Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (далі – проєкт наказу).
Документ передбачає забезпечити приведення норм Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну від 28.05.1999 року № 137, у відповідність до вимог національного законодавства та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 10 «Події після звітного періоду» і Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств в частині облікових оцінок.
Змінами буде уточнено, що облікові оцінки – це грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені.
Прикладами облікових оцінок є:
- резерв сумнівних боргів;
- чиста вартість реалізації одиниці запасів;
- справедлива вартість активів або зобов’язань;
- сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів;
- забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань.
Оцінка – визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансової звітності.
Облікова оцінка переглядається, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. За своїм характером зміна в обліковій оцінці не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилки.
Якщо зміна в обліковій оцінці приводить до змін в активах, зобов’язаннях або власному капіталі, її визнають шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов’язання або власного капіталу в періоді, коли відбулася зміна.
Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито у зв’язку з неможливістю його попередньої оцінки, підприємство розкриває інформацію про цей факт.
Міністерство фінансів України наказом від 09.10.2023 р. № 535 затвердило:
- форму Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення;
- Порядок подання банками до Державної податкової служби України повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.
Відповідно до Порядку № 535, банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (крім завершення валютного нагляду у зв'язку із закриттям всіх рахунків резидента в банку та/або зміною обслуговуючого банку в митній декларації), подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі Повідомлення.
До таблиці Повідомлення вносяться дані відповідно до опису даних про здійснену експортером операцію, а саме:
- до графи 2 та 3 – номер та дата митної декларації, що підтверджує здійснення операції з вивезення за межі митної території товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.
Дата митної декларації заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри);
- до графи 4 – літерний код валюти, який зазначено у митній декларації згідно з Переліком кодів валют для статистичних цілей, затвердженим наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 33;
- до графи 5 – десять знаків коду товару згідно з УКТ ЗЕД, які заповнюються суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо);
- до графи 6 – фактурна вартість товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення, яка відповідає значенню графи 42 «Ціна товару» відповідної митної декларації.
Президент України підписав законопроєкт № 11035 щодо строковиків.
Законом пропонується установити, що під час проведення мобілізації військовослужбовці строкової служби, строк військової служби яких закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки, звільняються зі служби у запас у строки, визначені указом президента.
Зокрема, йдеться про 12 місяців, протягом яких строковики не можуть бути призвані.
Кабінету міністрів у разі ухвалення законопроєкту буде доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність, а також забезпечити проведення такої ж процедури міністерствами та іншими центральними органами влади.
Національний банк України завершив розроблення та затвердив ключові нормативно-правові акти з регулювання ринку фінансових послуг відповідно до нових Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» і «Про кредитні спілки».
Нові нормативно правові акти врегульовують основні питання роботи небанківських фінансових установ відповідно до оновленого законодавства, включаючи вимоги до капіталу та інших пруденційних нормативів, вимоги до управління ризиками, системи внутрішнього контролю та корпоративного управління.
Проєкти до їх затвердження Правлінням Національного банку обговорювалися з ринком шляхом оприлюднення на сторінках офіційного Інтернет-представництва НБУ, під час зустрічей і круглих столів за участю фахівців профільних департаментів Національного банку.
Більшість положень нових законів введено в дію 1 січня 2024 року.
Водночас учасники небанківського фінансового ринку мають піврічний перехідний період для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог.
Кабінет Міністрів України передбачив збільшення з 01.03.2024 року на коефіцієнт 1,0796 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсії, для перерахунку:
- пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування»;
- пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом «Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування» та членам їх сімей; пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- пенсій, призначених відповідно до законів «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
- щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, передбачені статтею 31 Закону України «Про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування».
Передбачено здійснення щорічного автоматичного перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, визначено фіксовані мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій тощо.
Міністерство аграрної політики та продовольства України та Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві уклали Меморандум про співпрацю. Документ спрямований на поліпшення умов доступу Фонду до Державного аграрного реєстру як до консолідованої інформаційної платформи для всіх учасників аграрного сектору.
Головною метою меморандуму є створення ефективного механізму взаємодії між Фондом та Державним аграрним реєстром для забезпечення прозорості та оперативності в управлінні фінансовими ризиками у сільському господарстві.
Верховна Рада України ухвалила Закон № 5593-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава». Це ключовий етап для реформи держпідприємств, адже закон покращує умови корпоративного управління, посилює ролі і відповідальність наглядових рад та наближає законодавство України до стандартів країн ОЕСР, враховуючи умови воєнного стану.
Закон унормовує багато питань, які дозволять підприємствам працювати зрозуміло для суспільства, інвесторів та міжнародних партнерів. Наглядовим радам надають більше повноважень для роботи, але і більше відповідальності. Уряд отримує інструменти контролю за наглядовими радами. Ухвалення закону було одним з пріоритетів роботи Міністерства економіки, адже його впровадження дозволить залучати більше інвестицій, сприяти розвитку економіки та наповнювати держбюджет.
Ухвалення закону є однією з умов для вступу в ЄС та отримання траншу від МВФ. А також – індикатором проєкту Плану для програми Ukraine Facility. Закон враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу.
Що змінює закон:
- надає повноваження Кабміну затверджувати Політику державної власності – правила гри для всіх держпідприємств. Стратегічні плани розвитку, а також фінансові та інвестиційні плани держпідприємств мають узгоджуватися з цією Політикою;
- розширює повноваження наглядових рад – члени наглядової ради прийматимуть ключові операційні рішення – затверджуватимуть фінансові, стратегічні, інвестиційні плани на основі Політики державної власності і листів-очікування власника, призначатимуть і звільнятимуть керівників держпідприємств;
- зобов'язує Уряд ухвалити дивідендну політику, яка змінює нормативи для дивідендів. Їх рівень встановлюватиметься з урахуванням потреб галузі чи індивідуального підприємства;
- запроваджується система внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій передбачено сучасні інструменти контролю – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.
