Огляд законодавства за червень 2015 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27.05.15 р. № 544-р “Про обсяги лікарських засобів та медичних виробів, операції з ввезення яких на митну територію України та постачання на митній території України звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану” затвердив обсяги лікарських засобів та медвиробів, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками АТО для надання меддопомоги фізособам, які у період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я.

Операції з постачання та імпорту  затверджених обсягів ліків та медвиробів тимчасово звільнено від ПДВ згідно з п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

ПДВ-пільга, зокрема, поширюється на:

• лікарські засоби, такі як «Налбуфін гідро хлорид»; «Амоксицилін три гідрат»; «Декспантенол»; «Метилурацил, хлорамфенікол»; «Ципрофлоксацин»;
• медичні вироби: механічні та хімічні засоби для зупинки кровотечі; автомобільні аптечки; медичні пластирі; медрукавички; механічні засоби для розрізання одягу та взуття; зеленка.

Зауважимо, пільгова норма п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вступила в дію ще у 2014 р., однак повноцінно не працювала, оскільки не були затверджені відповідні обсяги ліків та медвиробів. На це звертали увагу і фіскали у категорії 101.14.10 ЗІР.

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.30 ЗІР роз'яснила, що при заповненні звіту про суми податкових пільг платникам ПДВ слід ураховувати показники розрахунків коригувань до податкових накладних (далі — ПН).

Суми ПДВ, не сплачені до бюджету через податкові пільги, розраховують залежно від особливостей оподаткування (п. 4 р. І Порядку визначення сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з одержанням податкових пільг за операціями, здійснюваними на митній території України, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.11 р. № 167).

Фіскали уточнили, що цей розрахунок залежить:

• від статусу операції: звільнена від ПДВ операція обкладається за нульовою ставкою;
• від режиму оподаткування.

Коригування зобов'язань фіксують у рядку 8 Декларації з ПДВ, а кредиту — у рядку 16. Оскільки показники рядка 8 включають до загальної суми податкових зобов'язань, а рядка 16 — до загальної суми кредиту, то при заповненні звіту про суми податкових пільг ураховують і показники розрахунків коригувань до ПН.

Державна фіскальна служба України на своєму сайті повідомила про запровадження електронного сервісу обміну розрахунками коригування до ПН між контрагентами. Цей сервіс фіскали запроваджують для платників ПДВ із метою надання їм допомоги при обміні розрахунками коригування до податкових накладних (далі — ПН). Такий обмін передбачено п. 16 постанови КМУ від 16.10.14 р. № 569 'Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість'.

Складений постачальником розрахунок коригування до ПН реєструє в Єдиному реєстрі покупець, якщо зменшується сума компенсації вартості товарів (послуг). У цьому випадку постачальник направляє розрахунок покупцю. Постачальник має право зменшити податкове зобов'язання за цим розрахунком коригування тільки після того, як одержувач зареєструє його в Єдиному реєстрі.

Формат електронного розрахунку коригування повинен відповідати вимогам Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів України від 29.11.13 р. № 729.

Також він має бути підписаний за допомогою сертифікованих засобів електронного цифрового підпису, які зараз використовують для підписання та шифрування електронних документів, що подають до ДФСУ.

Державна фіскальна служба України зазначила, що фізособи-підприємці, які використовують у своїй госпдіяльності основні засоби, не можуть включати до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені у зв’язку з їх придбанням (спорудженням) та утриманням (див. лист ДФС України «Щодо обліку основних засобів фізичними особами — підприємцями» від 06.01.15 р. № 167/6/99-99-17-02-15).

Пояснюють вони це тим, що фізособи-підприємці не ведуть бухобліку та, відповідно, не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну та залишкову вартості, а також частку їх використання саме у господарській діяльності.

Крім того, контролери нагадали, що поняття «фізична особа» та «фізична особа — підприємець» у законодавчому розумінні мають різний податковий статус.

При цьому суб’єктом права власності (зокрема на майно) виступає саме фізична особа, а не підприємець. Чинним законодавством не передбачено підстав вважати майно, що знаходиться у приватній власності фізособи, основними фондами суб’єкта господарювання, якщо такий громадянин зареєструється підприємцем.

