Президент України підписав Закон України № 4924-IX, який комплексно оновлює законодавство про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та гармонізує його з міжнародними стандартами.
Закон № 4924-IX набирає чинності 22.10.2026 р. При цьому пункту 5* Розділу VIII. «Прикінцеві та перехідні положення», який набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто з 23 липня 2026 року.
Документ замінить чинний Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII та враховує сучасні виклики, пов'язані з повномасштабною війною. З 22 жовтня 2026 року Закон № 1706-VII втратить чинність.
Документ закріплює єдині підходи до державної підтримки ВПО та визначає гарантії на всіх етапах переміщення — від адаптації до можливого повернення додому або реінтеграції.
Серед ключових нововведень — нові гарантії щодо пенсійного забезпечення, житла, цифрових сервісів та організації державної політики у сфері захисту прав переселенців.
Однією з найважливіших змін стало законодавче закріплення принципу рівності пенсійних прав.
Закон передбачає створення електронного кабінету внутрішньо переміщеної особи. Окремий блок нового закону присвячено житловим питанням. Новий Закон вперше визначає правовий статус місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Законом також визначено основні функції центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Такий підхід має забезпечити безперервність державної політики щодо підтримки ВПО незалежно від кадрових чи структурних змін в уряді.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 957 від 15 липня 2026 року, якою комплексно переглянув правила здійснення публічних та оборонних закупівель під час воєнного стану.
Документ вносить масштабні зміни до постанов Кабміну №1178 та №1275. Фактично уряд не обмежився окремими правками — значна частина Особливостей здійснення публічних закупівель викладена у новій редакції, а окремі механізми закупівель змінені принципово.
Більшість нововведень набирають чинності 1 вересня 2026 року. Зміни покликані підготувати систему публічних закупівель до переходу на нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі», яка почне діяти навесні 2027 року.
Запроваджується новий механізм прямих договорів. До кінця 2026 року окремі замовники отримають право укладати договори без відкритих торгів і без використання електронного каталогу для закупівель критично важливого обладнання.
Одночасно посилюється прозорість. Попри розширення можливостей для прямих закупівель, постанова встановлює додаткові вимоги до відкритості інформації.
Постанова повертає порогові суми до тих, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі».
Із особливостей виключено вимогу обов'язково закуповувати більшість продуктів харчування через електронний каталог Prozorro Market.
Запроваджується єдиний мінімальний строк подання тендерних пропозицій — 15 календарних днів.
Постанова вперше встановлює механізм оскарження переговорної процедури закупівлі після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. Таким чином контроль за такими закупівлями суттєво посилюється.
Якщо вартість договору на будівництво перевищує 10 млн грн, замовник повинен буде додатково оприлюднювати:
- акти приймання виконаних робіт;
- довідки про вартість виконаних робіт;
- документи щодо понесених витрат.
Це має посилити громадський контроль за використанням бюджетних коштів. Аналогічні зміни внесено до оборонних закупівель.
Постанова № 957 є одним із наймасштабніших оновлень правил публічних закупівель за час дії воєнного стану. Вона одночасно розширює можливості оперативних закупівель у критично важливих сферах та значно підсилює вимоги до прозорості, обґрунтування і громадського контролю. Саме ці зміни визначатимуть правила роботи замовників уже з 1 вересня 2026 року.
Кабінет Міністрів України постановою від 15.07.2026 р. № 954 вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (постанова КМУ № 57 від 27.01.1995 р.) та затвердив Порядок набуття та позбавлення статусу верифікованої гуманітарної організації.
Зміни діють на період воєнного стану і стосуються, зокрема, чоловіків – громадян України віком 23–60 років, які виїжджають для перевезення гуманітарних вантажів від імені верифікованих гуманітарних організацій.
Постанова № 954 запроваджує окремий статус «верифікована гуманітарна організація».
Такий статус можуть отримати, зокрема: громадські об’єднання – юрособи; благодійні організації; релігійні організації – юрособи та Товариство Червоного Хреста України та його місцеві організації.
Організація вважається верифікованою, якщо:
- включена до переліку верифікованих гуманітарних організацій в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги;
- відповідає вимогам щодо:
- мінімального обсягу витрат/фінансування (не менше 2 млн грн за попередній рік);
- наявності найманих працівників;
- статусу неприбутковості;
- внутрішніх стандартів діяльності (етика, антикорупція, закупівлі тощо);
- публічних звітів і веб‑сторінки.
