Національний банк України постановою від 28 грудня 2023 року № 195 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» пом'якшує низку обмежень для населення та бізнесу, щоб спростити отримання грошової допомоги українцями, збільшити можливості для експорту та імпорту електроенергії, а також забезпечити дотримання прав іноземців щодо медичного обслуговування в Україні.
Так, з 29 грудня 2023 року:
- надавачі платіжних послуг матимуть змогу на підставі Довідки про подання документів для оформлення паспорта громадянина України виплачувати грошову допомогу від міжнародних гуманітарних організацій та інших неурядових установ українцям, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Зміни стосуються виплат готівкою в національній валюті України.
Раніше отримати допомогу, що надійшла фізичній особі, можна було лише на підставі паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та може бути використаний для укладення правочинів на території України;
- надано можливість українському оператору системи передачі електричної енергії (НЕК «Укренерго») перераховувати кошти на користь європейського офісу з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів Joint Allocation Office (JAO) за проведення спільного скоординованого розподілу пропускної спроможності.
Відповідні зміни сприятимуть забезпеченню імпорту електроенергії в достатній кількості в разі пошкодження енергетичної інфраструктури України внаслідок атак з боку росії, а також експорту електроенергії в разі її профіциту в Україні;
- доповнено перелік виключень із заборони на проведення видаткових операцій за рахунками резидентів рф та рб, які на законних підставах перебувають на території України, операціями з оплати медичних послуг у закладах охорони здоров’я.
Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» від 09.12.2023 р. № 3513-IX.
Він нагадує, що в останню мить в Закон внесли правки, на яких наполягав бізнес:
1) пороги для товарної контрабанди пропонується підняти у п’ять разів;
2) пороги для підакцизних – у два рази;
3) вступ в силу товарної відкладається до середини 2024-го року. Це дедлайн МВФ щодо перезавантаження БЕБ;
4) враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину;
5) суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями. У зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, повинні підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання.
Кабінет Міністрів України затвердив План заходів, спрямованих на запобігання виникненню та зменшення негативних наслідків ризиків, виявлених за результатами третьої національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, на період до 2026 року.
Цим рішенням Кабмін визначив основні національні вектори розвитку системи фінансового моніторингу з ключовими напрямами державної політики у цій сфері на найближчі три роки.
План заходів сформований за результатами проведеної третьої Національної оцінки ризиків, яка визначила відповідні загрози (уразливі місця) для суб’єктів фінансового моніторингу.
Водночас мінімізація загроз відмивання коштів та фінансування тероризму потребує цілеспрямованих та скоординованих зусиль усіх учасників системи фінансового моніторингу.
Затвердженим Планом заходів передбачено інституційне, законодавче, організаційне та практичне удосконалення національної системи боротьби з відмивання «брудних» коштів відповідно до міжнародних стандартів.
Заходи поділені на групи, за кожною з яких закріплені виконавці та термін виконання, з метою охоплення всіх складників національної системи фінансового моніторингу, а саме:
- удосконалення законодавства у сфері фінансового моніторингу;
- удосконалення діяльності суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших органів;
- підвищення ефективності діяльності правоохоронних та інших державних органів;
- забезпечення відкритості інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб;
- міжнародне співробітництво тощо.
Реалізація цього урядового документа сприятиме удосконаленню законодавства і практики його застосування згідно з міжнародними стандартами та запровадження Україною нових механізмів боротьби з відмиванням «брудних» коштів.
Кабінет Міністрів України збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Таке рішення прийнято на засіданні Кабміну 27 грудня.
Уряд збільшив загальну тривалість надання компенсації витрат з двох до трьох місяців роботодавцю за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та до шести місяців – за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю. Зміниться і сам розмір компенсацій. Якщо раніше вони виплачувались відповідно до суми 6700 грн на місяць, то відтепер такі компенсації прив’язали до розміру мінімальної зарплати, яка з 1 січня складатиме 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн.
Національний банк України розширив перелік підозрілих ознак, за яких банки можуть відмовити у проведенні валютної операції.
Про це йдеться в постанові «Про внесення зміни до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» від 14 грудня 2023 року № 160.
Згідно з документом, новою ознакою підозрілих фінансових операцій є наявність змін або додаткових умов до зовнішньоекономічних договорів, які передбачають збільшення строків поставки товарів контрагентом-нерезидентом. У цьому разі банк має право відмовити в проведенні валютної операції.
Регулятор додав ще два нових індикатори: перевищення граничних строків за розрахунками за експортно-імпортними операціями на суму від 8 млн грн (20 порогових сум для фінмоніторингу) і фіксація протягом року неодноразових платежів від контрагента-нерезидента на користь клієнтів банку понад 50% передоплати за операціями імпорту товарів.
Крім того, залишаються чинними такі фактори, як порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями товарів, створення заплутаних або штучних умов здійснення платежів і наявність законодавчих обмежень щодо ввезення товарів на територію України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову про затвердження Порядку функціонування Державної системи онлайн-моніторингу. Порядок визначає правила функціонування та експлуатації, перелік користувачів та обсяг прав доступу для різних користувачів Державної системи, а також порядок її взаємодії з організаторами азартних ігор та КРАІЛ.