Державна фіскальна служба України роз’яснила, що в 2015 р. помилки, допущені в деклараціях з ПДВ переробного підприємства (з позначкою 0140) до 01.01.15 р. (з урахуванням строків давності), такі підприємства виправляють за допомогою уточнюючих розрахунків (далі — УР), форму яких затверджено наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966, у редакції, що діяла станом на 31.01.15 р. (див. лист ДФСУ «Про податок на додану вартість» від 12.06.15 р. № 20955/7/99-99-19-03-02-17).

Йдеться про помилки, пов’язані з коригуванням податкового зобов’язання й кредиту, зокрема про включення до кредиту податкових накладних, оформлених у 2014 р.

Фіскали нагадали: дію спецрежиму з ПДВ для переробних (м’ясомолочних) підприємств, визначеного п. 1 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України, зупинено з 01.01.15 р. Через це в 2015 р. переробники фіксують усі операції в загальній ПДВ-декларації (з позначкою 0110)  і сплачують ПДВ до бюджету за загальними правилами. Відповідно декларація за формою 0140 й УР до неї втратили чинність.

Виправляючи помилки минулих років, переробники заповнюють УР з такими особливостями:

• у заголовку УР роблять позначку в рядку 0140. УР подають як окремий документ;
• якщо при виправленні помилки збільшується сума ПДВ, котра до 01.01.15 р. підлягала перерахуванню на спецрахунок переробного підприємства, її фіксують у рядку 25.1 УР і в рядку 26 нараховують штраф у розмірі 3%. Податок і штраф підлягають сплаті до бюджету і відображаються в інтегрованій карті платника податків як окремі нарахування на дату подання УР;
• якщо при виправленні помилки зменшується дана сума ПДВ (або збільшується/зменшується від’ємне значення), то таку суму враховують у рядку 29 р. IV декларації за звітний період, в якому надано УР. Також її фіксують у графі 11 таблиці 1 додатка Д2 до цієї декларації.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в своєму листі «Щодо подання звітності та сплати авансових внесків у разі неотримання прибутку або отримання збитку за результатами I кварталу 2015 року» від 02.06.15 р. № 19441/7/99-99-19-02-02-17 повідомила, що платник податку на прибуток, який сплачує щомісячні аванси за результатами 2014 року і за підсумками I кварталу 2015 року не отримав прибуток або отримав збиток, не мав права подати декларацію з податку на прибуток за I квартал 2015 року. Він повинен продовжувати сплачувати нараховані в декларації за 2014 рік щомісячні аванси у березні 2015 — травні 2016 року. Такий висновок пов’язаний з тим, що оновлена з 01.01.15 р. редакція п. 57.1 ПКУ вже не містить подібного виключення.

Державна фіскальна служба України в листі «Про надання роз'яснення щодо податку на прибуток» від 09.06.15 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 нагадала, що витрати у податковому обліку визначають за правилами бухгалтерського. Тобто наразі не потрібно доводити їх зв'язок з господарською діяльністю. Тому, наприклад, витрати на придбання бутильованої питної води для загального користування включають до податкових витрат за  правилами бухгалтерського обліку.

Те саме стосується і витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів (далі – ПММ). На сьогодні при списанні ПММ за нормами витрат не потрібно доводити 'господарність' маршруту згідно з дорожнім листом. За загальними правилами списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.

Водночас оскільки чинним законодавством не передбачена типова форма бланка дорожнього листа легкового автомобіля, то підприємство може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа.

У разі перевищення витрат палива над лінійною нормою їх списання здійснюється згідно з правилами бухобліку на підставі відповідного документа, затвердженого наказом підприємства.

При цьому коригування фінрезультату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою розділом III ПКУ не передбачено.

Державна фіскальна служба України в листі «Про надання роз'яснення щодо податку на прибуток» від 09.06.15 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 роз'яснила питання, у якому звітному періоді покупець повинен визнати податковий кредит з ПДВ, якщо:

• продавець передав товар перевізнику і на дату передачі оформив податкову накладну (далі — ПН);
• покупець одержав товар у наступному місяці.

