Огляд законодавства за серпень 2015 року

Огляд законодавства за серпень 2015 року

Податки

Зменшення податкового тиску

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.15 р. № 655-VIII (набуде чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування (крім п. 2 р. ІІ, який набуде чинності із дня, наступного за днем опублікування), яким передбачено, що дату початку нарахування пені відтермінували на 90 днів.

Згідно із черговими змінами до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) за самостійного нарахування платником суми грошового зобов'язання (яке він не погасить у строк) пеню почнуть нараховувати лише після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку.

Наразі платникам, котрі не погасили зобов'язання в строк, пеню нараховують починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Звільнення від пені одержать платники податків, які у разі самостійного виправлення помилок (ст. 50 ПКУ) внесуть зміни до податкової звітності протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. Чинною редакцією ПКУ це не передбачено.

Цим же законом запроваджено нові підходи до податкових консультацій.

Так, надавати письмові консультації (чи в електронній формі) платникам податків можуть лише ДФС України та контролери обласного рівня (у т.ч. АР Крим), міст Києва та Севастополя, міжрегіональних територіальних органів ДФС. Фіскальним органам нижчого рівня дозволено тільки усне спілкування із платниками.

Податківців зобов’язали у письмовій (електронній) консультації давати опис питань, порушених платником податків, обґрунтовувати застосування норм законодавства та давати висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Усі консультації фіскалів обласного рівня та центрального апарату ДФС обов’язково оприлюднюватимуть на їхніх офіційних веб-сайтах протягом 10 календарних днів.

Узагальнюючі податкові консультації тепер надаватиме виключно Мінфін — фіскалів позбавили такого права.

Законом внесено зміни до ПКУ стосовно критеріїв визнання заборгованості безнадійною.

Так, серед дев’яти ознак (пп. 14.1.11 ПКУ), одній з яких повинна відповідати заборгованість, аби вважатися безнадійною, підкоригували зміст двох, а також додали десяту, а саме:

• заборгованість повинна бути прострочена понад 180 днів, і розмір сукупних вимог кредитора за нею не повинен перевищувати мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство. Для фізосіб — заборгованість, яка не перевищує 50 % однієї мінзарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Відповідні зміни внесли до пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ. Порівняно з чинною редакцією додався термін «прострочення заборгованості» і зникла вимога щодо визнання такої заборгованості безнадійною, якщо заходи, передбачені законодавством, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;
• безнадійною вважатиметься прострочена заборгованість фіз- або юрособи, не погашена внаслідок недостатності майна такої особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості. Саме так звучатиме пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ;
• безнадійною вважатиметься і заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами, або ліквідованих юросіб. Цей критерій викладуть у пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ.

ПДВ

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про визначення бази обкладення ПДВ операцій під час постачання самостійно виготовлених товарів» від 08.04.15 р. №7414/6/99-99-19-03-02-15 роз'яснила, як визначити базу обкладення ПДВ під час постачання самостійно виготовлених товарів.

Отже, база оподаткування операцій постачання самостійно виготовлених товарів (послуг) не може бути нижчою за їх виробничу собівартість, визначену згідно з П(С)БО 16 «Видатки».

Загалом базу оподаткування операцій постачання визначають залежно від договірної вартості (п.188.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). При цьому під час постачання самостійно виготовлених товарів (послуг) база не може бути нижчою за їх собівартість.

Вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Для запасів, які виготовляються власними силами підприємства, це буде їх виробнича вартість, що включає:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі й постійні розподілені загальновиробничі витрати.

1. Якщо перша подія – передоплата за товар, який ще не виготовлений, то на дату її одержання постачальник повинен визначити зобов'язання залежно від договірної вартості. При цьому він складає податкову накладну (далі – ПН) і реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Якщо під час оприбуткування самостійно виготовленого товару його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то на дату оприбуткування потрібно скласти другу ПН на суму перевищення із зазначенням типу причини «17». Таку ПН також необхідно зареєструвати в ЄРПН.

2. Якщо перша подія – відвантаження самостійно виготовленого товару і виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то 2 ПН складають на дату відвантаження та реєструють в ЄРПН:

• одну – з урахуванням договірної вартості;
• другу (із зазначенням типу причини «17») – на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» від 24.07.15 р. № 666 оновив Порядок заповнення документів на сплату податків та зборів.

Затверджений Мінфіном Порядок регламентує заповнення розрахункових документів на:

• переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску;
• здійснення бюджетного відшкодування ПДВ;
• повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Також у документі викладено правила та надано приклади заповнення такого поля розрахункового документа, як «Призначення платежу» у різних ситуаціях. Крім того, у нормативі подано оновлений перелік кодів видів сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів.

