Верховна Рада України схвалила проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг (реєстр. № 12124).
Метою прийняття акта є удосконалення окремих аспектів надання соціальних послуг в Україні, врегулювання наявних нормативних прогалин та осучаснення окремих норм відповідно до останніх законодавчих змін.
Прийнятим Законом вносяться зміни щодо:
- поняття «ведення випадку» та «мультидисциплінарна команда»;
- забезпечення фізичним супроводом осіб з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
- уточнення класифікації надавачів соціальних послуг (за їх формою власності та юридичним статусом), відомостей, що вносяться до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
- визначення механізму надання соціальної послуги, державний стандарт якої відсутній;
- впровадження нової статті про мультидисциплінарну команду в частині її складу, форми роботи, завдань та порядку утворення.
Окрему увагу приділено уточненню відповідальності за порушення законодавства про соціальні послуги та врегулюванню процедури реорганізації державних і комунальних надавачів соціальних послуг у некомерційні підприємства.
Ухвалення цього Закону сприятиме підвищенню якості та доступності соціальних послуг в Україні.
Кабінет Міністрів України схвалив підписання Грантової угоди, яка дозволить розпочати четверту фазу Програми екстреного відновлення. Проєкт Міністерство розвитку громад та територій впроваджує разом із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA).
Подібні Грантові угоди регулюють умови надання та використання фінансування.
Найпершу угоду було підписано ще в березні 2023 року. З того часу вже реалізовано 3 фази Програми. Завдяки цьому стало можливим швидке реагування в різних секторах: транспорт, енергетика, управління відходами, водопостачання, комунальні послуги, охорона здоров’я.
На 4 фазу виділено грант у розмірі 8,8 мільярда японських єн, що складає близько 60 мільйонів доларів. У її рамках буде втілено 6 субпроєктів, спрямованих на:
- підтримку гуманітарного розмінування;
- обслуговування енергетичної інфраструктури;
- відновлення систем водопостачання;
- підтримку проектів громадського здоров’я та безпеки;
- надання освітніх послуг;
- покращення громадської інфраструктури регіонів.
Міністерство розвитку громад та територій України визначено відповідальним за координацію виконання Грантової угоди, а відповідальними виконавцями субпроєктів Програми виступатимуть Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Міністерство енергетики України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство освіти і науки України та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 12148, який передбачає пом’якшення умов кредитування та лізингу для малого і середнього бізнесу. Його дія поширюється на підприємства, зокрема, аграрні, чиє майно опинилось в окупації або зоні бойових дій.
Цей законопроєкт передбачає можливість призупинення нарахування і стягнення кредиторської заборгованості за кредитами та зупинення і стягнення майна з поручителів.
Верховна Рада України схвалила Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (реєстр. № 10164-1).
Метою ухвалення законопроєкту є забезпечення правової визначеності у разі необхідності роботодавця направити надомних або дистанційних працівників у відрядження, якщо така можливість передбачена трудовим договором про надомну або дистанційну роботу; створення сприятливих умов роботи для батьків, чиї діти навчаються дистанційно у закладах загальної середньої освіти.
Пропонується доповнити Кодекс законів про працю України положеннями щодо випадків:
- направлення у службові відрядження надомних та дистанційних працівників, якщо це передбачене трудовим договором;
- переведення працівника на надомну або дистанційну роботу, у зв’язку з навчанням дитини віком до 14 років дистанційно, за погодженням із роботодавцем.
Ухвалений Закон сприятиме відновленню порушених прав надомних та дистанційних працівників при необхідності їх відправлення у службові відрядження; правовій визначеності для роботодавців у разі необхідності відправлення у службові відрядження надомних або дистанційних працівників; створенню належних умов для роботи батьків, у разі навчання дитини за дистанційною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти.
Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт № 11290, спрямований на посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Документ передбачає зміцнення національної системи кіберзахисту, розширює повноваження спеціалізованих структур із залученням фахівців з приватного сектору, а також запроваджує комплексну систему реагування на кібератаки у відповідності до європейських стандартів кібербезпеки.
