Кабінет Міністрів України вніс зміни до затвердженого переліку сільськогосподарської продукції, яка має обмежений строк зберігання, та переліку продукції, яка має особливий режим зберігання. Відповідна постанова від 30 липня 2024 р. № 859 прийнята на черговому засіданні Уряду.
Зміни до переліку фахівці Мінагрополітики розробили у відповідь на численні звернення асоціацій виробників та переробників розширити перелік.
Список продукції доповнено товарами згідно з кодами УКТЗЕД. Загалом доповнюються переліки живих тварин, товарів м’ясної та рибної продукції, субпродукції, готової та консервованої риби; кондитерські вироби, плоди, горіхи соки плодові та овочеві.
Зокрема, до переліку сільськогосподарської продукції, яка має обмежений строк зберігання, додано бджолині матки, капусту головчасту, кольрабі, цвітну, капусту листову; корнішони, салат латук і цикорій (свіжі або охолоджені). До переліку продукції, яка має особливий режим зберігання додано олію ріпакову або гірчичну та їх фракції, філе окремих видів риб, м’ясо заморожене та інше.
Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків (далі – НКЦПФР) рішенням від 17.07.2024 р. № 13/21/879/К03 затвердила зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.03.2021 р. № 176.
Виключено вимогу до відповідального працівника мати сертифікат на право вчинення дій, пов'язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що має суб'єкт первинного фінансового моніторингу.
Оновлено вимоги до осіб, що тимчасово виконують обов'язки відповідального працівника, а саме:
1) мати бездоганну ділову репутацію та не мати громадянства (підданства) Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
2) пройти підготовку з питань запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до внутрішніх документів за програмою навчання, затвердженою в суб'єкті первинного фінансового моніторингу;
3) працювати в цьому суб'єкті первинного фінансового моніторингу за основним місцем роботи.
Також змінами уточнено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час належної перевірки має здійснювати додатково стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, заходи, визначені ч. 14 ст. 11 Закону.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен розробити внутрішні процедури з метою виявлення факту належності потенційного клієнта і клієнта, з яким підтримуються ділові відносини (проводяться фінансові операцій без встановлення ділових відносин), до PEP, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з політично значущими особами.
Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до PEP, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з PEP, зобов'язаний використовувати інформацію, надану клієнтом та/або отриману від національного публічного діяча на запит інформацію про виконання (припинення виконання) ним визначених публічних функцій, а також інші джерела інформації, якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є вищим, ніж низький.
Такими джерелами, наприклад, можуть бути:
- бази даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
- публічні джерела даних у мережі Інтернет, уключаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
- офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, уключаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Використовуючи ризик-орієнтований підхід, суб'єкт первинного фінансового моніторингу, на постійній основі здійснює поглиблений моніторинг ділових відносин із клієнтами, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є PEP, членами їх сімей та пов'язаними особами.
Метою такого поглибленого моніторингу є оперативне виявлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу:
- фінансових операцій, що містять ознаки підозрілості фінансових операцій;
- фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну інформацію щодо клієнта;
- нових істотних обставин та подій щодо клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.
Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками. На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.
Зазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.
Президент України підписав два законопроєкти № 11258 та № 11259, які покликані якомога швидше відновити енергетичну інфраструктуру та розмінувати територію України.
Обидва законопроєкти є критично важливими для відновлення енергетичної системи країни.
Прийнятими законами, зокрема передбачено звільнення від оподаткування для такої техніки:
- машини механізованого розмінування;
- електрогенераторне обладнання;
- обладнання для вітрової та сонячної генерації;
- акумуляторів (окрім акумуляторів малої потужності).
Україна сьогодні є найбільш замінованою країною у світі з понад 174 тис. кв. км. замінованих територій, а з розвитком війни територія мінного забруднення швидко зростатиме. Прийняті закони забезпечать необхідні умови для енергетичної стабільності та безпеки в Україні та сприятимуть більш ефективному розмінуванню й відновленню економіки країни.
Окрім того, прийняті законодавчі акти сприятимуть розвитку вітчизняного виробництва машин розмінування.
Зокрема, тривають закупівлі та постачання генеруючого обладнання для компаній паливно-енергетичного комплексу за рахунок Фонду підтримки енергетики. Загальна сума внесків у Фонді вже становить понад 551 млн євро. При Міненерго створено Групу координації міжнародної допомоги, яка працює над першочерговими критично важливими потребами для відновлення енергетики та підготовки до зими.
Завдяки дипломатичним зусиллям України, реалізується низка ініціатив, підтриманих міжнародними партнерами, для забезпечення об’єктів критичної інфраструктури джерелами відновлюваної енергетики та установками зберігання енергії.
Уряд України активно працює над створенням необхідних умов для проходження опалювального періоду 2024/25 року та забезпечення населення, бізнеса і закладів соціальної сфери світлом та теплом. Зокрема, для стимулювання створення додаткових генеруючих потужностей було ухвалено низку дерегуляційних рішень – йдеться про регуляцію будівельної частини, підключення до газових, теплових та електромереж та контроль виконання цих рішень. Також прийнято ряд фінансових програм для стимулювання розвитку розподіленої генерації.
Кабінет Міністрів України встановив надбавку при оплаті праці фахівців із супроводу ветеранів. Встановлено, що таким фахівцям у межах фонду оплати праці виплачується надбавка за особливий характер праці у розмірі до 50 % посадового окладу за фактично відпрацьований час.
Документом пропонується розділ XLIII «Соціальні та реабілітаційні послуги» додатку 2 до постанови № 1298 від 30 серпня 2002 року доповнити новою позицією — «Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб».
Конкретний розмір надбавки для таких працівників визначатиме керівник відповідної установи, закладу чи організації. Це залежатиме від навантаження, своєчасності та якості наданих послуг, а також відсутності скарг.
