Президент України підписав Закон України від 31.07.2025 р. № 4564-ІХ (базовий законопроєкт № 13002) «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо забезпечення можливості створення додаткового капіталу товариством та внесення учасниками товариства внесків до додаткового капіталу товариств.
Нагадаємо, чинне законодавство не передбачає норм щодо додаткового капіталу в ТОВ, на які інвестори могли б покластися без жодних застережень, та отримати юридичні висновки (так звані legal opinions), без застереження про можливі ризики, пов’язані з прогалиною в корпоративному законодавстві щодо внесків до додаткового капіталу, яка є зараз.
Законодавчі акти корпоративного права багатьох країн включають норми, що регулюють відносини, які стосуються або є еквівалентними до внесків до додаткового капіталу ТОВ, як це передбачено законом № 4564-ІХ.
В інтересах України, щоб українські та іноземні інвестори мали механізми та вибір здійснення інвестиційних трансакцій в межах української юрисдикції. Це дозволить не лише активніше залучати інвестицій у ТОВ, але й, потенційно, збільшити валютні надходження в Україну.
Згідно зі змінами до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тепер буде зазначено, що окремо від статутного капіталу товариства, статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок внесків його учасників.
Внески до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками без зміни номінальної вартості чи зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення внеску до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого внеску. Внеском учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Закон № 4564-ІХ набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка розроблена Міністерством юстиції України та передбачає внесення змін до постанов від 9 грудня 2021 року №1290 і від 30 травня 2024 р. № 619.
Мета документа – узгодження положень нормативно-правових актів, забезпечення належного правового регулювання щодо функціонування Електронного реєстру нотаріальних дій та використання спеціальних бланків нотаріальних документів.
Зокрема, постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року № 1290 і від 30 травня 2024 р. №619» передбачено:
- унормування порядку одночасного ведення нотаріусами Електронного реєстру нотаріальних дій та паперового реєстру для реєстрації нотаріальних дій у межах реалізації експериментального проекту;
- врегулювання відносин, пов’язаних з наданням доступу до відомостей Електронного реєстру нотаріальних дій у разі реорганізації державних нотаріальних контор, зокрема щодо передачі доступу її правонаступнику;
- уточнення переліку відомостей, які не підлягають внесенню до Електронного реєстру нотаріальних дій, але містяться у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій у паперовій формі, визначених Правилами ведення нотаріального діловодства (зокрема дані про суму плати за вчинену нотаріальну дію або державного мита, підстави звільнення від нього та підписи осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії);
- наділення уповноваженої особи адміністратора Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів повноваженнями вносити до цього реєстру відомості про бланки, які були знищені, втрачені чи викрадені та не доставлені замовникам (державним нотаріальним конторам, архівам, приватним нотаріусам).
Прийняття постанови допоможе узгодити положення нормативно-правових актів та врегулювати відносини у відповідній сфері, що убезпечить від виникнення неузгодженостей під час практичної реалізації норм та забезпечить належне функціонування Електронного реєстру нотаріальних дій як складової Єдиної державної електронної системи е-нотаріату, а також дозволить ефективно вести облік і контроль використання спеціальних бланків нотаріальних документів.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про професійну освіту», яким передбачається внесення змін до законодавства про працю.
Законом України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 р. № 4574-ІХ (далі – Закон № 4754) передбачається внести зміни до таких законодавчих актів України Кодексу законів про працю України, а саме:
- статтю 21 доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту: «Студентський трудовий договір – це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій. Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання».
Законом пропонується внесення змін до статей: 63, 82, 197 203, 207, 213, 220, 252 КЗпП.
Частину другу статті 197 КЗпП виключити.
Виключити статті: 201, 204-206 КЗпП.
Також передбачається змінити умови оплати практикантів.
Закон №4754 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
- статті 40, частини четвертої статті 42, статті 47, які набирають чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом;
- частини другої статті 62, яка набирає чинності з 1 січня 2027 року;
- частини третьої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2030 року;
- підпункту 6 пункту 5 цього розділу, який набирає чинності з 10 січня 2026 року.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».
Ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком до гармонізації податкового законодавства з європейськими нормами та виконання Україною зобов’язань кандидата на членство в ЄС та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Документ розроблено для виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ, а також на виконання Директиви Ради ЄС 2021/514 (DAC7) і модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ.
Закон забезпечить передумови для приєднання України до глобальної системи обміну даними щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (таких як Bolt, Airbnb, Booking, Uber, Glovo тощо).
Інформація про доходи користувачів цифрових платформ, податкових резидентів України, буде надходити до ДПС як від операторів платформ так і від іноземних податкових органів. Платникам, доходи яких підпадають під нові умови, здебільшого не потрібно буде подавати окремі декларації, податковим агентом виступатиме оператор цифрової платформи.
