Державна фіскальна служба України роз’яснила алгоритм дій у зв’язку із затвердженням нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (див. категорію 102.01.01 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України).
До затвердження Кабміном нового Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Мінфіну України від 24.01.13 р. № 37.
Неприбутківців, внесених до цього Реєстру на 13.08.15 р. (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.15 р. № 652-VIII), із нього не вилучатимуть до 01.01.17 р. Але при цьому:
- тих із них, хто відповідає вимогам п. 133.4 Податкового Кодексу України (далі — ПКУ), включать до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням такі неприбуткові організації можуть подати фіскалам копії установчих документів;
- ті неприбуткові організації, які не виконують вимог п. 133.4 ПКУ, повинні до 01.01.17 р. узгодити свої установчі документи з нормами ПКУ. Також вони мають надати копії цих документів фіскалам для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Неприбутківців, які таких вимог не виконають, після цієї дати фіскали виключать із Реєстру.
Державна фіскальна служба України зауважила, що оскільки тютюн для кальяну згідно з його визначенням є тютюновим виробом, то він належить до підакцизних товарів. Відповідно, вартість тютюну (з ПДВ), використаного при наданні послуг з куріння за допомогою кальяну, є базою оподаткування роздрібним акцизом (див. категорію 116.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України).
Крім того, варто зауважити: куріння за допомогою кальяну передбачає фільтрацію та охолодження диму водою, а замість води іноді використовують фруктові соки, вина або міцні спиртні напої.
Тобто у разі використання замість води спиртних напоїв (підакцизних товарів) до бази оподаткування роздрібним акцизом також включають і їх вартість.
У свою чергу до калькуляції витрат послуги з куріння кальяну (тобто у Дт рахунку 23 «Виробництво») має бути включений акцизний податок з вартості тютюну та спиртних напоїв (або інших підакцизних товарів), які використані для фільтрації диму замість води.
Державна фіскальна служба України в своєму листі «Про застосування норм податкового законодавства підприємцями із зони АТО» від 18.06.15 р. № 5837/М/99-99-17-02-02-1 роз'яснила нюанси надання податкових пільг підприємцям, зареєстрованим в органах ДФС на території проведення АТО.
1. Єдиний внесок. Його платників, що перебувають на обліку в органах ДФС, які знаходяться на території проведення АТО (оголошення військового або надзвичайного стану), звільнено від обов'язків нарахування та сплати внеску й надання звітності на період АТО.
Зазначені обов'язки цим платникам слід виконати після завершення АТО.
Уникнути відповідальності за їх невиконання в період з 14.04.14 р до закінчення АТО зможуть ті платники єдиного внеску, які не пізніше 30 календарних днів, що настають за днем закінчення АТО, подадуть до органів ДФС заяву й сертифікат Торгово-промислової палати України (далі − ТПП), що підтверджує настання обставин непереборної сили − форс-мажору.
2. Плата за землю. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.14 р. № 1669-VII (ст. 6) звільняє суб'єктів господарювання, котрі здійснюють діяльність на території проведення АТО, від плати за користування земельними ділянками державної й комунальної власності.
Однак, зауважили фіскали, належних змін поки не внесено до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) і не розроблено порядку застосування такої податкової пільги. Зміна положень ПКУ може здійснюватися суто шляхом внесення змін до ПКУ (п. 2.1 ПКУ).
3. Продовження граничних строків надання податкової звітності. Платники Донецької і Луганської областей мають право звернутися до податкового органу за своїм місцезнаходженням із заявою про продовження граничних строків надання податкової звітності. Причина − дія обставин непереборної сили.
Таку заяву слід подати протягом 30 календарних днів, що настають за днем закінчення дії таких обставин, із сертифікатом ТПП.
Також фіскали зупинилися на таких заходах, як право на одержання відтермінування (розстрочення ) грошових зобов'язань (податкового боргу) і списання податкового боргу як безнадійного.
Міністерство фінансів України роз’яснило: підприємства (їхні структурні підрозділи), що знаходяться в окупованому Криму та/або на території проведення АТО (або їх відокремлене майно), проводять інвентаризацію тоді, коли буде безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств (див. лист Мінфіну України «Щодо надання роз’яснення [про проведення інвентаризації підприємствами на тимчасово окупованій території України та у зоні проведення антитерористичної операції, відображення у бухгалтерському обліку операцій з передплати періодичних видань, терміни проведення передоплати при закупівлі за бюджетні кошти]» від 03.06.15 р. № 31-11420-08-10/18126).
Таким суб’єктам господарювання потрібно буде провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу, та відобразити її результати в бухобліку відповідного звітного періоду.
До проведення інвентаризації інформацію про активи, до яких немає доступу, у річній фінзвітності показують за даними бухобліку. Так само відображають у звітності зобов’язання і власний капітал, які не можна документально підтвердити через відсутність доступу до первинної документацї та регістрів бухобліку.
Головні розпорядники бюджетних коштів разом із зведеною річною фінансовою та бюджетною звітністю повинні окремо подати зведену фінансову та бюджетну звітність розпорядників та одержувачів, які знаходяться на окупованій території.
Раніше, нагадаємо, Мінфін роз’яснював: об’єкти, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, слід обліковувати у складі активів підприємства. При цьому потрібно оцінити негативний вплив змін в економічному та правовому середовищі, а також визнати втрати від знецінення цих активів.
Міністерство юстицій України повідомило, що молоді спеціалісти, які навчалися за бюджетні кошти та які мають намір звільнитися за власним бажанням з роботи замовника, не відшкодовують вартість навчання державі.
Причина тому – наразі не затверджений механізм щодо відшкодування такими випускниками вартості навчання (див. лист Міністерства юстиції України «Щодо можливості припинення трудового договору (звільнення за власним бажанням) молодим спеціалістом, який навчався за державним замовленням за направленням, та механізму відшкодування вартості навчання» від 12.08.15 р. № ПІ-К-2626).
Нагадаємо: випускник, який навчався за держзамовленням, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником ВНЗ та випускником. У замовника він має відпрацювати не менше трьох років.
При цьому у разі звільнення за власним бажанням такий випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до держбюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. На сьогодні Порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування не затверджений та Мін’юстом акти з цього питання не видавались.
