимо сервіси зручними для українців.
Кабінет Міністрів України схвалив Порядок організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу, розроблений Міндовкілля на виконання вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Документ спрямований на врегулювання процедури організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу. Сама процедура видачі дозволу передбачає можливість проведення громадських слухань під час громадського обговорення для надання суспільству якісної, оперативної інформації для забезпечення більш ефективної реалізації прав та інтересів громадян.
Громадські слухання будуть проводитися обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань екології та природних ресурсів, які буде визначати Міндовкілля. Такі громадські слухання будуть проводитися, якщо для участі у них зареєстровано не менше п’яти осіб.
Проведення громадських слухань дасть змогу громадськості безпосередньо брати участь у процедурі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу та сприятиме діалогу з оператором установки.
Кабінет Міністрів України затвердив план впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (далі – СТВ), що створює необхідні передумови для реалізації державної політики у сфері зміни клімату.
Впровадження СТВ є одним із ключових інструментів досягнення кліматичної нейтральності, а також однією з основних вимог для вступу України до ЄС. Реалізація плану сприятиме досягненню національно визначеного внеску в рамках Паризької угоди, зменшенню наслідків запровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання з боку ЄС, а також підготує Україну до участі в європейській СТВ.
СТВ – це ринковий механізм зі скорочення викидів парникових газів, який успішно діє в багатьох країнах світу, зокрема в ЄС, Китаї, Мексиці та Швейцарії. Його суть полягає у встановленні загального ліміту на викиди парникових газів для підприємств. Кожна компанія отримує або купує певну кількість квот, які може використовувати для власних потреб або продавати на ринку квот, що буде створений у межах цього механізму.
Такий підхід створює економічні стимули для бізнесу впроваджувати енергоефективні та екологічно чисті технології. У результаті підприємства дотримуватимуться обов’язкових вимог щодо рівня викидів парникових газів найбільш ефективним способом.
Затверджений Урядом план реалізації СТВ передбачає три основні етапи:
- підготовчий (2025–2027 роки) – розроблення законодавчої бази та створення необхідних інструментів для роботи СТВ;
- перший, «пілотний» (з 2028 року) – тестовий запуск системи торгівлі квотами на викиди парникових газів;
- другий, операційний – розпочнеться не раніше ніж через три роки після скасування воєнного стану, що дозволить впровадити СТВ в умовах стабільного економічного відновлення.
Користь впровадження СТВ для України:
- зменшення викидів парникових газів сприятиме покращенню якості повітря, що позитивно позначиться на здоров’ї населення;
- СТВ стимулюватиме підприємства інвестувати у новітні технології, що підвищить їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку;
- відповідність стандартам ЄС наблизить Україну до повноцінної інтеграції в європейський економічний простір;
- міжнародні інвестори активно підтримують проекти, спрямовані на зменшення викидів CO₂. Це відкриє нові фінансові можливості для українського бізнесу;
- перехід на екологічно чисті технології та підвищення енергоефективності сприятиме зменшенню залежності від традиційних енергоресурсів.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про затвердження вимог до облаштування та функціонування систем відеоспостереження на об’єктах підприємств, яким надано авторизації на провадження експлуатації митного складу та складу тимчасового зберігання, дозволи на провадження діяльності з експлуатації магазину безмитної торгівлі та вільної митної зони комерційного або сервісного типу» (далі – проєкт постанови) для отримання зауважень та пропозицій.
Проєкт постанови розроблено на виконання пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22 серпня 2024 року № 3926-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (далі – Закон № 3926-IX), реалізації вимог частини четвертої статті 404 Митного кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення вимог до облаштування та функціонування систем відеоспостереження на об’єктах підприємств, яким надано авторизації на провадження експлуатації митного складу та складу тимчасового зберігання, а також дозволи на провадження діяльності з експлуатації магазину безмитної торгівлі та вільної митної зони комерційного або сервісного типу, шляхом їх затвердження постановою КМУ.
Облаштування об’єктів підприємств системами відеоспостереження допоможе забезпечити дотримання норм Кодексу, сприятиме запобіганню та протидії контрабанді, боротьбі з порушеннями митних правил, в тому числі вчасному реагуванні на правопорушення, проведення митними органами моніторингу відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації або дозволу на провадження відповідної діяльності підприємства тощо.
Кабінет Міністрів України підготував проєкт Закону «Про внесення змін до пункту 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення».
Законопроєкт спрямований на визнання ветеранів війни захищеною категорією в розумінні пункту 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування» (реєстр. № 13033) для забезпечення додаткових соціальних гарантій у сфері кредитних зобов’язань та уточнення підстав для визнання захищеними категоріями деяких інших осіб.
