Кабінет Міністрів України схвалив «дорожню карту», яка визначатиме архітектуру національної системи управління відходами в рамках інтеграції України до ЄС – затвердив Національний план управління відходами до 2033 року.
Прийняття Національного плану є важливою складовою реформи, розпочатої з прийняттям рамкового Закону «Про управління відходами». Крім того, схвалення Нацплану є однією з рекомендацій Європейської Комісії, які були викладені у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу за 2023 рік.
Документ включає в себе також Національну програму зменшення захоронення біовідходів та Національну програму запобігання утворенню відходів. Він містить аналітику про поточний стан управління відходами в країні, прогнозні показники та стратегічні напрями розвитку сфери на 10 років, інструменти для реалізації поставлених цілей та моніторинг їх виконання.
Серед цільових показників, які закладені у Національному плані:
- охоплення послугою управління побутовими відходами щонайменше 85% населення країни до 2033 року;
- збільшення рівня підготовки побутових відходів до повторного використання та рециклінгу. Ціль до 2025 року – 10% від маси таких відходів з подальшим нарощуванням обсягів;
- зменшення захоронення біовідходів – на 10% до 2030 року та до 15% до 2033 року. Для цього серед іншого передбачено встановлення на полігонах сортувальних ліній для відокремлення відходів, що біологічно розкладаються;
- впровадження у населених пунктах системи роздільного збирання побутових відходів – із щорічним збільшенням на 10% охоплення населення починаючи з другого року дії місцевих планів управління відходами;
- збільшення підготовки до повторного використання, рециклінгу та іншого відновлення матеріалів, що не є небезпечними, щонайменше до 70% за масою до 2033 року тощо.
Національним планом також передбачена інвентаризація об’єктів оброблення небезпечних відходів та визначення тих, які мають бути приведені у відповідність до вимог законодавства або закриті.
Після набрання чинності Нацплану на його основі протягом року кожна область має розробити власні регіональні плани управління відходами. Такі плани розроблятимуть на 10 років з актуалізацією кожні чотири роки. У регіональних планах буде передбачено створення сміттєпереробної інфраструктури, а також закриття об’єктів, що не відповідають вимогам екологічної безпеки. На основі регіональних планів громади формуватимуть місцеві плани управління відходами.
Міністерство фінансів України проєктом наказу «Про затвердження Змін до Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них» (далі – проєкт акта) планує внести зміни до Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами
Проєкт акта розроблено з метою приведення положень наказу Мінфіну від 23 жовтня 2017 року № 862 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них», у відповідність до положень Закону № 3926.
Проєктом акта передбачено внести зміни до Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, у частині:
- доповнення положеннями щодо процедури справляння плати у разі необхідності виконання посадовою особою митного органу форм митного контролю, визначених із застосуванням системи управління ризиками, поза місцем розташування митного органу та у робочий час, установлений для нього;
- виключення з нього поняття «уповноважена особа»;
- викладання в іншій редакції поняття «декларант»;
- узагальнення формулювання щодо випадків, коли плата не справляється;
- викладення в новій редакції форми Звернення про виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка визначає порядок ведення Єдиного реєстру місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Реєстрація місць зберігання в Єдиному реєстрі є критично важливою для легальної діяльності підприємств у сфері обігу підакцизних товарів в Україні. Це сприятиме підвищенню прозорості обігу таких товарів і забезпечить контроль за їх зберіганням на території України.
Реєстр міститиме інформацію про:
- суб'єктів господарювання (найменування, код ЄДРПОУ, адреса);
- розташування місць зберігання;
- індивідуальний номер місця зберігання;
- номери ліцензій на виробництво та обіг підакцизних товарів;
- дати внесення та виключення місць зберігання з Реєстру.
Унесення змін або виключення місць зберігання з Реєстру здійснюється за результатами розгляду заяв або на підставі рішень суду, а також на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів у разі припинення чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Надання платнику податку витягів із Реєстру, у тому числі в електронній формі, здійснюється протягом одного дня безоплатно.
Реєстр місць зберігання почне функціонувати через 60 днів з дня набрання чинності цією постановою.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – проєкт акта).
Проєкт акта розроблено з метою приведення до вимог законодавства:
- Порядку проведення митними органами зустрічних звірок під час здійснення документальних виїзних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2015 р. № 1088, та
- Порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з пита нь митної справи, затвердженого наказом Мінфіну від 10.12.2021 № 658.
Змінами передбачаються, зокрема:
- здійснення постмитного контролю, зокрема, шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (частина друга статті 3441 ПКУ);
- можливість листування в електронній формі митними органами з учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи (частина шоста статті 3441 ПКУ);
- інші строки направлення актів (довідок) документальних перевірок платникам податків, направлення заперечень до них, їх розгляд тощо (стаття 354 ПКУ);
- забезпечення встановлення єдиного порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, включаючи форми актів, що складаються посадовими особами митних органів у разі невиконання обов’язків керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою та у разі відсутності підприємства за місцезнаходженням (стаття 354 ПКУ);
- виключення положень, відповідно до яких:
- право на проведення документальної перевірки або зустрічної звірки давало посвідчення на її проведення, яке дублювало приписи наказу митного органу щодо законодавчих підстав для проведення такої перевірки або звірки;
- митний орган мав право на складання акту про відмову від підпису в посвідченні на право проведення перевірки (зустрічної звірки) та здійснення відповідного запису про його ознайомлення.
Конституційний суд України ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2025 у справі № 3-14/2024(28/24), яким визнано неконституційними окремі норми Податкового кодексу України фактично через негайне введення в дію оспорюваної норми Кодексу, відсутність необхідного перехідного періоду та комплексного правового механізму виконання.
Відповідно, конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути виконаним одночасно зі зміною елементів податку, оскільки сплаті податків передує досить складний та багатостадійний процес, який потребує певного часу для пристосування до нових правил.
