Верховна Рада України законами «Про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів за оборонним замовленням та договорів на постачання продукції оборонного призначення» від 23.04.15 р. № 365-VIII та «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів за оборонним замовленням та договорів на постачання продукції оборонного призначення» від 23.04.15 р. № 366-VIII звільнила від мита й ПДВ імпорт низки товарів: матеріалів, вузлів, агрегатів, обладнання та комплектуючих виробів для використання у виробництві продукції оборонного призначення. Замовник цієї продукції повинен бути державним, його визначає Кабмін.
Перелік пільгових товарів визначає ч. 8 ст. 187 Митного кодексу України. Також новий п. 197.23 ПКУ звільняє від ПДВ перше постачання цих товарів.
Кабмін повинен визначити порядок ввезення, постачання й цільового використання пільгових товарів.
За нецільове використання пільгових товарів передбачено відповідальність. Платник ПДВ, який допустив це порушення, повинен:
- нарахувати зобов'язання в сумі, що дорівнює сумі ПДВ при імпорті (першому постачанні) товарів;
- сплатити пеню;
- понести фінансову, адміністративну, кримінальну відповідальність, установлену ПКУ й законодавством України.
Передбачив законодавець і винятки. Обкладається митом і ПДВ імпорт цих товарів, якщо вони:
- мають походження із країни, визнаної державою-окупантом за законом та/або державою-агресором стосовно України згідно із законодавством;
- або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України (визнаної такою за законом).
Закони наберуть чинності із дня, наступного за днем їх опублікування.
Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.15 р. № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» затвердив відповідний Порядок. Документом визначено, що переведення дачних будинків у житлові здійснюється на безоплатній основі органами місцевого самоврядування.
Для цього власнику (уповноваженій особі) будинку необхідно подати до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради відповідну заяву за встановленою формою (додаток 1 до Порядку) разом із такими документами:
- копією документа про право власності на дачний чи садовий будинок;
- письмовою згодою співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в житловий;
- звіт про проведення техогляду дачного (садового) будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Рішення про переведення дачного (садового) будинку у житловий приймається протягом місяця. У разі позитивної відповіді місцева рада у триденний строк видає (надсилає) власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного (садового) будинку у житловий із зазначенням його адреси. Відповідні зміни також вносять і до Держреєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна фіскальна служба України в своєму листі «Про звільнення від ПДВ операцій з розповсюдження електронної версії ЗМІ» від 19.05.15 р. № 8045/10/26-15-15-01-09 зазначила, що операції платника податку з постачання (передплати) та доставки електронних версій періодичних видань друкованих ЗМІ вітчизняного виробництва, у т.ч. записаних на електронних носіях (CD-диск або DVD-диск тощо), оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
У листі фіскали також зауважили, що останні зміни, внесені до пп. 197.1.25 ПКУ Законом України від 13.02.15 р. № 206-VII, яким було визначене застосування видавничої ПДВ-пільги, стосуються звільнення від ПДВ операцій підготовлення, виготовлення та розповсюдження електронних версій тільки вітчизняних книжок (крім еротичних).
Державна фіскальна служба України роз'яснила, що розділ III Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не обмежує права на витрати покупців за вартістю товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків із юрадресою та місцезнаходженням у зоні АТО в Донецькій і Луганській областях (лист ДФС України «Щодо права відносити на витрати вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків із зони АТО» від 31.03.15 р. № 6711/6/99-99-19-02-02-15).
Об'єкт обкладення податком на прибуток підприємств — дохід із джерелом походження з України (і за її межами), який визначають шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності згідно з П(С)БО або міжнародними стандартами, на різниці, що виникають за правилами р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Державна фіскальна служба України вважає, що підприємець не може бути засновником підприємства й робити внесок до статутного капіталу госптовариства (лист ДФС України «Щодо деяких питань ведення податкового обліку фізичними особами — платниками податку на додану вартість» від 28.04.15 р. № 4000/Б/99-99-17-02-02-14).
На думку контролерів, підприємець взагалі не має права володіти нерухомим (або рухомим) майном. Тому придбавати, споруджувати, будувати об'єкти майна, а також передавати право власності на них підприємець має право лише як фізична особа.
Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Госптовариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як внесок до статутного (складеного) капіталу (п. 1 ст. 114, п. 1 ст. 115 ЦКУ).
Право приватної власності закріплено ст. 41 Конституції України й ст. 325 ЦКУ: суб'єктами права власності є фізичні та юридичні особи.
Міністерство фінансів України наказом від 20.04.15 р. № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердило відповідну Інструкцію. Цей документ визначає процедуру нарахування і сплати страхувальниками єдиного внеску, штрафних санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. У новій Інструкції враховано всі нововведення, передбачені статтями 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, п. п. 92 — 95 р. VIII 'Прикінцеві та перехідні положення' Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI. Йдеться про застосування понижуючого коефіцієнта до ставки нарахування єдиного внеску, мінімальної бази для нарахування єдиного внеску, звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску мобілізованих підприємців тощо.
Державна казначейська служба України у листі від 23.05.15 р. № 14-11/315-15327 «Про перерахування компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників» роз'яснила, що для одержання із бюджету компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників відкривати рахунки із спеціальним режимом використання не потрібно. Як відомо, з бюджету компенсують фактичні витрати роботодавця, а Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, не вимагає відкривати окремі рахунки для цього.
Міністерство соціальної політики України на своєму сайті повідомило, що кошти на виплату компенсації витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам спрямовуються підприємствам, організаціям, установам за період починаючи з січня 2015 року.
При цьому компенсація із бюджету в межах середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, законодавством не передбачена.
Міністерство соціальної політики України в своєму листі від 24.03.15 р. № 4053/0/14-15/18 «Щодо виплати грошової компенсації за невикористану соціальну відпустку» повідомило, що при звільненні працівника роботодавець зобов’язаний виплатити йому компенсацію за усі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 24 Закону про відпустки).
Таку додаткову відпустку вважають соціальною. У законодавстві немає строку давності, після якого працівник втрачає право на неї. Тож якщо працівник звільняється і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому виплачують грошову компенсацію за неї. На новому місці роботи у нього не буде права на таку відпустку за цей рік.
Законодавством не передбачено можливості перерахувати грошову компенсацію за невикористані дні зазначеної соцвідпустки новому роботодавцю (при звільненні за переведенням).
Міністерство соціальної політики України у листі від 02.02.15 р. № 102/13/84-15 «Про встановлення ненормованого робочого дня» зазначає, що чинне законодавство не містить заборони застосовувати ненормований робочий день для працівників, зайнятих неповний робочий день.
Однак в п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7, зазначено, що ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Фахівці Мінсоцполітики наголошують, що це лише рекомендації, тож названий документ не є нормативно-правовим актом.
Водночас у листі зауважено: якщо працівник після закінчення роботи за основною посадою одразу стає до роботи за сумісництвом у цій установі, тобто не має можливості періодично виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу, то немає підстав для встановлення ненормованого робочого дня за основною посадою.