Проєктом Закону пропонується внести зміни до пункту 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», якими:
- абзац четвертий викласти в новій редакції, якою до захищеної категорії віднести військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також членів їх сімей;
- визнати військовослужбовців Збройних Сил України, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу Служби цивільного захисту та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також членів їх сімей; ветеранів війни; осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей; членів сімей осіб, які набули правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, захищеною категорією осіб;
- визначити види підтвердних документів для вищевказаних захищених категорій осіб;
- визначити Мінветеранів органом, до якого кредитор має право звернутися за підтвердженням інформації щодо належності споживача до захищеної категорії – ветеранів війни.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оновила Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для ринків капіталу та організованих товарних ринків.
Рішення спрямоване на приведення нормативно-правової бази НКЦПФР у відповідність з актуальним законодавством. Нові критерії дають змогу чітко та більш ретельно визначити компанії, що мають стратегічне значення для економіки та чиї працівники матимуть право на бронювання. Згідно з Критеріями підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки, а саме: для ринків капіталу та організованих товарних ринків, якщо вони сукупно відповідають пунктам 1 - 4 або 1 - 3 та хоча б одному підпункту пункту 5 таких критеріїв.
Ознайомитися з текстом документа можна за посиланням.
У документі зазначено, що Рішення набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (тобто з 15 лютого 2025 року).
Національний банк України з метою створення нових функціональних можливостей для учасників ринку державних цінних паперів постановою від 15.02.2025 р. № 20 «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України» оновив Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України.
По-перше, запроваджено новий вид розрахунків за правочинами щодо облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) – «поставка цінних паперів проти поставки цінних паперів». Це забезпечить можливість проведення розрахунків за новим видом розміщення ОВДП – шляхом проведення аукціонів з розміщення ОВДП із одночасним обміном на ОВДП іншого випуску, що перебувають в обігу. Відповідна можливість запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2024 № 1053 «Про внесення змін до постанови КМУ від 31 січня 2001 р. № 80».
Проведення аукціонів нового виду забезпечить Мінфіну можливість здійснення активних операцій з метою підвищення ефективності управління внутрішнім державним боргом.
По-друге, розширено можливості для транскордонних розрахунків за правочинами щодо ОВДП через «лінк» між депозитарієм Національного банку та іноземним депозитарієм Clearstream Banking Luxembourg (Clearstream). Додатково до наявних розрахунків «поставка цінних паперів без оплати» запроваджено розрахунки за принципом «поставка цінних паперів проти оплати». За цим видом розрахунків депозитарій Національного банку забезпечуватиме проведення грошових розрахунків одночасно з поставкою ОВДП. Водночас грошові розрахунки проводитимуться між рахунками, відкритими в Системі електронних платежів Національного банку України. Це відповідає кращому світовому досвіду, який за правочинами щодо цінних паперів вимагає проведення розрахунків в «грошах центрального банку».
Розрахунки за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» покликані поліпшити процеси управління ризиками для сторін правочинів щодо ОВДП, що проводяться через «лінк» з Clearstream, а також запровадити досвід роботи іноземних інвесторів з локальною інфраструктурою, яка забезпечує гарантування розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.
Крім того, врегульовано окремі особливості проведення операцій з облігаціями зовнішніх державних позик з метою підвищення правової визначеності, зокрема, стосовно проведення корпоративних операцій.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби».
Таким чином на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», що введено в дію Указом Президента України № 82/2025, врегульовується питання націнок на лікарські засоби, заборони будь-яких маркетингових послуг з їх промоції та відновлення перевірок Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в частині контролю за цінами в аптечних мережах.
Затверджені зміни, зокрема, передбачають, що з 1 березня 2025 року граничні постачальницько-збутові надбавки, що нараховуються дистриб’юторами лікарських засобів до оптово-відпускних цін на всі лікарські засоби, не можуть перевищувати 8% (крім окремих виключень).
Також додатково встановлюються регресивні граничні торговельні (роздрібні) надбавки до закупівельних цін на рецептурні лікарські засоби – від 10% до 25% залежно від вартості препарату.
Граничні торговельні (роздрібні) надбавки на безрецептурні лікарські засоби, які закуповуються коштом джерел, не заборонених законодавством України, крім коштів державного та/або місцевого бюджетів, не мають бути вище 35% до закупівельних цін.
Також з 1 березня 2025 року встановлюється заборона на здійснення маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, інформаційних та інших послуг, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу до впровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби та розробки чітких правил здійснення маркетингу.
Крім цього, з 1 березня 2025 року відновлюються заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням аптечними закладами та дистриб'юторами вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Ціни в аптеках перевірятиме Держпродспоживслужба.
Кабінет Міністрів України ухвалив відповідні зміни до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою від 12.07.2006 р. № 964.
Оновлений порядок поширюється не лише на ВВНЗ, а й на заклади фахової передвищої військової освіти. Також документ враховує особливості проходження служби під час воєнного стану та мобілізації.
Також серед підстав для відшкодування коштів з'явилися нові пункти, зокрема припинення громадянства України та відмова від подальшого проходження служби на посадах сержантського, старшинського або офіцерського складу.
Кошти, повернуті курсантами та офіцерами, зараховуватимуться до загального фонду державного бюджету. Це відповідає вимогам бюджетного законодавства та забезпечує прозорість використання державних коштів.
