Президент України підписав Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ, який вносить суттєві зміни в життя освітніх закладів, освітян, школярів, студентів. Про це повідомляється на офіційному сайті Глави держави.
Відповідно до нового закону заклади освіти будуть зобов’язані публікувати на своїх сайтах кошторис і фінзвіт про надходження та використання всіх отриманих коштів. Це, серед іншого, дасть змогу батькам стежити, на які потреби школа витрачає надані їй кошти.
Навчання в школі триватиме 12 років. При цьому школа загалом буде трирівнева: початкова, базова та профільна середня освіта. А остання матиме відповідні спрямованості, що дасть змогу старшокласникам обирати напрями навчання відповідно до їхніх схильностей, а не вчити все підряд.
Для освітян Закон про освіту встановлює низку гарантій щодо підвищення оплати праці, а також різноманітних надбавок і доплат.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» від 20.09.17 р. № 703 вніс зміни до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. Так, на нормативному рівні урегульовано порядок надсилання благодійних смс. Збір коштів на благодійність за допомогою смс-повідомлень проводять за договором приєднання між оператором та відповідною організацією із зазначенням телефонного номера, виділеного для збору коштів.
Оператор повинен завчасно повідомляти своїх абонентів про найменування благодійної послуги та розмір коштів, який він перерахує з їх особового рахунка на благодійність. Після надсилання благодійної смс оператор має повідомити абонента про суму коштів, яку зняв із його рахунку.
Звісно, послуги з надсилання смс-пожертви на користь неприбуткових організацій (окрім політичних партій) оператор має надавати безоплатно.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оскарження до суду рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» від 15.09.17 р. № 1969/6/99-99-13-02-01-15/ІПК повідомила таке. Як відомо, після отримання рішення про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) у страхувальника є 10 календарних днів на їх сплату. У разі незгоди з таким рішенням страхувальник вправі його оскаржити, зокрема в судовому порядку. До того ж оскарження зупинить перебіг згаданого вище строку для сплати. Платники мають знати, що про оскарження неодмінно потрібно письмово повідомити відповідний фіскальний орган. Це передбачає абз. 2 ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-IV. Якщо не повідомити, то після спливу 10-денного строку фіскальний орган передасть рішення виконавчій службі.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» від 14.09.17 р. № 1958/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила перевізникам, які є платниками податку на додану вартість (далі − ПДВ), особливості застосування пільги з пп. 197.1.8 Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Представники фіскального відомства розглянули в консультації послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Надавати такі послуги без нарахування 20-відсоткового податку можна за умови, що перевезення здійснюють у межах населеного пункту та тарифи на такі перевезення встановлено уповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування. Інакше перевезення обкладають ПДВ за загальними правилами.
Також податківці наголосили, що перевізник не вправі відмовитися від застосування обговорюваної пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів. Адже звільнення надано не безпосередньо платнику податків, а передбачено для конкретної операції постачання.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми нарахованої амортизації орендованого цілісного майнового комплексу та його ремонтів (поліпшень)» від 15.09.17 р. № 1976/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що підприємство, яке орендує цілісний майновий комплекс (державної чи комунальної власності), повинно відкоригувати бухфінрезультат на амортизаційні різниці. Тобто:
- збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої бухгалтерської амортизації виробничих основних засобів, що входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу;
- зменшити фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої податкової амортизації таких виробничих основних засобів.
Обов’язок застосовувати такі різниці виникатиме лише в ситуації, якщо платник податку на прибуток матиме річний бухдохід більше ніж 20 млн грн чи самостійно прийме рішення про коригування.
Такий висновок ґрунтується на п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII. Він говорить, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі й споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.
Представники фіскального відомства також наголосили, що в разі ремонту орендованого цілісного майнового комплексу платник ПДВ матиме право на податковий кредит за такими витратами. Для цього потрібно, щоб:
- цілісний майновий комплекс використовували в господарській діяльності підприємства;
- податкові накладні, складені постачальником за такими операціями, було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.07.17 р. № 651 затвердило Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, якщо платнику єдиного внеску або застрахованій особі знадобиться документальне підтвердження даних про страхувальника, вони зможуть отримати витяг із реєстру страхувальників відповідно до затвердженого порядку.
Порядком визначено форми:
- запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (форма № 1-ЗРС);
- витягів з реєстру страхувальників (форма № 1-ВРС — для юросіб-страхувальників, форми № 2-ВРС та № 3-ВРС — для фізосіб-страхувальників);
- довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників (форма № 1-ДРС).
Витяг або довідка мають надавати платнику єдиного внеску або застрахованій особі за їхнім запитом в електронній чи паперовій формі безкоштовно впродовж двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом «Деякі питання здійснення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів» від 15.08.17 р. № 204 визначило критерії, яким повинні відповідати експертні організації будь-якої форми власності, що здійснюють експертизу проектів будівництва.
До експертних організацій, окрім загальних критеріїв, висунуто й посилені вимоги, якщо вони хочуть здійснювати експертизу проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2) або зі значними наслідками (СС3) чи об’єктів, які споруджують на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, чи щодо кошторисної частини проектної документації об’єктів, які споруджують за рахунок держкоштів, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі − НКЦПФР) рішенням «Про внесення змін до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 10.08.17 р. № 584 внесла зміни до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 11.06.13 р. № 992.
Відтепер додатково потрібно буде розкривати інформацію про власників пакета акцій ПАТ, які мають права на акції в розмірі 5% і більше статутного капіталу. Зараз якщо емітентом є публічне акціонерне товариство, то власником пакета акцій вважають особу, яка має права на акції в розмірі 5% (а не мінімальних 10%, як раніше) і більше його статутного капіталу.
Фактично, ці зміни пов’язані з оновленням із 23.03.17 р. деяких положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV (п. 15 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.17 р. № 1983-VIIІ). Тобто наразі розкриттю на фондовому ринку підлягають:
- інформація про власників пакетів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств (незалежно від типу та/або класу). Її подає емітентові цінних паперів Центральний депозитарій цінних паперів у встановлені законодавством строки;
- інформація про власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5% і більше акцій. Її подає Центральний депозитарій емітентові цінних паперів у встановлені НКЦПФР строки. Зокрема, ця інформація обов’язково має містити:
а) розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій;
б) відомості про власника зі зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з ЄДР (для юрособи-резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юрособи-нерезидента).
При цьому інформація про власників пакетів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств та власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5% і більше акцій, є відкритою та оприлюднюється в установленому НКЦПФР порядку шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦПФР.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.09.17 р. у справі № К/800/5707/17 дійшов висновку, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та якого було належним чином повідомлено про прощення такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу та перерахувати до бюджету податок на доходи.
Підставою для такого висновку є пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, згідно з яким суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, уключають до складу доходу боржника, якщо вона перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року.
До того ж кредитор (тобто банк), який простив борг, мав уключити суми анульованого боргу до податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Отже, навіть якщо банк прощає кредитору частину боргу, як це сталося в розглянутій ситуації, сума анульованого боргу є для боржника додатковим благом зі всіма наслідками. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
