Кабінет Міністрів України започатковує експериментальний проєкт створення фонду муніципального орендного житла.
Громади виступатимуть замовниками будівництва. Документація розроблятиметься на основі готових проєктних рішень, що значно прискорить та здешевить процес.
У першу чергу муніципальне житло отримають ветерани, рідні загиблих захисників, військовослужбовці, ВПО, діти-сироти, вчителі, лікарі, комунальники.
Уряд визначив чіткі критерії як для отримувачів житла, так і для самих помешкань. Зокрема, встановлено норму — 40 м² на родину з двох осіб. Квартири мають бути придатними для проживання, з умеблюванням та наявністю побутової техніки.
Орендна плата визначатиметься за спеціальною формулою з урахуванням соціально-економічних умов конкретного регіону.
Завдяки реалізації експериментального проєкту громадяни, які цього потребують, будуть забезпечені житлом. Це також сприятиме інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові громади та створить додаткові стимули для повернення українців на Батьківщину.
Кабінет Міністрів України затвердив постанову, яка вносить зміни до Порядку формування Кадрового резерву педагогічних працівників. Цей інструмент є частиною впровадження політики «Школа офлайн» і дає змогу вчителям, які можуть залишитися без педагогічного навантаження, проходити навчання та отримувати середню заробітну плату.
Мета — підтримати педагогів у перехідний період, зберегти їх у системі освіти та забезпечити плавне впровадження змін.
Перебування у Кадровому резерві передбачає:
- фінансову підтримку: учителю можуть виплачувати середню заробітну плату (але не менше ніж 2/3 посадового окладу станом на день оголошення простою). Виплата починається з дати підписання договору про працевлаштування й триває до завершення воєнного стану та ще шість місяців після;
- професійний розвиток: участь у резерві передбачає проходження навчання за Типовою програмою, затвердженою МОН;
- можливість подальшої роботи: після навчання учителю стануть доступні пропозиції щодо працевлаштування в школі на деокупованій території з умовою відпрацювати там не менше 5 років.
Національний банк України після публічного обговорення схвалив Білу книгу з управління екологічними, соціальними та управлінськими (Environmental, Social, and Governance – ESG) ризиками у фінансовому секторі (далі – Біла книга).
Схвалення Білої книги є черговим кроком для наближення регулювання фінансового сектору України до норм ЄС у межах Європейського зеленого курсу та відповідних правил збору, аналізу і розкриття інформації про ESG-ризики, а також управління ними.
Біла книга відповідно до концепції оновлення Політики з розвитку сталого фінансування окреслює бачення майбутнього стану управління ESG-ризиками фінансового сектору та визначає, зокрема:
- передумови для управління ESG-ризиками у фінансовому секторі України, у тому числі рівень відповідних ризиків, стан регулювання в цій сфері та мандат Національного банку;
- вектор розвитку регулювання, зокрема перспективні вимоги до продуктів та видів діяльності, побудови системи корпоративного управління та управління ризиками, розкриття інформації;
- перспективне бачення управління ESG-ризиками безпосередньо у фінансовому секторі України, що включає імплементацію управління цими ризиками в систему корпоративного управління та внутрішнього контролю, належну оцінку, упровадження оптимальних процесів збору та обробки інформації клієнтів, розкриття інформації тощо.
Побудова системи управління ESG-ризиками передбачає поетапне впровадження вимог для фінансового сектору. На першому етапі (протягом 2025-2026 років) основні вимоги стосуватимуться банків, на другому етапі (із 2026 до 2030 року) – інших суспільно важливих фінустанов, що мають значний вплив на сталий розвиток та вищу експозицію до ESG-ризиків.
Схвалена Біла книга стане дороговказом для подальшого розроблення рекомендацій і нормативно-правових актів Національного банку, спрямованих на забезпечення сталого розвитку і зменшення впливу ESG-ризиків на фінансовий ринок та економіку загалом для підтримання фінансової стабільності.
Національний банк України постановою від 02 липня 2025 року № 71 затвердив Положення про порядок страхування відповідальності надавачів нефінансових платіжних послуг перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків і визначив порядок страхування відповідальності надавачів нефінансових платіжних послуг перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків.
Зокрема, встановлено вимоги до страхування відповідальності надавачів платіжних послуг з надання відомостей з рахунків (Account Information Service Provider – AISP) та надавачів платіжних послуг з ініціювання платіжної операції (Payment Initiation Service Provider – PISP), що отримають можливість авторизуватися з 1 серпня 2025 відповідно до положень Закону України «Про платіжні послуги».
Також установлено особливості укладення договорів страхування відповідальності надавачів нефінансових платіжних послуг залежно від виду нефінансової платіжної послуги, умови такого страхування щодо строку дії страхового покриття, страхових випадків, розширеного періоду подання вимог третіми особами, умов та строків здійснення страхової виплати.
Крім того, імплементовано положення Директиви (ЄС) 2015/2366 про платіжні послуги (PSD2) щодо визначення розміру мінімальної страхової суми за договором страхування. Відповідні норми наберуть чинності з 1 січня 2027 року.
У відповідь на зауваження та пропозиції учасників страхового і платіжного ринків під час обговорення проєкту та з огляду на відсутність в Україні практики страхування відповідних ризиків, установлено перехідний період.