Зокрема, планується створення професійної мережі фахівців з кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані українців. Прийняття законопроєкту пришвидшить процес створення «Пентагону для державних реєстрів», необхідного для захисту даних від кібератак.
Прийняття цього законопроєкту є одним із ключових кроків на шляху до забезпечення системного підходу до кіберзахисту та безпеки даних громадян в умовах, коли кібератаки на державний сектор посилилися та мають ознаки системності.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 13018-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні за основу.
Законопроєктом передбачається:
1) запровадити новий вид банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
2) визначити на законодавчому рівні терміни «фінансова інклюзія», «обмежена банківська ліцензія», «банк фінансової інклюзії», а також наділити Національний банк України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
3) передбачити, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності яких за попередній звітний календарний рік не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро, визначену за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;
4) для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій на ринках капіталу, а також встановити обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику та інше.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 12426 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу, внесений Кабміном.
Проєктом закону пропонується імплементувати всі актуальні для України норми Регламенту 1020 в національне законодавство про державний ринковий нагляд.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 331 «Про внесення змін до Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів». Розробник документа – Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Згідно з постановою, доповнено перелік умов поставок, за якими визначаються мінімально допустимі експортні ціни, для наступних товарів:
- мед (код згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00) (CIF)
- соєві боби (код згідно з УКТ ЗЕД 1201 та 1205) (FCA)
- пшениця (код згідно з УКТ ЗЕД 1001) (DAT, DPU, FAS)
- кукурудза (код згідно з УКТ ЗЕД 1005) (DAT, FCA)
- олія соняшникова (код згідно з УКТ ЗЕД 1512) (DDP, CFR, CIF, FAS)
- ячмінь (код згідно з УКТ ЗЕД 1003) (FCA)
Також постановою внесено зміни до Порядку, відповідно до яких:
- змінено процентіль у розрахунку референтних мінімальних експортних цін на окремі види товарів із застосуванням квантильного методу з п'ятого процентілю на десятий процентіль;
- доповнено Порядок положенням, яке передбачає, що мінімально допустима експортна ціна на окремий вид товару не може бути меншою ніж мінімальна ціна на даний вид товару за такою ж умовою поставок у попередньому місяці.
Інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщена на офіційному вебсайті Мінагрополітики за посиланням.
Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 10257 про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей.
Ним передбачено:
1) розділення підходів для визначення розміру штрафу в залежності від органу яким він накладається. Так, якщо рішення у справі про порушення митних правил (далі - ПМП) приймається митницею – санкція статті передбачає сталий розмір штрафу, проте в статтях за якими відповідне рішення приймає суд – розмір штрафу передбачає встановлення верхньої та нижньої межі, як того вимагає Конституційний Суд України;
2) у Законі збережено підхід щодо визначення розмірів штрафів в окремих статтях (472, 482, 483, 484) в залежності від вартості товарів, ТЗ, зважаючи на проект нового Митного кодексу ЄС, у разі прийняття якого такий підхід буде обов'язковим для всіх членів ЄС;
2) змінено підходи щодо обов'язковості конфіскації товарів, ТЗ - відтепер за статтями 472, 484 рішення щодо конфіскації безпосередніх предметів ПМП приймається за ініціативою суду;
3) врегульовується питання щодо звільнення від відповідальності волонтерів та інших осіб, якими до 01 квітня 2024 року передавалися для потреб ЗСУ та інших військових формувань автомобілі, які були ввезені в режимах транзиту або тимчасового ввезення, в тому числі як гуманітарна допомога, за умови документального підтвердження такої передачі.
Також законом:
- врегульовано строки розгляду скарг на постанови у справах про ПМП;
- надано право суб'єктам господарювання у разі наміру митниці прийняти несприятливе рішення підтверджувати свою позицію не лише запереченнями, але і поясненнями;
- розширено перелік органів, які мають право здійснювати митне оформлення військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302;
- надано право митному органу зупиняти надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладений відповідний міжнародний договір про вільну торгівлю, поставляються одним і тим же експортером та по яким компетентним органом держави експорту надано відповідь про не підтвердження їх преференційного походження по попереднім поставкам за результатами перевірок, проведених за запитом Держмитслужби, до надходження результатів перевірок їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами. Нововведення удосконалюють механізм обчислення вартості дозволів, увівши визначення такої інформації та методику її обрахунку.
