Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. №423» від 26.08.15 р. №637 спростив умови прийому на державну службу учасників АТО. Зокрема, поза конкурсом та без стажування на держслужбу можуть бути прийняті:
- демобілізовані військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- військовослужбовці, учасники АТО, які отримали поранення і були звільнені в запас або відставку за станом здоров'я.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо застосування норм Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 31.03.15 р. №6667/6/99-99-17-03-01-15 повідомила: якщо працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати протягом повного календарного місяця, єдиний внесок не нараховується і не утримується – відсутня база нарахування єдиного внеску.
Коли ж працівник перебував у відпустці за власний рахунок лише частину календарного місяця, а заробітна плата у цьому місяці менша мінімальної, єдиний внесок нараховують виходячи з мінімалки. ЄСВ утримують з фактичної заробітної плати співробітника.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо здійснення неприбутковою організацією підприємницької діяльності» від 10.08.15 р. №16782/6/99-99-19-02-02-15 повідомила, що громадська організація має право займатися підприємницькою діяльністю та отримувати доходи від неї. Утім, такий дохід не можна розподіляти між засновниками та членами громадської організації. Дохід необхідно спрямовувати винятково на досягнення мети громадської організації, визначеної статутними документами. Нагадаємо, що неприбуткові організації звільнено від податку на прибуток за умови виконання п.133.4 Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму листі «Про деякі питання бухгалтерського обліку» від 21.08.15 р. №31-11410-08-25/26881 повідомило, яку звітність складати юридичним особам, що є платниками єдиного податку, у 2015 році.
Нагадаємо, не так давно зазнав змін П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Ці зміни торкнулися, зокрема, суб'єктів малого підприємництва –юридичних осіб, які є платниками єдиного податку і знаходяться на третій групі. Було незрозумілим, з якого звітного періоду таким суб'єктам господарювання необхідно вперше складати Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.
Мінфін нарешті роз'яснив цю ситуацію. Зокрема, представники відомства наголосили: у поточному році юридичні особи, що є платниками єдиного податку третьої групи (належачи до суб'єктів малого підприємництва) самостійно обирають звітну форму, яку вони будуть складати. Це може бути як Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, так і Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва. Але вже з наступного року юридичні особи, що є платниками єдиного податку третьої групи, мають складати Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.
Міністерство соціальної політики України листом «Про порядок вивільнення працівників» від 06.08.15 р. №11812/0/14-15/06 повідомило про порядок припинення трудового договору у разі скорочення чисельності чи штату працівників.
Зокрема, роботодавець має видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці та розкрити в ньому зміст таких змін. Потім слід скласти і затвердити штатний розпис. Про вивільнення працівників роботодавець повинен персонально їх повідомити не пізніше ніж за два місяці. Разом з попередженням про звільнення власник або уповноважений ним орган має запропонувати працівникові за наявності іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі чи організації.
Також у такому випадку слід отримати згоду на звільнення у профспілки.
Працівникові мають виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 16.07.15 р. №403/13/116-15 повідомило, за якими критеріями відносити роботи до категорії важких та шкідливих.
Представники відомства повідомили, що все залежить від того, з якою метою визначають важкість та шкідливість.
Скажімо, для визначення права працівників на скорочену тривалість робочого тижня, безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними продуктами, необхідно керуватися Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що затверджені МОЗ України 08.04.14 р. №248.
Оцінюючи умови праці для визначення права на щорічні додаткові відпустки, пільгову пенсію, використовують вимоги додатка 4 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці України від 01.09.92 р.№41, а також наказу МОЗ та Мінпраці «Про затвердження показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів» від 31.12.97 р. №383/55.
Національний банк України постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.09.15 р. №581 пом'якшив валютні обмеження.
Поступово лібералізуючи процес валютного регулювання, Нацбанк послабив значну частину валютних обмежень, запроваджених у першій половині 2015 року.
Регулятор дозволив банкам видавати іноземну валюту в сумі до 20 тисяч гривень на добу одному клієнтові в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (до цього часу обмеження становило 15 тисяч гривень).
Для купівлі або переказу інвалюти вже не потрібна довідка Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати податків.
Уповноваженим банкам дозволили знімати з контролю експортні операції клієнтів, які надали документи, що підтверджують припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог у валютах, котрі не підлягають обов'язковому продажу. Сума зобов'язань при цьому за одним контрактом повинна не перевищувати 500 тисяч доларів США.
Інші обмеження продовжують діяти. Зокрема, 75% надходжень в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку, у тому числі безпосередньо НБУ. Інвалютна виручка резидентів повинна зараховуватися на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей не пізніше 90 календарних днів з дня митного оформлення.