Зокрема, з 1 серпня 2025 року мінімальний розмір страхової суми для одного виду нефінансових платіжних послуг становитиме 30 тисяч євро, для двох видів – 50 тисяч євро, а далі передбачене покрокове підвищення до рівня згідно з нормами ЄС з 1 січня 2027 року.
У межах перехідного періоду передбачено можливість визначати франшизу в умовах договору страхування.
Кабінет Міністрів України затвердив документ, який встановлює єдині вимоги до форми і змісту заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Уже з 8 серпня 2025 року оператори установок, які провадять або будуть провадити види діяльності, визначені Законом України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» зможуть подавати до Міндовкілля заяви на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Заява та документи, які передбачені Законом будуть подаватися оператором установки до Міндовкілля через засоби Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.
Наразі триває тестування відповідної ІТ-системи видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів, щоб вдосконалити систему та врахувати пропозиції всіх зацікавлених сторін.
Кабінет Міністрів України підготував проєкт закону «Про внесення змін до статті 97 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»» (реєстр. № 13444).
Він спрямований на створення підґрунтя для потенційного розширення попиту на гарантії походження, які видані в Україні, шляхом забезпечення визнання українських гарантій походження у Договірних Сторонах Енергетичного Співтовариства та у подальшому у державах-членах Європейського Союзу.
Законопроєктом передбачається внесення змін до статті 97 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо:
- запровадження принципу взаємності при визнанні гарантій походження, виданих державами-членами Європейського Союзу та договірними сторонами Енергетичного Співтовариства;
- визнання гарантій походження, виданих іншими країнами, які не належать до країн Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства лише у разі їх визнання Європейським Союзом та/або Енергетичним Співтовариством;
- скасування норми щодо експорту та імпорту гарантій походження за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), оскільки відповідне регулювання вже міститься у визначенні терміну «обіг гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії», наведеному у статті 1 ЗУ «Про альтернативні джерела енергії»;
- надання НКРЕКП права затверджувати та вносити зміни до протоколу домену України – документа, який визначає процедуру функціонування системи видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, на території України, у межах якої здійснюються видача, обіг та погашення гарантій походження електричної енергії відповідно до вимог Асоціації органів-емітентів (AIB);
- уточнення положення щодо розкриття інформації про походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних та інших джерел енергії, з використанням річного розрахункового залишкового енергетичного міксу (Residual Energy Mix). При цьому передбачається, що розрахунок залишкового енергетичного міксу здійснюється відповідно до затвердженої НКРЕКП методики.
Президент України підписав Закон України від 25.03.2025 р. № 4323-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей».
Закон передбачає:
1) розділення підходів для визначення розміру штрафу в залежності від органу яким він накладається. Так, якщо рішення у справі про порушення митних правил (далі - ПМП) приймається митницею – санкція статті передбачає сталий розмір штрафу, проте в статтях за якими відповідне рішення приймає суд – розмір штрафу передбачає встановлення верхньої та нижньої межі, як того вимагає Конституційний Суд України;
2) в Законі збережено підхід щодо визначення розмірів штрафів в окремих статтях (472, 482, 483, 484) в залежності від вартості товарів, ТЗ, зважаючи на проект нового Митного кодексу ЄС, у разі прийняття якого такий підхід буде обов'язковим для всіх членів ЄС;
2) змінено підходи щодо обов'язковості конфіскації товарів, ТЗ - відтепер за статтями 472, 484 рішення щодо конфіскації безпосередніх предметів ПМП приймається за ініціативою суду;
3) врегульовується питання щодо звільнення від відповідальності волонтерів та інших осіб, якими до 01 квітня 2024 року передавалися для потреб ЗСУ та інших військових формувань автомобілі, які були ввезені в режимах транзиту або тимчасового ввезення, в тому числі як гуманітарна допомога, за умови документального підтвердження такої передачі.
Також прийнятим Законом:
- врегульовано строки розгляду скарг на постанови у справах про ПМП;
- надано право суб'єктам господарювання у разі наміру митниці прийняти несприятливе рішення підтверджувати свою позицію не лише запереченнями, але і поясненнями;
- розширено перелік органів, які мають право здійснювати митне оформлення військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302;
- надано право митному органу зупиняти надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладений відповідний міжнародний договір про вільну торгівлю, поставляються одним і тим же експортером та по яким компетентним органом держави експорту надано відповідь про не підтвердження їх преференційного походження по попереднім поставкам за результатами перевірок, проведених за запитом Держмитслужби, до надходження результатів перевірок їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю.
Президент України підписав Закон України про внесення зміни до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування) (базовий законопроєкт № 11044).
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня його опублікування.
Після введення його в дію посадові особи Державної служби України з питань праці матимуть право проводити заходи державного контролю з питань вчинення мобінгу.
Можливість перевірок з боку Держпраці стимулюватиме роботодавців до розроблення та впровадження внутрішніх політик з протидії мобінгу, проведення просвітницької роботи та створення атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів дискримінації та цькування.
Варто зауважити, що 23 грудня 2022 року набув сили закон про внесення змін до КУпАП, за яким вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.
Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.
Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.
Бюджетну декларацію складено спільно з головними розпорядниками коштів та після тривалих консультацій у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Положення та показники Бюджетної декларації ґрунтуються на стратегічних орієнтирах розвитку держави.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
У бюджетній декларації на 2026-2028 роки передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року, заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії рф проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік.
Такий підхід дозволить Уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами.