Якщо дата відвантаження товарів постачальником і дата їх одержання покупцем не збігаються (що передбачено договором), покупцю слід орієнтуватися на момент переходу права власності за договором.

Право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна (якщо інше не встановлено договором або законом) (ст. 334 Цивільного кодексу України).

Передачею майна вважається вручення його набувачу або перевізнику.

Таким чином, покупець має право визнати податковий кредит тільки після складання ПН постачальником, зокрема, у момент відвантаження товарів і реєстрації ПН в ЄРПН, але не раніше одержання права власності на товар.

Інші податки та збори

Кабінет Міністрів України  постановою від 27.05.15 р. № 331 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (набирає чинності з дня офіційного опублікування) для виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII вніс зміни до порядку сплати пенсійного збору.

Уточнено, що банки не утримують з юросіб пенсійний збір під час купівлі інвалюти. Його мають сплачувати тільки фізособи, які придбавають інвалюту в готівковій формі, окрім випадку, якщо вони купують її для погашення кредитів.

Водночас змінилася й форма відповідного звіту про утримання пенсійного збору в операціях з купівлі інвалюти, який банки подають до ПФУ.

Крім того, модифіковано порядок справляння пенсійного збору з дорогоцінних металів. Його платниками тепер виступають фізичні та юрособи, які подають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів на таврування в казенні підприємства пробірного контролю. У зв’язку з цим форма відповідного звіту до ПФУ також змінена.

Мобілізація та АТО

Верховна Рада України Законом України від 19.05.15 р. № 448-VIII (набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування) внесла зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII (далі – Закон про соцзахист військовослужбовців). Цього разу нововведення стосуються порядку, умов надання та тривалості відпусток військовослужбовців.

По-перше, у разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням особливих періодів, передбачених п.п. 17 і 18 ст. 10¹ Закону про соцзахист військовослужбовців, такі відпустки надаватимуть у наступному році. За бажанням військовослужбовців можна буде об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів. Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше двох) без обмеження тривалості кожної з них.

По-друге, тривалість щорічної основної відпустки у році початку їх служби обчислюватиметься з розрахунку 1/12 тривалості такої відпустки за кожний повний місяць служби до кінця календарного року — для військовослужбовців, крім строковиків. Нагадаємо, що наразі ця норма стосується всіх військовослужбовців-контрактників.

По-третє, за бажанням військовослужбовців, крім курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 (наразі 24) календарних днів.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо компенсації середньої заробітної плати підприємствам, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 07.05.15 р. № 525/13/84-15 зазначило, що для отримання з бюджету компенсації витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам, підприємство, установа чи організація має нараховувати та виплачувати середню зарплату в строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю України (тобто здійснити «фактичні витрати»), і щомісяця до 15 числа надавати інформацію про свої витрати органу соцзахисту населення. Мінсоцполітики України також зазначило, що фактичні витрати — це справжні витрати підприємства, установи чи організації, оформлені відповідними документами.

Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового кодексу України в частині звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення військових (законопроект № 2980).

Закон передбачає звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь в АТО на період її проведення.

Тимчасово окуповані території

Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.15 р. № 367 (набирає чинності з дня її офіційного опублікування) визначив порядок перетину адміністративного кордону вільної економічної зони “Крим” під час в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

В’їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюється через контрольні пункти. При цьому громадяни України перетинатимуть адміністративний кордон за умови пред’явлення будь-якого документа, що підтверджує громадянство України, а ті, хто не досягнув 16-річного віку, — за правилами перетину держкордону для таких осіб.

Іноземці та особи без громадянства перетинатимуть адміністративний кордон за паспортним документом та спеціальним дозволом. Такий дозвіл видає територіальний орган Державної міграційної служби України. Також названо випадки, коли видаватимуть такі спецдозволи.

