Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт Закону «Про виноград та продукти виноградарства» № 9139.
Основна мета закону – приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства та імплементації положень Регламентів ЄС щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, та контролю у сфері виноградарства та виноробства.
Основними положеннями Закону передбачається:
- привести терміни та визначення, класифікацію сортів винограду та вимоги до виробництва продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів, а також деякі енологічні практики та обмеження у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС;
- запровадити вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС;
- визначити механізм захисту на території України географічних зазначень;
- ввести нові терміни та визначення відповідно до категорій європейського законодавства;
- створити єдину державну інформаційну систему «Виноградарсько-виноробний реєстр»;
- передбачити можливість державної підтримки виноградарства та виноробства;
- імплементувати правила щодо маркування та представлення виноробної продукції;
- встановити принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначити контролюючі установи та їх повноваження, конкретизувати санкції, які встановлюються за порушення вимог, встановлених законом.
Закон набирає чинності 1 січня 2026 року.
Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (№ 10411).
Прийняття законопроєкту надасть можливість вітчизняному бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «мʼякий» перехід від чинного до нового Митного кодексу України.
Основні зміни, передбачені законопроєктом:
- запровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
- поступовий протягом 18 місяців перехід підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на систему авторизацій, аналогічну тій, що діє в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій;
- запровадження європейської моделі типів митних складів та розширення спектру послуг;
- розширення можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану;
- запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів;
- приведення у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем;
- скасування необхідності виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);
- розвиток пост-митного контролю та поєднання його із заходами митного аудиту;
- удосконалення положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20 серпня 2024 р. № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів». Метою прийняття постанови є встановлення механізму визначення Мінагрополітики мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, що передбачено ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Мінімальні експортні ціни будуть встановлюватись в доларах США за кілограм.
Відповідно до Порядку, мінімально допустимі експортні ціни визначатимуться на окремі види товарів, що класифікуються за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Мінагрополітики визначає мінімально допустимі експортні ціни кожного виду товару з урахуванням умов поставок та щомісяця до 10 числа, а якщо такий день припадає на вихідний — наступного за ним робочого дня, забезпечує їх затвердження шляхом прийняття відповідного рішення (наказу).
Забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж затверджені Мінагрополітики мінімально допустимі експортні ціни.
Прийняття постанови сприятиме забезпеченню мінімізації можливостей для зловживань під час здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема зернових та олійних культур, регулюванню платіжного балансу України, збільшенню податкових надходжень до державного бюджету.
Верховна Рада України прийняла проєкт Закону України про безпеку та здоров’я працівників на роботі за реєстр. № 10147. Метою законопроєкта є зміна об’єкта впливу державної політики: з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» – на європейський «безпека працівника». Головним завданнями законопроєкту є усунення або мінімізація ризиків для життя і здоров’я працівника на роботі. Проєктом акта також пропонується увести в законодавство ключові терміни та поняття у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі, зокрема, поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації, представників працівників тощо.
Цей законопроєкт є євроінтеграційним та передбачає запровадження в Україні нової системи запобігання виробничим ризикам, що заснована на визначених Директивою Ради № 89/391/ЄЕС принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними.
Міністерство соціальної політики України розробило постанову, яка вносить зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок). Цим Порядком, окрім іншого, регулюються питання відстрочки, перевірки підстав для неї, визначається перелік документів для отримання відстрочки, затверджується форма акта про встановлення факту здійснення догляду.
Відповідно до прийнятої постанови до законодавства внесено такі зміни:
- переглянуто документи, які підтверджують право на відстрочку для осіб, що утримують або здійснюють постійний догляд за рідними та близькими;
- змінено механізм отримання акту про встановлення постійного догляду, врегульовано процедуру та строк його видачі;
- внесено зміни до акту про встановлення факту постійного догляду;
Міністерство цифрової трансформації України наказом від 08.08.2024 р. № 123 внесло зміни до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації, затверджених наказом від 23.03.2023 р. № 30.
Підпункт 1 пункту 1 Критеріїв викладено у такій редакції: підприємство здійснює постачання ядра електронної комунікаційної мережі постачальникам електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв'язку, постачальникам електронних комунікаційних послуг центру обробки даних, постачальникам електронних комунікаційних мереж, що надають послуги доступу до мережі обміну Інтернет-трафіком, визначеним Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період в сфері цифровізації, що підтверджується:
- інформацією підприємства щодо чинного договору, його предмета, істотних умов та строку дії, укладеного з відповідним постачальником, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, наданою підприємством;
- довідкою (у довільній формі), наданою відповідним постачальником, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, про виконання ним розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій щодо забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану та про належне виконання підприємством зобов'язань за договором.
Крім того, Критерії пункт 1 доповнено вісьмома новими підпунктами, згідно з якими на статус важливих для економіки, а отже й на бронювання своїх працівників можна претендувати за певних передумов.
Міністерство фінансів України наказом від 30.07.2024 р. № 373 затвердило зміни до Критеріїв, за якими Міністерство фінансів України визначає підприємства, установи й організації, які мають важливе значення для національної економіки.
Зокрема, викладено в новій редакції абзаци третій, четвертий і п'ятий Критеріїв (ними прописані перелік послуг та робіт, якими мають займатися підприємства). Згідно зі змінами підприємства, установи, організації визначають такими, що мають важливе значення для галузей нацекономіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких оновлених критеріїв:
- суб'єкти аудиторської діяльності, які надають послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності за договорами з підприємствами, що становлять суспільний інтерес, та/або з підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
- виконання робіт та надання юридичних, консультаційних, агентських та інших послуг для Мінфіну на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців, з питань управління об'єктами державної власності, реалізації державної боргової політики, урегулювання спорів, розгляду справ, пов'язаних із виконанням державних боргових зобов'язань України;
- надання юридичних або аудиторських послуг, які забезпечують потреби підприємств, установ, організацій, які перебувають у сфері управління Мінфіну або щодо яких Мінфін здійснює функції з управління корпоративними правами, що належать державі у їхніх статутних капіталах, чи здійснює контроль за їхньою діяльністю, у разі якщо відсутність таких послуг призведе до порушення стабільного функціонування таких підприємств, установ, організацій, що підтверджується листом відповідного підприємства, установи, організації.
Верховна Рада України ухвалила проєкт закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності».
Законопроєкт розроблено Міністерством охорони здоров'я на виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Документ забороняє лікарям, фармацевтам, фахівцям з реабілітації призначати ліки, медвироби чи допоміжні засоби реабілітації під впливом прямих чи непрямих фінансових стимулів, а саме:
- отримання сувенірної та брендованої продукції;
- премій, бонусів, подарунків;
- повернення частини коштів за призначення;
- участі в конкурсах, лотереях, подіях від фармпредставників в обмін на призначення.
Також під заборону підпадає виписування лікарських препаратів на бланках, які містять рекламну інформацію чи сприяють контролю частоти призначення. Обмеження поширюватимуться й на медичні вироби та допоміжні засоби реабілітації.
Фармацевти під час відпуску лікарських засобів на прохання покупців будуть зобов’язані надавати достовірну інформацію про наявні аналоги, які можуть бути еквівалентними за своєю дією, складом або ефективністю. Крім цього, забороняється приховувати інформацію про ліки з аналогічною діючою речовиною за нижчою ціною, керуючись власною вигодою.
