Національний банк України з метою проведення оцінки якості активів страхових компаній запровадив вимогу про додатковий аудиторський звіт щодо страховика та затвердив порядок його подання.
За результатами 2023 року Національний банк вимагатиме від страховика надання не лише звіту про аудит фінансової звітності, але й додаткового звіту із детальною інформацією про підходи, методи та результати аналізу аудитором якості активів страховика.
Відповідна вимога передбачена Положенням про вимоги до додаткового звіту суб’єкта аудиторської діяльності щодо страховика та порядку його подання, затвердженим постановою Правління НБУ від 15 лютого 2024 року № 20.
Нове Положення також установлює:
- порядок призначення аудитора, що надаватиме послуги з підготовки додаткового звіту, та повідомлення про це НБУ;
- вимоги до інформації у складі звіту, зокрема відповідно до різних категорій активів;
- порядок подання аудитором додаткового звіту до Національного банку.
Подання додаткового звіту щодо страховика за 2023 рік має на меті перевірку стану активів, що братимуться до розрахунку регулятивного капіталу за новими правилами, а також підтвердження наявності у страховика документів про права власності та оцінку розміру активів. До переліку активів, про які вимагатиметься додаткова інформація, належать, зокрема, нерухоме майно, цінні папери, кошти в банку та дебіторська заборгованість, що не є простроченою.
Додатковий звіт має бути наданий аудитором до Національного банку не пізніше 30 червня 2024 року.
Затвердження Положення та виконання вимог до складання додаткового звіту аудитором є першим кроком у напрямі проведення повноцінної регулярної оцінки якості активів (AQR) страховиків. Її упровадження відбуватиметься після приведення страховиками своєї діяльності у відповідність до нових вимог, передбачених Законом України «Про страхування» та відповідних регуляцій Національного банку.
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» (№ 5593-д). Це ключовий етап для реформи держпідприємств, адже закон покращує умови корпоративного управління, посилює ролі і відповідальність наглядових рад та наближає законодавство України до стандартів країн ОЕСР, враховуючи умови воєнного стану.
Закон унормовує багато питань, які дають змогу підприємствам працювати зрозуміло для суспільства, інвесторів та міжнародних партнерів. Наглядові ради наділяють ширшими повноваженнями для роботи, але й більшою відповідальністю. Уряд отримує інструменти контролю за наглядовими радами. Ухвалення закону було одним з пріоритетів роботи Міністерства економіки, адже його впровадження дозволить залучати більше інвестицій, сприяти розвитку економіки та наповнювати держбюджет.
Ухвалення закону є однією з умов для вступу в ЄС та отримання траншу від МВФ. А також – індикатором проєкту Плану для програми Ukraine Facility. Закон враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу.
Основні зміни, запроваджені законом:
- надає повноваження Кабміну затверджувати Політику державної власності – правила гри для всіх держпідприємств. Стратегічні плани розвитку, а також фінансові та інвестиційні плани держпідприємств мають узгоджуватися з цією Політикою;
- розширює повноваження наглядових рад – члени наглядової ради прийматимуть ключові операційні рішення – затверджуватимуть фінансові, стратегічні, інвестиційні плани на основі Політики державної власності і листів-очікування власника, призначатимуть і звільнятимуть керівників держпідприємств;
- зобов'язує Уряд ухвалити дивідендну політику, яка змінює нормативи для дивідендів. Їх рівень встановлюватиметься з урахуванням потреб галузі чи індивідуального підприємства;
- запроваджується система внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій передбачено сучасні інструменти контролю – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит;
Закон – це дуже важливий крок для продовження реформи корпоративного управління.
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт № 9266 «Про електронні аграрні розписки».
Основна мета проєкту – запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.
В умовах війни та блокування росією українських портів, що веде до скорочення надходжень аграрних підприємств, ключовою проблемою українських аграріїв стало отримання фінансування для збереження, відновлення та розвитку виробництва. Законопроєкт спрямований на вирішення цієї проблеми шляхом запровадження електронних аграрних розписок, як неемісійних цінних паперів. При цьому законопроєкт не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», тому традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватися.
Ключові переваги електронних аграрних розписок:
- електронна аграрна розписка як неемісійний цінний папір є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, відповідно кредитор зможе легко її продати та використати отримані гроші для подальшого кредитування аграріїв за новими електронними аграрними розписками;
- законопроєкт розширює як коло суб’єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки за рахунок сільськогосподарських кооперативів, так і види застав: продукція тваринництва та первинної переробки;
- спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими – аграрій зможе самостійно видати електрону аграрну розписку просто з особистого е-кабінету в Електронному аграрному реєстрі, не сплачуючи гроші за послуги нотаріуса;
- законопроєкт забезпечує надійність електронної аграрної розписки. Якщо боржник не виконує зобов’язання за електронною аграрною розпискою, то кредитор може отримати виконавчий лист на відповідне стягнення, звернувшись до реєстру Електронних аграрних розписок.
Ухвалення законопроєкту допоможе виробникам сільськогосподарської продукції отримати ширший доступ до кредитів, також збільшить коло кредиторів, здатних фінансувати агросектор, та зменшити витрати на отримання грошей.
Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану» (реєстр. № 10454).