Контрольними пунктами в’їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення є “Каланчак”, “Чаплина”, “Чонгар”. Для залізничного сполучення — “Херсон”, “Мелітополь”, “Вадим”, “Новоолексіївка”.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України в листі «Про застосування штрафних санкцій» від 24.04.15 р. № 8828/6/99-99-17-02-01-15 повідомила: у разі коригування даних розрахунку за ф. № 1ДФ до закінчення терміну його подання, тобто у новому звітному розрахунку, штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПКУ, не застосовуються.

За виправлення помилок після закінчення терміну подання ф. № 1ДФ, тобто в уточнюючому розрахунку, до податкового агента застосовують штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПКУ. Нагадаємо, йдеться про:

• 510 грн – за неподання, подання ф. № 1ДФ із порушенням установлених строків, не у повному обсязі, із недостовірними відомостями або з помилками, якщо такі недостовірні відомості чи помилки зменшили та/або збільшили податкові зобов'язання платника податку та/або змінили платника податків;
• 1020 грн – за ті ж самі дії, учинені податковим агентом, до якого протягом року застосовували штраф за таке правопорушення.

Зазначені санкції не застосовують, якщо недостовірні відомості чи помилки у ф. № 1ДФ виникли через перерахунок сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізосіб, та утриманого з них податку відповідно до п. 169.4 ПКУ, і були виправлені згідно з вимогами ст. 50 ПКУ.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 17.06.15 р. № 419 скасував державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ.

Водночас посилено роль внутрішнього аудиту бюджетних установ, спрямованого на надання керівникові об’єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо ефективності функціонування внутрішнього контролю.

Внесено також зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, та Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 08.08.01 р. № 955.

Зокрема, скасовано вимогу про подання розпорядниками бюджетних коштів разом з річною фінансовою звітністю аудиторського звіту з висновком про її достовірність, складеного Держфінінспекцією або її територіальним органом.

Праця та заробітна плата

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 301.04.01 ЗІР ДФСУ повідомила: навіть якщо Фонд соцстрахування затримує виплату допомоги по вагітності та пологам, сплатити утриманий єдиний внесок із суми нарахованих декретних за відповідний календарний місяць роботодавець повинен не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

Якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Кабінет Міністрів України оприлюднив постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.15 р. № 413.  Документ набере чинності з дня офіційного опублікування.

Норма, за якою працівника не можна допускати до роботи без повідомлення фіскального органу, з’явилась у ст. 24 Кодексу законів про працю України ще 01.01.15 р. Однак її практична реалізація стане можливою тільки після набуття чинності зазначеною постановою.

Передбачається подання повідомлення за встановленою формою в один зі способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба України повідомила: витрати підприємства на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни проданих товарів, вартість яких не компенсується за рахунок їх покупців, визначають за загальними правилами П(С)БО 16 «Витрати».

При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо визнання витрат на гарантійний ремонт та заміну товарів. Тобто при підрахунку об’єкта обкладання податком на прибуток не потрібно проводити коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з П(С)БО за такими операціями (див. лист ДФС України «Щодо обліку гарантійних ремонтів та заміни» від 24.04.15 р. № 8703/6/99-99-19-02-02-15).

Митна політика

Державна фіскальна служба України в листі від 28.05.15 р. № 18900/7/99-99-24-03-01-17 роз’яснила, коли і як імпортери контрольованих товарів повинні зазначати в митній декларації (далі — МД) інформацію про сертифікат відповідності контрольованих товарів. Порядок внесення цієї інформації до МД залежить від мети імпорту таких товарів. Поява цього листа обумовлена набранням чинності з 06.06.15 р. частиною змін, внесених до Порядку митного оформлення товарів, увезених на митну територію України й предметів обов’язкової сертифікації в Україні, затверджений постановою КМУ від 14.05.08 р. № 446 (далі − Порядок № 446).

Зокрема, наразі діє новий перелік товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації, митне оформлення яких регулює Порядок № 446. Це контрольовані товари, поміщені в митний режим імпорту, якщо вони:

• ввозяться юрособами й призначені для продажу на території України;
• ввозяться громадянами на територію України й підлягають декларуванню з поданням МД, передбаченої для підприємств;
• належать до транспортних засобів, вузлів, агрегатів і частин до них.