Ключові зміни щодо оподаткування
Для доходів фізичних осіб – підзвітних продавців застосовуватиметься ставка ПДФО до 5%, якщо:
- відкрито окремий банківський рахунок для надходжень з платформ і розрахунки проведено через нього;
- такі особи не є самозайнятими, не мають найманих працівників;
- річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (приблизно 6,7 млн грн станом на 01.01.2025);
- відсутня торгівля підакцизними товарами.
Загальна ставка ПДФО залишається 18% для всіх, хто не відповідає вказаним умовам (наприклад, має найманих працівників, не відкрив окремий рахунок, є самозайнятою особою).
Якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів через платформу на суму до 2 тис євро, допускається використання наявного поточного рахунку, відкритого для власних потреб.
Дохід від продажу товарів через платформи, якщо він не перевищує за рік 12 прожиткових мінімумів (в умовах 2025 року - 36 336 грн), не є оподатковуваним доходом.
Це означає, що одноразові невеликі продажі побутових речей українців залишаться поза податковим тягарем.
Міністерство фінансів України наказом від 01.08.2025 р. № 383 внесло зміни до свого наказу «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)» від 17.03.2025 р. № 159.
Змінами затверджено форму Заяви про надання витягу/ витягів з Єдиного реєстру місць зберігання та оновлено назву наказу.
За потреби суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність із підакцизними товарами (спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовують в електронних сигаретах, та пальним), відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання, має право звернутися із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання в паперовій або електронній формі (ч. 23 ст. 39 розд. VI Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. № 3817-IX).
Кабінет Міністрів України постановою від 26.08.2025 р. № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ухвалив зміни, що удосконалюють механізм зупинення реєстрації податкових накладних. Це дозволить вдвічі зменшити кількість платників податків, які стикаються з блокуванням.
Постанова набере чинності 27 вересня 2025 року (через 30 днів з дня її офіційного опублікування).
Очікувані зміни:
- для бізнесу у регіонах з ризиком бойових дій — безумовна реєстрація накладних;
- для малого та середнього бізнесу — вищі порогові значення для безумовної реєстрації та «позитивної історії».
Ці зміни запрацюють через 30 днів, щоб був час на переналаштування системи.
Це допоможе скоротити кількість суб'єктів господарювання, які стикаються з блокуванням, установить зрозуміліші та прозоріші правила та знизить бюрократію. Щоб бізнес, який працює чесно та наповнює бюджет, не жив з постійним страхом мати заблоковані накладні.
Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому проєкт Закон України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (реєстр. № 13388).
Чинна на сьогодні норма, передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Прийнятим Законом пропонується цю норму викласти у новій редакції, передбачивши, що на період воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. При цьому дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором.
Законом України також передбачається, що протягом трьох місяців з моменту набрання ним чинності сторони колективного договору проводять колективні переговори щодо поновлення окремих зупинених положень колективного договору. У разі ухвалення спільного рішення щодо поновлення дії окремих положень колективного договору, сторона роботодавця повідомляє про таке рішення орган, що здійснив повідомну реєстрацію цього колективного договору, у тижневий строк.
Ухвалений Закон сприятиме удосконаленню процедури зупинення окремих положень колективного договору, а також дозволить врегулювати питання щодо чинності тих колективних договорів (їх положень), дію яких на сьогодні зупинено відповідно до статті 11 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 7 березня 2022 року № 216 «Деякі питання закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них».
Цей документ визначає перелік медичних товарів, які закуповує ДП «Медзакупівлі України» на замовлення Міністерства охорони здоров’я.
Завдяки ухваленим змінам пацієнти зможуть отримати доступ до сучасних ліків та виробів, які раніше не закуповувалися централізовано. Оновлення стосуються як уже наявних позицій, так і нових категорій медичних товарів, що закуповуватимуться вперше.
Зокрема, до переліку додали унікальні імпланти для лікування складних форм сколіозу у дітей. Вони мають особливість «рости» разом із пацієнтом, що зменшує кількість повторних операцій у майбутньому. Використання спеціальних педіатричних гвинтів під час встановлення імплантів робить операції точнішими та безпечнішими, а також знижує ризик ускладнень. Це важливий крок для дітей, які потребують тривалого та складного лікування викривлення хребта.
Окрім цього, держава закуповуватиме ліки для лікування аутоімунних та нейром’язових захворювань. До цього напрямку увійшли чотири препарати: імуноглобулін для внутрішньовенного введення, альбумін, метилпреднізолон та ритуксимаб. Вони використовуються у терапії складних захворювань нервової системи, які суттєво впливають на якість життя пацієнтів. Закупівлі цих ліків планується провести до кінця 2025 року.
Розширення переліку дозволяє охопити більше видів медичних товарів, необхідних для лікування пацієнтів. Закупівлю нових позицій з оновленого переліку здійснюватиме ДП «Медзакупівлі України» відповідно до чинних процедур і за кошти державного бюджету.
