Кабінет Міністрів України схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головна новація – запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.
Ключові зміни та нововведення:
1. Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку.
Вперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.
Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації.
Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подається разом із фінансовою звітністю і є її невід’ємною частиною.
Нова звітність стосується:
- великих підприємств та материнських компаній великих груп;
- середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.
Нові правила впроваджуватимуться поетапно:
Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників – звітують у 2028 році.
Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи – у 2029 році.
Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі – у 2030 році.
Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.
2.Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємств.
Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами.
3. Впровадження міжнародних стандартів.
Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління. Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на період до 2029 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2025—2027 роках.
Стратегія передбачає такі кроки:
- усунення дублюючих функцій державного екологічного нагляду у різних органах влади, а також можливості здійснення дозвільних та контрольних функцій одним органом влади. Усі функції державного екологічного нагляду мають здійснюватись єдиним інтегрованим органом держекоконтролю;
- запровадження принципів пропорційності та невідворотної відповідальності за шкоду навколишньому природному середовищу: не просто сплатити штраф, а усунути шкоду, завдану довкіллю;
- трансформація діючих органів Державної екологічної інспекції України за еколого-ресурсними та еколого-техногенними принципами;
- посилення матеріальної бази галузі, зокрема шляхом створення сучасних вимірювальних лабораторій. Вони будуть працювати за європейськими стандартами із значно більшим спектром досліджень та забезпечуватимуть збір і належне зберігання доказів;
- запровадження служби оперативного реагування на виклики у органах екологічного контролю – вона працюватиме 24/7. І саме в рамках пілотних проектів відтестуємо такий інструмент.
Кабінет Міністрів України затвердив нові Правила надання електронних комунікаційних послуг, які захистять ваш особистий простір. Оператори отримали інструменти для боротьби зі спам-викликами та навʼязливою рекламою, і мають упродовж кількох місяців їх технічно реалізувати.
Правила вводитимуть поступово, щоб дати час операторам на технічні доопрацювання.
Переваги нових правил:
- захист від спаму. Оператори мають право блокувати номери, з яких масово надходять дзвінки без згоди абонента. Компанії, які планують дзвонити клієнтам, повинні укласти договір з оператором і використовувати тільки зазначені в ньому номери;
- в особистому кабінеті будуть відображатися витрати, можна буде вимкнути платні розваги й керувати послугами самостійно;
- жодна платна контент-послуга не активуватиметься без підтвердження;
- підтримка для українців у зоні бойових дій: SIM-картки не блокуватимуть за несплату, а під час першого входу в мережу надаватиметься безоплатний пакет зв’язку;
- установлено граничні ліміти на «мінус». Великі неочікувані борги залишаться в минулому;
- прозорість інтернету. Договір має містити реальну швидкість інтернету.
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на 2025 рік для підвищення обсягу військових видатків.
Документом передбачено збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
Кошти будуть спрямовані на такі напрями:
- Міноборони – 310,8 млрд грн;
- МВС – 84,1 млрд грн;
- ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн;
- Мінстратегпром – 4,5 млрд грн;
- СБУ – 1,6 млрд грн;
- УДО – 0,5 млрд грн;
- Держспецзв’язок – 64,5 млн гривень.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн. (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Пропонується забезпечити додаткові видатки да рахунок таких джерел:
1. Збільшення дохідної частини, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн:
ПДФО – 56,0 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн;
- кошти, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн;
- частина чистого прибутку та дивіденди – 15,0 млрд грн;
- акциз із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн;
- кошти, перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн;
- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн;
- адмінштрафи у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн;
- інші надходження – 8,9 млрд гривень.
2. Економія видатків – 51,3 млрд грн.
3. Збільшення обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн.
4. Зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Запропоноване рішення дозволить зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення транскордонних консультацій у процесі видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів. Документ розроблено Міндовкілля на виконання вимог Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набере чинності вже з 8 серпня цього року, а отже Україна перейде на нову ідеологію запобігання промисловому забрудненню.
Порядок визначає, що транскордонні консультації будуть проводитися:
- за процедурою держави походження – щодо ймовірного значного негативного впливу на довкілля іноземних держав внаслідок експлуатації установок, розташованих в Україні;
- за процедурою зачепленої держави – щодо ймовірного значного негативного впливу на довкілля України внаслідок експлуатації установок, розташованих в іноземних державах.