До контрольованих відносять товари, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, назва (опис) і код класифікації за УКТЗЕД яких збігаються з назвою продукції й кодом УКТЗЕД, зазначеним у переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Якщо збігається тільки назва або код, товар не підлягає обов’язковій сертифікації.

Імпортер визначає мету імпорту товарів в Україну шляхом заяви про неї в МД (або іншому документі, що використовується замість МД для декларування товарів у митний режим імпорту).

1. Імпортери — юрособи, які декларують контрольовані товари з використанням МД, залежно від мети імпорту заповнюють її відповідні графи в такий спосіб:

• якщо товари призначено для продажу, то до графи 44 під кодом «5111» (або «5114») вписують інформацію про сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності);
• якщо товари не призначено для продажу, то в графі 44 інформацію про сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності) не зазначають. У цій графі під кодом «5506» пишуть номер і дату повідомлення декларанта про те, що імпортований товар не призначений для продажу на території України, і проставляють перед кодом документа «5506» символ «d» (до внесення змін до Класифікатора документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.12 р. № 1011).

2. При імпорті громадянами контрольованих товарів, що підлягають декларуванню з поданням МД, передбаченої для підприємств, у графі 44 під кодом «5111» (або «5114») зазначають інформацію про сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності) незалежно від мети їх ввезення.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України постановою Правління «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному й валютному ринках України» від 03.06.15 р. № 354 (далі – постанова № 354) подовжив дію антикризових заходів із 04.06.15 р. ще на 3 місяці (до 03.09.15 р.).

Пригадаймо, що 03.06.15 р. закінчилася дія постанови Правління НБУ від 03.03.15 р. № 160, що встановлює антикризові заходи щодо стабілізації грошово-кредитного й валютного ринків.

Постанова № 354 містить також низку положень з лібералізації обмежень на валютно-кредитному ринку, які полягають у такому:

1. НБУ підвищив граничну суму залишку валютних коштів на рахунках клієнтів-резидентів (окрім фізосіб), понад яку уповноважені банки не мають права купувати інвалюту за їх дорученнями. Тепер цей ліміт становить 25000 доларів США (було 10000 доларів США).

2. Підвищили ліміт видачі готівкових гривень через каси банків і банкомати — з 150000 до 300000 грн на добу на одного клієнта. Це обмеження, як і раніше, не стосується видачі готівки на виплату зарплати, витрат на відрядження, пенсій, стипендій, інших соціальних і прирівняних до них виплат (крім матдопомоги). Також не діє воно й при виплаті гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування внесків фізосіб.

Строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, як і досі, не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Поки залишається незмінною вимога щодо продажу на міжбанківському валютному ринку 75% надходжень в інвалюті з-за кордону на користь:

• юросіб;
• підприємців;
• іноземних представництв (окрім офіційних представництв);
• на рахунки, відкриті в уповноважених банках для провадження спільної діяльності без утворення юрособи;
• надходжень в інвалюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Національний банк України постановою Правління «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 597» від 03.06.15 р. № 355 (набула чинності 04.06.15 р.) підвищив з 25000 до 50000 євро граничну суму вартості за договором з нерезидентом виконаних робіт (наданих послуг), прав інтелектуальної власності, коли потрібно документальне підтвердження відповідності контрактних цін кон'юнктурі ринку (акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків).

Національний банк України легалізував WebMoney.UA. Платіжна система WebMoney.UA отримала офіційний статус внутрішньодержавної небанківської платіжної системи України і внесена до відповідного Реєстру платіжних систем НБУ.

Трансфертне ціноутворення

Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.15 р. № 381 затвердив Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення (далі – Порядок).

Його розроблено з метою реалізації пп. 39.3.2.3 ПКУ, що визначає критерії, згідно з якими застосована у контрольованій операції ціна (або показник рентабельності) відповідатиме звичайній.

За цим Порядком розраховують нижній та верхній діапазони цін (рентабельності), а також порядок визначення медіани діапазону цін (рентабельності). Останню використовують, якщо ціна (рентабельність) контрольованої операції знаходиться поза межами діапазону замість його мінімального/максимального значення (за умови, що використання медіани не призведе до заниження обсягу податку).

