Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 27.12.2024 р. № 1491 затвердило Порядок функціонування системи електронного документообігу електронна товарно-транспортна накладна.
Порядок визначає засади функціонування системи електронного документообігу електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень (Система е-ТТН).
Дія Порядку поширюється на учасників експериментального проєкту з впровадження ТТН в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень з використанням Системи е-ТТН.
База даних е-ТТН працює цілодобово сім днів на тиждень, крім часу, необхідного для проведення планових профілактичних робіт та позапланових технічних перерв.
База даних е-ТТН містить таку інформацію:
- дата та місце складання е-ТТН;
- тип е-ТТН залежно від виду вантажу;
- унікальний номер е-ТТН (UUID);
- внутрішній номер е-ТТН;
- статус е-ТТН;
- набір даних про учасників вантажних перевезень;
- набір даних про транспортні засоби:
- набір даних про маршрут:
- маса вантажного місця - позначається цифрами маса брутто в тоннах;
- посилання (URL) на документ е-ТТН, що зберігається на платформі електронного документообігу (ЕДО).
З метою реєстрації користувачів та отримання ними доступу до особистих кабінетів користувачів юридичні особи, фізичні особи та фізичні особи – підприємці укладають відповідні договори з операторами платформ ЕДО та визначають зі своєї сторони особу, яка буде використовувати особистий кабінет користувача на визначеній договором платформі ЕДО.
Правила реєстрації користувачів, їх права та обов'язки на платформі ЕДО встановлюються оператором платформи ЕДО.
Кабінет Міністрів України вніс зміни в Правила перетинання державного кордону, які визначені Постановою КМУ від 27.01.1995 № 57, для окремих категорій громадян України. Відповідні зміни схвалені постановою КМУ від 25.02.2025 р. № 213.
Зокрема, це стосується громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги.
Відповідно до змін, відтепер виїзд цієї категорії громадян відбуватиметься не за реєстрацією в системі «Шлях», адже Міністерство розвитку громад та територій та обласні військові адміністрації не вноситимуть інформацію про них до системи та не виноситимуть рішення про виїзд за межі України.
Наразі пропуск громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для перевезення гуманітарних та медичних вантажів можливий, якщо вони відповідають умовам пропуску, визначеним в пунктах 21 , 26 , 29 , 214 та 220 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Отже, перетинати кордон для перевезення гуманітарних та медичних вантажів за наявності відповідних документів, що дають право на перетин кордону під час воєнного стану, можуть наступні категорії чоловіків:
- заброньовані на період мобілізації;
- визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я;
- багатодітні батьки;
- чоловіки, які мають дитину віком до 18 років та дружину, які проходять військову службу;
- які самостійно виховують дитину;
- особи з інвалідністю;
- водії транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;
- інші особи, які підпадають під зазначені вище пункти.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 12375 про визнання результатів навчання, здобутих українськими дітьми за кордоном.
Законопроєкт надає правові підстави Кабміну для визнання результатів навчання дітей за кордоном, винятком є держава-агресор, а також для визнання освітніх осередків, створених за кордоном у вигляді шкіл, суботніх/недільних шкіл, громадських організацій, які надають освітні послуги нашим дітям за кордоном.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Так, з 1 березня 2025 року, як і в попередні роки, буде проведено індексацію пенсій для всіх категорій пенсіонерів.
У цьому році коефіцієнт індексації становитиме 11,5%.
За таких умов, середня пенсія в Україні зросте з 5 789 грн до 6 345 гривень.
Видатки на індексацію пенсій буде здійснено у межах видатків бюджету Пенсійного фонду України та коштів, передбачених у Державному бюджеті України на пенсійне забезпечення на 2025 рік.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 12439 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження».
Законопроєкт, зокрема, передбачає:
- обмеження строку арешту коштів і рахунків двома місяцями, з можливістю продовження лише у виняткових випадках;
- чіткий термін повернення майна після скасування арешту – 30 днів, що унеможливить бюрократичні маніпуляції та затягування процесу повернення активів;
- можливість здійснення відеозапису під час обшуків, що унеможливлює підкидання доказів та інші зловживання;
- доступ до матеріалів досудового розслідування та збір доказів через тимчасовий доступ до документів, що посилює спроможність бізнесу захищати себе в суді тощо.
Верховна рада України ухвалила законопроєкт № 12328-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану».
Він передбачає стимулювання благодійної допомоги на користь благодійних організацій та фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного стану.
Законопроєктом пропонується до кінця календарного року, у якому відбудеться припинення воєнного стану, надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не включати до оподатковуваного прибутку благодійну допомогу, надану благодійним організаціям у розмірі, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (наразі діє обмеження 4%).
Окрім того, проєктом передбачається урівняти податкові наслідки щодо оподаткування ПДФО благодійної допомоги у грошовій та негрошовій формах.
Національний банк України у межах реалізації функції оверсайту за результатами моніторингу діяльності у 2024 році визначив перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні.
Єдиною системно важливою платіжною системою як і в попередні роки стала Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України.
До категорії важливих платіжних систем віднесено п’ять платіжних систем, а саме:
- MasterCard, MasterCard International Incorporated, США;
- Visa, Visa International Service Association, США;
- PrivatMoney, АТ КБ «ПриватБанк», Україна;
- NovaPay, ТОВ «НоваПей», Україна;
- «Фінансовий світ», ТОВ «Українська платіжна система», Україна.
Також за результатами 2024 року визначені три важливі технологічні оператори платіжних послуг: ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ», ПрАТ «Український процесінговий центр» та ТОВ «ТАС ЛІНК».
Розподіл об’єктів платіжної інфраструктури за категоріями важливості здійснюється регулятором згідно з міжнародною практикою для підвищення їх надійності й ефективності, а також приведення їх діяльності у відповідність до міжнародних стандартів оверсайта.
До важливих об’єктів оверсайту установлені підвищені вимоги щодо безперервності діяльності, управління та організації діяльності, системи управління ризиками тощо.
Кабінет Міністрів України затвердив чіткі технічні вимоги, які держустанови визначатимуть при тендерних закупівлях інтернет-послуг у провайдерів.
Кожен ЦНАП, лікарня та будь-який комунальний заклад має забезпечувати працівників і відвідувачів безперебійним доступом до інтернету під час блекаутів.
Відтепер:
- провайдери мають забезпечувати держоргани інтернетом, який безперебійно працює під час знеструмлень;
- швидкість інтернету залежатиме від кількості працівників і відвідувачів організації:
- до 20 користувачів — не менш ніж 100 Мбіт/с
- 20-100 користувачів — 500 Мбіт/с
- понад 100 користувачів — 1 Гбіт/с;
- установи зі 100+ людьми мають підписувати контракт з двома провайдерами, щоб мати резервне під’єднання до інтернету на екстрені випадки;
- у кожному закладі розгортатимуть відкриті Wi-Fi зони в місцях очікування та обслуговування громадян. Так українці користуватимуться стабільним інтернетом, якщо він зник удома.