Метою законопроєкту, за визначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи, є усунення невідповідностей між нормами права, які регулюють питання рівня прибутку у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення під час здійснення оборонних закупівель за неконкурентною процедурою та/або без застосування визначених законодавством видів (процедур) закупівель під час дії правового режиму воєнного стану, а також ретроспективне врегулювання негативних наслідків неоднакової правозастосовної практики та помилкового тлумачення положень пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про оборонні закупівлі», пункту 49 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» та підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» від 20 березня 2022 року № 335.
Для реалізації зазначених положень законопроєктом пропонується:
а) доповнити статтю 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» частиною шостою, яка внормовує рівень прибутку при придбанні товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану, що здійснюється за неконкурентною 2 процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством;
б) у Прикінцевих положеннях до законопроєкту зазначити наступне:
«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та діє щодо всіх державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX».
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (реєстр. № 5865).
Законом, зокрема, передбачається:
1) викладення в новій редакції застарілого Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (колишня назва «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»), прийнятого в 1996 році;
2) суттєве посилення інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);
3) суттєве посилення НКЦПФР, яке відбувається як за рахунок нових повноважень (зокрема, можливість проведення розслідувань правопорушень на ринках капіталу), так і збільшення незалежності, зокрема, матеріально-технічного забезпечення, у тому числі, оплати праці;
4) запровадження значної кількості новацій в регулюванні ринків капіталу та організованих товарних ринків, зокрема, у частині міжнародного співробітництва з іноземними фінансовими регуляторами, щодо появи механізмів повідомлень про правопорушення на ринках тощо;
5) поява нового потужного фінансового регулятора, який матиме достатньо повноважень та можливостей для забезпечення всебічного контролю та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
6) застосування фінансових санкцій за порушення на ринках капіталу та товарних ринках до фізичних осіб в розмірі до 2,5 мільйонів гривень, до юридичних осіб в розмірі до 10 мільйонів гривень або до 5% загального річного обороту такої юридичної особи;
7) викладення в новій редакції Закону структуровано таким чином, щоб забезпечити поступове набрання чинності окремими складовими (наприклад, щодо фінансування НКЦПФР за рахунок внесків учасників ринків, положення щодо великих (орієнтовно європейських рівнів) штрафних санкцій, щодо зазначених інформаторів тощо – відкладаються на пізніші дати 2026, 2028).
Міністерство фінансів України наказом від 23.01.2024 р. № 29 внесло зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи. Пізніше цей наказ також було підкориговано наказом Мінфіну від 14.02.2024 р. № 75.
Мета змін: виправлення технічних помилок у рядку 16 розділу V Податкової декларації про майновий стан і доходи, додатки КІК та Ф3 до декларації затверджені наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859, (у редакції наказу Мінфіну від 17.05.2022 р. № 143), рядках 03 та 06 додатку КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та або військового збору визначених із частини прибутку контрольованої іноземної компанії» до декларації, рядках 15.1, 15.2, 16, 17, 18, 18.1, 18.2, 19 додатка Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку».
Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 20 лютого 2024 року № 24 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» оптимізує низку валютних обмежень, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку.
Так, з 21 лютого 2024 року запрацюють зміни за низкою напрямів.
По-перше, уточнено умови купівлі валюти бізнесом.
На сьогодні для розрахунків в іноземній валюті бізнес повинен спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України. Також підприємствам доступні валютні операції на умовах «своп» із купівлі-продажу іноземної валюти, якщо перша частина операції передбачає купівлю банком у клієнта іноземної валюти.
Щоб відповідні операції не використовувалися для обходу діючих валютних обмежень, НБУ уточнює умови купівлі валюти підприємствами. Так, з 21 лютого під час купівлі валюти бізнесом банки братимуть до уваги не лише кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних та депозитних рахунках клієнта, а й інформацію про незавершені валютні операції клієнта з банками на умовах «своп», за якими здійснено першу частину операції (з продажу клієнтом іноземної валюти банку).
З цією метою на дату купівлі іноземної валюти юридичним особам потрібно буде надавати банку інформацію про продану ним іноземну валюту за першою частиною валютних операцій на умовах «своп» (валюта, строк операції) за незавершеними угодами з банками. Вона надаватиметься додатково, разом з інформацією про наявні кошти в іноземній валюті на поточних та депозитних рахунках.
По-друге, уточнено особливості валютного нагляду з боку банків за граничними строками розрахунків за експортними операціями.
Наразі діє норма, відповідно до якої банки можуть завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти переказувалися з-за кордону.
Для того, щоб стимулювати повернення в Україну валютної виручки за експорт товарів, НБУ уточнює особливості здійснення валютного нагляду банками. Починаючи з 21 лютого, банки матимуть змогу завершити валютний нагляд за відповідними операціями лише за умови, якщо кошти від нерезидента надійшли в іноземній валюті. Натомість перекази в гривнях не будуть підставою для завершення валютного нагляду банком.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2024 р. № 163 визнав такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 29.03.2022 р. № 382 «Деякі питання функціонування правового режиму Дія Сіті у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні».
Це відновлює процес подання резидентами Дія Сіті звіту про відповідність та незалежного висновку. Адже саме постановою № 382 було відтерміновано подання звіту до 1 січня календарного року, що настає за роком, наступним за роком припинення чи скасування воєнного стану. Тепер постанова № 382 скасована.
Також уряд установив, що у 2024 році резиденти Дія Сіті, що набули такий статус до набрання чинності цією постановою:
- не втрачають статус резидента Дія Сіті за результатами подання звіту про відповідність та/або незалежного висновку;
- не подають початковий звіт про відповідність та/або незалежний висновок.