Окрім того, документ встановлює структуру Державної системи, вимоги для авторизації та до захисту інформації, яка обробляється в ній.
Затвердження Порядку — це перший крок до побудови важливого IT-рішення у сфері регулювання гемблінгу. Адже Порядок функціонування Державної системи онлайн-моніторингу — це нормативно-правова основа для створення Державної системи, яка допоможе:
- контролювати фінансовий обіг грошей у сфері азартних ігор;
- отримувати або передавати інформацію в режимі реального часу від відповідного грального обладнання;
- отримувати та зберігати інформацію про прийняті ставки, виплачені виграші, здійснені виплати та інші операції;
- захищати інформацію від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації та копіювання.
Тобто, така система дасть змогу зупинити ухилення від сплати податків та забезпечить реалізацію Принципів відповідальної гри.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності». Документ розширює можливості Експортно-кредитного агентства.
Згідно з базовим законопроєктом № 9015, документ усуває обмеження щодо можливості страхування вітчизняних інвестицій Експортно-кредитним агентством (ЕКА), в тому числі в умовах військових дій та повоєнного відновлення.
Нині ЕКА страхує експортні контракти та має право страхувати інвестиції з України до інших країн. Планується, що агентство буде здійснювати страхування інвестицій в Україні від ризиків, що можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом.
Передбачається, що таке страхування буде охоплювати інвестиції, спрямовані на створення об'єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту товарів українського походження.
Цей законопроєкт:
- допоможе поставити в однакові умови українських інвесторів із зарубіжними, які мають нині можливість страхувати свої інвестиції в експортно-кредитних агенціях своїх країн або подібних міжнародних організаціях, у тому числі від воєнних ризиків;
- спростить і пришвидшить процес відбору проєктів, бо MIGA і DFC, які заявили про подібні наміри, не мають представництв в Україні. А в Україні Експортно-кредитна агенція може виконувати цю роботу, працюючи як агент для них або страхувати самостійно та передавати у перестрахування ризики щодо таких інвестиційних проєктів;
- надасть доступ до страхування середнім компаніям, які навряд чи зацікавлять міжнародних страховиків, натомість повністю відповідають профілю Експортно-кредитної агенції України.
Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки. Це план змін в податковій та митній сфері та адмініструванні до 2030 року, які повинні забезпечити більше власних доходів держбюджету.
Уряд планує шукати нові надходження в таких секторах.
- Митна політика:
- гармонізація з ЄС пільгового оподаткування імпорту
- відновлення документальних перевірок
- імплементація Митного кодексу ЄС
- надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування по контрабанді
- адмінвідповідальність за порушення митних правил та імплементація норм по криміналізації контрабанди
- Планується реформа ДПС та Держмитслужби.
- Податкова політика:
- перегляд «спрощенки»;
- прогресивна шкала ПДФО;
- скорочення податкових пільг, зокрема по податку на прибуток;
- поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС.
- Зміни для бізнесу з податку на прибуток.
Тут Нацстратегія пропонує:
- дозволити платникам вираховувати всю вартість придбаного активу відразу (миттєва повна амортизація). Режим інвестстимулів планують переглянути, щоб скасувати пільги з податку на прибуток;
- для потенційних галузевих субсидій в майбутньому розглянути можливість обмежити їх обсяг відсотком від податкових зобов'язань;
- привести правила корпоративного оподаткування відповідно до директив ЄС: по дивідендах, виплатах відсотків і роялті та правил оподаткуванню при злитті, поділі, передачі активів щодо компаній з різних держав-членів ЄС, а також нормам протидії ухиленню від оподаткування.
- Реформа спрощеної системи оподаткування
Документ передбачає поетапні зміни з 2025 до 2027 року. І до того ще мають закінчити заплановані в стратегії зміни з адміністрування.
Коротко, що зміниться.
Для юросіб 3 та 4 групи:
- три роки перехідний період, коли ставка буде поступово збільшуватися до звичайного податку на прибуток. По завершенню юрособи не зможуть перебувати на спрощеній системі.
Для ФОПів 2 та 3 групи:
- буде одна об’єднана група
- ставки будуть різні в проміжку від 3% для торгівлі до 17% для деяких послуг. Підіймати будуть поступово.
- обов’язкове РРО (класичне чи програмне)
Для ФОПів 1 групи:
- скорочений перелік видів діяльності
- податок з отриманого доходу, а не фіксований
- ПДФО
Основна пропозиція Нацстратегії доходів щодо ПДФО – прогресивна шкала оподаткування. Для високих доходів буде ще одна чи дві вищі ставки.
Окрім цього:
- персональна соцдопомога замість мінімального неоподаткованого доходу
- перегляд пільг та виключень ПДФО
- перегляд системи повернення частини податків з деяких витрат (навчання дітей, запуск бізнесу тощо)
Зміни планують лише після змін з адміністрування та реформи спрощенки. І так само поступові протягом трьох років.