Лише працівники таких верифікованих організацій можуть претендувати на виїзд для перевезення гуманітарної допомоги на умовах, визначених постановою № 954.
Міністерство цифрової трансформації України наказом від 29.06.2026 р. № 131 внесло зміни до додатка до Методики визначення належності бюджетних програм, завдань, проєктів і робіт до сфери інформатизації Національної програми інформатизації. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2026 року за № 1045/46439.
Документ не змінює саму Методику, затверджену наказом Мінцифри від 29.03.2023 р. № 34, а викладає у новій редакції додаток із переліком кодів ДК 021:2015 та уточнює правила погодження окремих закупівель у сфері інформатизації.
Основні зміни стосуються приміток до окремих кодів класифікатора ДК 021:2015, які визначають порядок погодження завдань, проєктів і робіт з інформатизації залежно від їх очікуваної вартості.
Наказ встановлює два різні підходи до погодження залежно від виду предмета закупівлі.
Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 945 затвердив Положення про Цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему підготовки та моніторингу публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій (DREAM). Документ визначає правові, організаційні та функціональні засади роботи системи, яка стане одним із ключових компонентів Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями.
Система DREAM функціонуватиме як державна інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечить цифровий супровід усього життєвого циклу публічних інвестиційних проєктів — від підготовки та оцінки до моніторингу реалізації й постінвестиційної оцінки.
Зокрема, система забезпечуватиме:
- реєстрацію публічних інвестиційних проєктів та програм;
- стандартизацію показників і валідацію даних;
- галузеву та експертну оцінку проєктів;
- формування портфелів публічних інвестицій;
- моніторинг реалізації проєктів;
- завершальну та постінвестиційну оцінку масштабних проєктів.
Положення передбачає широкий перелік функціональних можливостей системи DREAM. Серед них:
- ведення електронних кабінетів користувачів;
- формування статистичної, аналітичної та звітної інформації;
- використання інтерактивних аналітичних дашбордів;
- автоматизована класифікація та візуалізація даних;
- присвоєння унікальних ідентифікаторів проєктам;
- відкритий доступ громадськості до публічної інформації через портал DREAM;
- використання технологій штучного інтелекту для автоматизації обробки інформації та підтримки користувачів.
Фактично система DREAM стає єдиною цифровою платформою для підготовки, оцінювання, реалізації та моніторингу публічних інвестиційних проєктів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Водночас значна частина інформації про такі проєкти буде відкритою та доступною громадськості через портал DREAM.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу, яким пропонується внести зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44. Проєкт розроблено з метою актуалізації чинного Порядку та приведення його у відповідність до сучасних вимог бюджетного законодавства.
До Порядку пропонується включити операції, пов'язані не лише з кредитами та позиками міжнародних фінансових організацій, а й із:
- програмами допомоги Європейського Союзу;
- грантами ЄС;
- програмами допомоги урядів іноземних держав;
- грантами міжнародних організацій;
- донорськими програмами.
Відповідні зміни пропонується внести до розділів II та III Порядку, а також до форми № 4-3д.1 (№ 4-3м.1) «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду».
Форму звіту про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду планують доповнити показниками щодо операцій, проведених у рамках міжнародних програм допомоги та грантів через рахунки в установах банків.
Проєктом детально визначають порядок складання та подання Довідки про розподіл видатків державного бюджету на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами, а також органами і установами системи правосуддя.
Передбачено, що:
- апеляційні суди, органи та установи системи правосуддя подаватимуть довідку до Казначейства та Державної судової адміністрації;
- територіальні управління ДСА складатимуть довідки окремо по місцевих судах;
- Державна судова адміністрація формуватиме зведену інформацію для Казначейства.
Також уточнюється, які саме показники повинні міститися у довідці щодо бюджетних призначень та їх виконання.
Проєктом передбачено викладення у новій редакції:
- додатка 12;
- додатка 18.
Крім того, буде актуалізовано форму Довідки про залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків.
Проєкт також приводить Порядок у відповідність до чинного законодавства, замінюючи посилання на Закон України «Про електронні довірчі послуги» на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Міністерство фінансів України затвердило нову редакцію Методики верифікації пенсійних виплат та щомісячного довічного грошового утримання. Відповідні зміни внесено наказом Мінфіну від 30.06.2026 р. № 347.
Оновлена Методика суттєво розширює можливості держави щодо перевірки правомірності призначення та виплати пенсій і окремих соціальних виплат. Для цього використовуватиметься більше державних реєстрів, а сам механізм верифікації стане більш комплексним.
