ТОВ «К» звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФСУ в Черкаській обл., у якому просить визнати неправомірним і скасувати наказ ГУ ДФСУ в Черкаській області від 12.05.2017 р. № 771 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «К». Позовні вимоги ТОВ «К» обґрунтовує тим, що наказ про проведення перевірки може бути виданий лише у випадку наявності правових підстав для проведення такої перевірки. Суди в задоволенні позовних вимог відмовили. Позивач подав касаційну скаргу.
Вирішення справи
Вирішуючи справу, суд зазначив таке:
- спірним питанням у цій справі під час касаційного провадження є правомірність наказу про проведення документальної планової перевірки з огляду на дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині неоприлюднення на офіційному вебпорталі ДФСУ плану-графіка проведення перевірок. Але це не відповідає дійсності. Контролюючий орган виніс наказ про проведення перевірки позивача відповідно до плану-графіка, затвердженого у визначеному законодавством порядку, який, як установлено судами попередніх інстанцій, є чинним та оприлюдненим на офіційному вебпорталі ДФСУ;
- суди, обґрунтовуючи безпідставність оскарження наказу на проведення перевірки, дійшли висновку, що перевірка вважається проведеною як юридичний факт відповідно до допущення до її проведення, що є підставою для висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд України вважає, що такий висновок судів першої та апеляційної інстанції суперечить правовому висновку, викладеному в рішенні судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України у справі № 826/17123/18, відповідно до якого, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допущення (недопущення) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у формі ППР та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких ППР;
- за таких обставин правильними мотивами для відмови в задоволенні позовних вимог у цій справі є відсутність порушень і правомірність видання наказу ГУ ДФСУ.
Постанова Верховного Суду України від 21.07.2021 року у справі № 823/775/17: змінити постанову ААС та рішення ОАС в частині обґрунтування мотивів, з яких суди дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