Податок на прибуток підприємств

Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 17.07.15 року № 652-VIII (набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування). Законом знову внесено зміни до Податкового кодексу України. Цього разу вони стосуються неприбуткових організацій. Зокрема, конкретизовано вимоги, яким повинен відповідати неприбутківець.

Підприємство зможе не платити податок на прибуток, якщо воно одночасно відповідає таким вимогам:

• утворене та зареєстроване в установленому законом порядку;
• його установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
• його установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
• підприємство внесене контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також парламентарі розширили перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових (при виконанні зазначених вище умов). Це зокрема:

• спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
• професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
• сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
• інші юридичні особи.

Державна фіскальна служба України в листі «Про оподаткування спільної діяльності» від 29.07.15 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17 зазначила: оскільки у нинішній редакції р. ІІІ ПКУ немає норм про окремий облік результатів спільної діяльності без створення юрособи, то починаючи з 01.01.15 р. договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток.

При цьому визначений договором учасник зобов’язаний вести відокремлений бухоблік спільної діяльності. У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність його розподіляють пропорційно до вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума такого прибутку є доходом кожного учасника. І тому її з метою оподаткування включають до складу доходу окремої юрособи.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України зауважила, що оскільки тютюн для кальяну згідно з його визначенням є тютюновим виробом, то він належить до підакцизних товарів. Відповідно, вартість тютюну (з ПДВ), використаного при наданні послуг з куріння за допомогою кальяну, є базою оподаткування роздрібним акцизом (див. категорію 116.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України).

Крім того, варто зауважити: куріння за допомогою кальяну передбачає фільтрацію та охолодження диму водою, а замість води іноді використовують фруктові соки, вина або міцні спиртні напої.

Тобто у разі використання замість води спиртних напоїв (підакцизних товарів) до бази оподаткування роздрібним акцизом також включають і їх вартість.

У свою чергу до калькуляції витрат послуги з куріння кальяну (тобто у Дт рахунку 23 «Виробництво») має бути включений акцизний податок з вартості тютюну та спиртних напоїв (або інших підакцизних товарів), які використані для фільтрації диму замість води.

Мобілізація та АТО

Державна фіскальна служба України в своєму листі «Про застосування норм податкового законодавства підприємцями із зони АТО» від 18.06.15 р. № 5837/М/99-99-17-02-02-1 роз'яснила нюанси надання податкових пільг підприємцям, зареєстрованим в органах ДФС на території проведення АТО.

1. Єдиний внесок. Його платників, що перебувають на обліку в органах ДФС, які знаходяться на території проведення АТО (оголошення військового або надзвичайного стану), звільнено від обов'язків нарахування та сплати внеску й надання звітності на період АТО.

Зазначені обов'язки цим платникам слід виконати після завершення АТО.

Уникнути відповідальності за їх невиконання в період з 14.04.14 р до закінчення АТО зможуть ті платники єдиного внеску, які не пізніше 30 календарних днів, що настають за днем закінчення АТО, подадуть до органів ДФС заяву й сертифікат Торгово-промислової палати України (далі − ТПП), що підтверджує настання обставин непереборної сили − форс-мажору.

2. Плата за землю. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.14 р. № 1669-VII (ст. 6) звільняє суб'єктів господарювання, котрі здійснюють діяльність на території проведення АТО, від плати за користування земельними ділянками державної й комунальної власності.

Однак, зауважили фіскали, належних змін поки не внесено до Податкового кодексу України  (далі — ПКУ) і не розроблено порядку застосування такої податкової пільги. Зміна положень ПКУ може здійснюватися суто шляхом внесення змін до ПКУ (п. 2.1 ПКУ).

3. Продовження граничних строків надання податкової звітності. Платники Донецької і Луганської областей мають право звернутися до податкового органу за своїм місцезнаходженням із заявою про продовження граничних строків надання податкової звітності. Причина − дія обставин непереборної сили.

Таку заяву слід подати протягом 30 календарних днів, що настають за днем закінчення дії таких обставин, із сертифікатом ТПП.

Також фіскали зупинилися на таких заходах, як право на одержання відтермінування (розстрочення ) грошових зобов'язань (податкового боргу) і списання податкового боргу як безнадійного.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку відшкодування витрат та збитків, пов'язаних з використанням військовослужбовцями Національної гвардії транспортних і плавучих засобів фізичних або юридичних осіб» від 19.08.15 р. № 611 унормував питання, як власникам транспорту відшкодувати збитки від його використання Нацгвардією. 