У свою чергу, втратив чинність попередній Порядок розрахунку та застосування ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для цілей трансфертного ціноутворення, затверджений постановою КМУ від 17.10.13 р. № 763.

Фінансовий моніторинг

Міністерство фінансів України в листі «Щодо виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу аудиторами та аудиторськими фірмами» від 28.05.15 р. № 31-11010-08-10/17417 роз’яснило, що аудитори та аудиторські компанії виступають суб'єктами первинного фінмоніторингу, якщо вони задіяні у певних фінопераціях для свого клієнта. Зокрема, якщо фіноперації стосуються:

• купівлі-продажу нерухомості;
• управління активами клієнта;
• управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів для утворення юросіб чи забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) та управління ними;
• купівлі-продажу юросіб (корпоративних прав).

Тоді аудитори (аудиторські компанії) зобов'язані стати на облік у Держслужбі фінмоніторингу України як суб'єкти первинного фінансового моніторингу. При цьому це потрібно зробити не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фіноперації) у зазначених випадках.

У разі порушень рішення про застосування санкцій до суб'єкта первинного фінмоніторингу (щодо аудиторів та аудиторських фірм) прийматиме Мінфін України.

Інше

Державна фіскальна служба України на своєму офіційному веб-порталі оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ».

Як пояснюють фіскали, проект наказу розроблено для приведення Положення про Реєстр у відповідність до вимог нової редакції ст. 133 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Новим документом передбачено:

• визначення ознак неприбутковості організацій або установ відповідно до переліку суб’єктів і критеріїв, зазначених у новій редакції ПКУ;
• вилучення необхідності повторно вносити до Реєстру організації та установи, які відповідають новій редакції  ст. 133 ПКУ і вже були внесені до Реєстру станом на 01.01.15 р.;
• запровадження перехідного шестимісячного періоду для актуалізації Реєстру. За цей час податківці повинні перевірити внесених до Реєстру неприбутківців та повідомити їх про виключення з Реєстру, якщо вони не відповідають новим вимогам.

Зауваження та пропозиції до проекту спеціалісти ДФСУ приймають протягом одного місяця на адресу: поштову – 04655, МПС, Київ-53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методологічної роботи з питань оподаткування, електронну – lhropun@sfs.gov.ua, а також на поштову адресу Державної регуляторної служби України – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

Міністерство соціальної політики України в своєму листі від 27.05.15 р. № 7776/0/14-15/5 «Щодо права окремих категорій громадян на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті» повідомило: учасники війни, жертви нацистських переслідувань, діти війни, ветерани праці, яким з 01.06.15 р. було скасовано «статусні» пільги, можуть скористатися правом на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті за загальною пільгою як пенсіонери за віком або інваліди.

Таке право мають забезпечити міськвиконкоми та органи місцевого самоврядування. Для цього у бюджеті України на 2015 р. передбачено компенсації за пільговий проїзд у вигляді субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам у сумі 1,9 млрд грн (на рівні минулого року).

Нагадаємо, Законом України від 28.12.14 р. № 76-VIII 'Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України' з 01.06.15 р. було скасовано право на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті окремих категорій громадян, зокрема: ветеранів праці, дітей війни, учасників війни, жертв нацистських переслідувань, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, інвалідів III групи та інших.

У той же час для пенсіонерів за віком та інвалідів зберігається право на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та на приміських маршрутах згідно з постановами КМУ 'Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування' від 17.05.93 р. № 354 та 'Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 354' від 16.08.94 р. № 555.

Міністерство юстиції України в своєму листі «Щодо застосування положень Закону України від 05 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 02.04.15 р. № 13-32/114 роз’яснило, що потрібно зробити, аби зареєструвати похідне від права власності речове право на земельну ділянку сільгосппризначення, право власності на яку виникло та оформлене до 01.01.13 р. Для цього особі достатньо подати лише одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права).

Тоді держреєстратор або нотаріус за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно формує дві заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.

Оскільки заявник подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) — він сплачує лише за послуги з держреєстрації іншого речового права.