Нова редакція Методики прийшла на зміну документу, затвердженому наказом Мінфіну від 13.04.2023 № 190.
Головна мета оновлення — удосконалити систему державного фінансового контролю шляхом активнішого використання електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами.
Крім законів про верифікацію державних виплат та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тепер під час перевірок застосовуватимуться також положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що дозволяє враховувати особливості виплати довічного грошового утримання суддів.
Однією з ключових новацій стало значне розширення джерел інформації, які використовуватимуться під час верифікації.
Окрім уже наявних державних реєстрів, Мінфін передбачив використання інформації з наступних систем:
- Єдина інформаційна система соціальної сфери: отримуються дані про всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та соціальні виплати особам з інвалідністю;
- інформаційна система Пенсійного фонду України: додано перевірку житлових субсидій, пільг на оплату житлово-комунальних послуг і грошової допомоги на догляд за особами з психічними розладами;
- Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту: це новий елемент контролю, який дає змогу відстежувати перебування реципієнтів у місцях позбавлення волі;
- інтегрована міжвідомча система контролю кордону (Адміністрація ДПСУ): дані про перетин державного кордону України тепер є невіддільною частиною процесу верифікації.
Завдяки цьому державні органи отримають можливість оперативніше перевіряти обставини, які можуть впливати на право особи на отримання пенсійних та інших соціальних виплат.
Оновлена Методика значно посилює автоматизований контроль за правомірністю отримання державних виплат.
Завдяки інтеграції з новими державними реєстрами Мінфін і Пенсійний фонд зможуть швидше виявляти випадки неправомірного отримання пенсій, довічного грошового утримання суддів та окремих соціальних виплат.
Національний банк України оприлюднив проєкт постанови, яким пропонує офіційно затвердити перелік ознак нетипової поведінки користувачів платіжних послуг. Саме за цими критеріями банки та інші надавачі платіжних послуг налаштовуватимуть системи моніторингу операцій, виявлятимуть підозрілу активність і оцінюватимуть ризики використання рахунків для шахрайства, прихованої господарської діяльності чи транзитних операцій.
Фактично НБУ нормативно закріплює підходи, які банки вже застосовують під час перевірки клієнтів, зокрема фізичних осіб – підприємців. Виявлення однієї або кількох ознак не означає автоматичного блокування рахунку, однак може стати підставою для додаткових запитів банку, проведення поглибленої перевірки або навіть припинення ділових відносин.
Мета документа — встановити єдині підходи до виявлення нетипової поведінки клієнтів.
Такі критерії допоможуть банкам:
- виявляти шахрайські операції;
- знаходити транзитні рахунки;
- встановлювати факти прихованої підприємницької діяльності;
- оцінювати ризики дроблення бізнесу;
- запобігати використанню банківської системи для незаконних схем.
Особливу увагу нові правила можуть мати для ФОП та фізичних осіб, які активно використовують особисті карткові рахунки.
Нові критерії насамперед призначені для банків, однак вони безпосередньо впливатимуть і на клієнтів.
Міністерство юстиції України наказом від 09.07.2026 р. № 1860/5 затвердило 42 примірні форми уніфікованих документів для юридичних осіб. До переліку увійшли, зокрема, шаблони: штатного розпису; посадових інструкцій; кадрових наказів (про прийняття, переведення, звільнення тощо).
Призначення цих форм – уніфікувати найпоширеніші управлінські документи, спростити їх підготовку та зменшити ризики помилок, які можуть призвести до трудових спорів чи претензій контролюючих органів.
Для бізнесу та бюджетних установ використання таких шаблонів є доцільним, оскільки:
- дає орієнтир щодо обов’язкових реквізитів і структури документів;
- допомагає привести кадрові та організаційні документи у відповідність до вимог законодавства;
- може бути використане як базова модель для розробки власних форм з урахуванням специфіки діяльності.
Примірні форми не забороняють підприємствам застосовувати власні шаблони, але фактично задають стандарт оформлення, на який орієнтуватимуться як роботодавці, так і контролюючі органи. Зміни розроблено на основі вимог ДСТУ 4163:2020 та Типової інструкції з діловодства, які передбачають використання уніфікованої структури документів та трафаретних текстів. Нові форми створені на базі Збірника уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, підготовленого Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства та схваленого Науково-методичною комісією Укрдержархіву.
