Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо посилення захисту прав дітей-інвалідів)». Відповідні правки передбачені законопроектом № 2011.
Цим рішенням Парламент дав відстрочку від служби під час мобілізації військовозобов’язаним, які утримують дитину-інваліда підгрупи А віком до 18 років.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо складання філіями податкових накладних за щоденними підсумками» від 03.03.15 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 роз'яснила порядок заповнення податкової накладної (далі — ПН) за щоденними підсумками філіями, яким делеговано право їх виписки.
У таких ПН зазначають загальний обсяг операцій, який відображено у надрукованих протягом дня касових чеках. Ця сума має відповідати фактичній сумі виручки та сумі ПДВ , відображеної у Z-звіті.
Тут фіскали відзначають, що платник податку має право на власний розсуд прийняти рішення щодо кількості складання ПН за такими операціями, а саме:
- або складати окрему підсумкову ПН на кожен зареєстрований РРО;
- або складати одну підсумкову ПН із загальною сумою постачання товарів, здійсненого через усі РРО платника ПДВ (у т.ч. через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах).
Раніше податківці наполягали на складанні підсумкових ПН на кожен касовий апарат окремо (див. категорію 101.19 ЗІР).
Державна фіскальна служба України у підкатегорії 101.28 ЗІР ДФС України роз'яснила, що помилку в додатку Д7 до декларації з ПДВ виправляють уточнюючим розрахунком (далі — УР) незалежно від того, вплинула вона на вартісні показники декларації чи ні. До УР додають уточнюючий додаток Д7.
При цьому можлива ситуація, коли в додатку Д7 виправляють показник ЧВ — частку використання вхідного ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, яку визначили за результатами попереднього року та застосували в поточному році. Це спричиняє виправлення показників рядка 15 декларацій за звітні періоди з початку поточного року шляхом подання УР за відповідні періоди.
Державна фіскальна служба України підтвердила своє негативне ставлення до виправлення помилок після анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ. Починаючи з дати анулювання ПДВ-реєстрації даний суб'єкт не вправі подати уточнюючий розрахунок (див. підкатегорію 132.05 ЗІР ДФС України).
Остання можливість виправити помилки з ПДВ — уточнюючим розрахунком, який подають як додаток до останньої декларації з ПДВ.
Її здають за останній звітний період, що розпочинається з першого дня цього періоду й закінчується днем анулювання реєстрації. Строк подання — протягом 20 (40) календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого періоду.
Міністерство фінансів України видало наказ «Про затвердження Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» від 13.03.15 р. № 333 (набере чинності з дня його офіційного опублікування).
У цьому документі визначено механізм перевірки достовірності відомостей, які вказані в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Згадану вище перевірку здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України за місцем проживання декларанта.
Перевірятимуть інформацію про доходи, нерухомість, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінустановах, цінні папери, внески до статутного капіталу юросіб та фінансові зобов’язання.
Якщо виявлять розбіжності між зазначеними відомостями та наявною податковою інформацією — фіскали письмово повідомлять декларанта та зажадають письмових пояснень та/або копій підтвердних документів. Їх потрібно надати не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання запиту.
У разі встановлення недостовірностей фіскали повідомлять спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та керівнику органу, в якому працює декларант. Це здійснять протягом трьох днів з дня реєстрації висновку.
Також відповідне повідомлення надішлють органам прокуратури, спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, органам Національного антикорупційного бюро України (якщо інше не передбачено законом).
Національний банк України в листі «Роз'яснення з питань здійснення обов'язкового фінансового моніторингу» від 15.04.15 р. № 25-02002/24990 пояснив банкам, що під фактичним постачанням товарів на митну територію України потрібно розуміти дії, пов'язані із забезпеченням поставки на митну територію України товарів, які є рухомими речами у значенні Митного кодексу України (далі — МКУ).
Товари — будь-які рухомі речі, у т. ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (п. 57 ст. 4 МКУ). Іноземними ж товарами вважають ті, що не є українськими відповідно до п. 61 ст. 4 МКУ або, якщо вони втратили митний статус українських товарів.
Нагадаємо, не підлягає фінмоніторингу фіноперація із переказу коштів за кордон за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України, на суму, що дорівнює чи перевищує 150 тис. грн (або еквівалентну їй суму в інвалюті, банківських металах, інших активах). Зазначене правило встановлено п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII.
Міністерство екології та природних ресурсів України наказом від 16.03.2015 р. № 78 затвердило Порядок ведення державного обліку водокористування.
Мета ведення державного обліку водокористування — забезпечення складання державного водного кадастру за розділом «Водокористування», а також систематизації даних про забір і використання вод, скидання зворотних вод і забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.
Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.
Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі — Звіт). Звіти подаються до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи й організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру, за місцем здійснення водокористування. Звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно із показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом. У разі відсутності засобів вимірювальної техніки Звіт складається за технологічними даними (із використанням побічних методів обліку).
Інформація, що міститься у Звіті, є первинними даними про водокористувача та його водогосподарську діяльність.
Звітним періодом є календарний рік.