Зміни до Методики передбачають: порівняння показників у дозвільних документах та задекларованих платниками податків; обчислення середньозваженої ціни; регламентування того, що усі дані Державна податкова служба надає на підставі додатка 1 Декларації «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до Податкової декларації з рентної плати, враховуючи для обчислення лише ті показники, що пройшли перевірку за відповідним алгоритмом.
Ще одна важлива зміна – виключення можливості при обрахунку початкової ціни спеціального дозволу на користування надрами використовувати ціни, визначені під час затвердження запасів, якщо з цього моменту минуло менше ніж рік. Скасування цієї норми забезпечить застосування актуальних цінових даних при формуванні початкової вартості дозволів. Раніше різний підхід до оцінки міг створювати нерівні умови для учасників ринку. Нова методика забезпечує єдиний підхід, що встановлюватиме справедливу конкуренцію та рівні умови для суб’єктів господарювання.
Зрозумілі та стабільні правила ціноутворення знижують ризики раптових змін і створюють сприятливі умови для інвестицій.
Оновлення методики є важливим кроком до зрозумілого чітко визначеного та справедливого механізму розрахунку. Вона стане гнучким інструментом регулювання, здатним швидко адаптуватися до змін економічної ситуації та потреб ринку.
Верховна Рада України підтримала в повторному читанні доопрацьований законопроєкт № 9549, який спростить процес отримання операторами земельних ділянок в оренду для будівництва базових станцій мобільного зв’язку. Це пришвидшить розширення покриття 4G уздовж національних і міжнародних шляхів, а також у сільській місцевості.
Законопроєкт дасть змогу мобільним операторам:
- скоротити строки відведення земельних ділянок комунальної та державної власності в середньому із 6 до 3 місяців;
- використовувати обмежене право користування чужою земельною ділянкою для будівництва на земельних ділянках веж мобільного звʼязку (земельний сервітут);
- установлювати тимчасові технічні засоби й споруди електронних комунікацій. Це прибере ризик їх демонтажу, адже на сьогодні порядок розміщення таких засобів та споруд відсутній.
Ці зміни допоможуть:
- забезпечити мешканців віддалених сільських районів доступом до мобільного інтернету і, як наслідок, до державних онлайн-послуг;
- розширити покриття 4G уздовж важливих автошляхів. Завдяки спрощенню процедур зв’язок з’явиться швидше, що важливо для безпеки та розвитку туризму надалі;
- швидше відновлювати зв’язок на деокупованих територіях. Оператори швидше отримуватимуть землю для будівництва нових мереж, а також зможуть розміщувати тимчасові споруди зв’язку без ризику їх демонтажу.
Кабінет Міністрів України схвалив підготовлений Держстатом законопроєкт «Про внесення змін до пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо особливостей подання звітності у період дії воєнного стану або стану війни».
Проєкт Закону передбачає відновлення обов’язку подання статистичної звітності під час дії воєнного стану.
Також визначатиметься перехідний період у три місяці, протягом якого респонденти, що не звітували протягом дії правового режиму воєнного стану, матимуть подати інформацію щодо усього періоду, протягом якого така звітність не подавалась.
Цей обов’язок не поширюватиметься на підприємства оборонно-промислового комплексу, а також осіб, місцезнаходженням яких є території активних бойових дій або тимчасово окуповані території. Такі респонденти, як і було передбачено раніше, подаватимуть звітність протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
Збирання звітності потрібно для коректного розрахунку статистичних показників з метою забезпечення державних органів об’єктивною офіційною інформацією, яка є необхідною для прийняття обґрунтованих рішень в інтересах підвищення обороноздатності, забезпечення сталого розвитку, економічного добробуту та прав людини, виконання Україною взятих на себе зобов’язань у рамках чинних міжнародних угод.