Йдеться про використання транспортних засобів відповідно до п.10 ч. І ст.13 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.14 р. № 876-VII для:

• припинення злочину;
• проїзду до місця пригоди, стихійного лиха;
• супроводження до лікувальних установ осіб, які потребують термінової медичної допомоги;
• переслідування правопорушників та їх супроводу (або конвоювання) до органів внутрішніх справ.

Порядок не стосується транспорту дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, а також транспорту спеціального призначення.

Під використанням цих засобів розуміється їх тимчасове вилучення військовослужбовцями Нацгвардії на cтрок, що не перевищує часу, необхідного для виконання зазначених вище функцій.

Власникам транспортних засобів виплачуватимуть грошову компенсацію за рахунок коштів, передбачених Держбюджетом на утримання Національної гвардії.

Для отримання компенсації власники повинні звернутися до Головного управління Національної гвардії (органу військового управління оперативно-територіального об'єднання, з'єднання, військової частини (підрозділу), ВНЗ, навчальної військової частини (центру), бази, установи, установ Нацгвардії) і надати такі документи:

• заяву про відшкодування витрат;
• копію акта (або картки) тимчасового використання транспортних засобів;
• копію документів, що підтверджують приналежність транспортного засобу його власнику;
• копії документів, розрахунки, що підтверджують витрати та збитки, понесені власником транспортного засобу у зв'язку з використанням.

Протягом 5 робочих днів документи направляються до Головного управління Національної гвардії, де їх розглядають та приймають рішення про відшкодування збитків у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. №393/96-ВР.

До повного з'ясування обставин використання транспортного засобу можуть провести службове розслідування – тоді строк прийняття рішення збільшиться.

Тимчасово окуповані території

Національний банк України в листі «Роз'яснення щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб'єктів Криму» від 03.08.15 р. № 40-02015/54281 роз'яснив, що надходження в інвалюті з-за меж материкової території України на користь резидентів від суб'єктів Криму підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України.

Для цілей застосування нормативів НБУ особу з місцезнаходженням на території ВЕЗ 'Крим' прирівнено до нерезидента. Платежі з материкової території України на територію ВЕЗ 'Крим' (або у зворотному напрямку) здійснюють у порядку, передбаченому нормативами НБУ для операцій з переказу коштів за межі України / в Україну (п.п. 1, 2 постанови Правління НБУ 'Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони 'Крим' від 03.11.14 р. № 699).

Закон України 'Про створення вільної економічної зони 'Крим' та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України' від 12.08.14 р. № 1636-VII звільняє від обов'язкового продажу надходження в інвалюті на користь суб'єктів Криму. Однак даний Закон не звільняє від продажу інвалютні надходження на користь резидентів від суб'єктів Криму.

Порядок і розмір продажу інвалюти встановлено постановою Правління НБУ 'Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України' від 03.06.15 р. № 354.

Міністерство фінансів України роз’яснило: підприємства (їхні структурні підрозділи), що знаходяться в окупованому Криму та/або на території проведення АТО (або їх відокремлене майно), проводять інвентаризацію тоді, коли буде безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств (див. лист Мінфіну України «Щодо надання роз’яснення [про проведення інвентаризації підприємствами на тимчасово окупованій території України та у зоні проведення антитерористичної операції, відображення у бухгалтерському обліку операцій з передплати періодичних видань, терміни проведення передоплати при закупівлі за бюджетні кошти]» від 03.06.15 р. № 31-11420-08-10/18126).

Таким суб’єктам господарювання потрібно буде провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу, та відобразити її результати в бухобліку відповідного звітного періоду.

До проведення інвентаризації інформацію про активи, до яких немає доступу, у річній фінзвітності показують за даними бухобліку. Так само відображають у звітності зобов’язання і власний капітал, які не можна документально підтвердити через відсутність доступу до первинної документацї та регістрів бухобліку.

Головні розпорядники бюджетних коштів разом із зведеною річною фінансовою та бюджетною звітністю повинні окремо подати зведену фінансову та бюджетну звітність розпорядників та одержувачів, які знаходяться на окупованій території.

Раніше, нагадаємо, Мінфін роз’яснював: об’єкти, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, слід обліковувати у складі активів підприємства. При цьому потрібно оцінити негативний вплив змін в економічному та правовому середовищі, а також визнати втрати від знецінення цих активів.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.15 р. № 580-VІІІ (набере чинності з 07.11.15 р., окрім деяких положень).

Законом передбачено, що в складі поліції функціонуватиме кримінальна, патрульна поліція, органи досудового розслідування, поліція охорони, спеціальна поліція, поліція особливого призначення.

Поліції заборонено наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт, розкидати і відстрілювати гранати у натовп, застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°С.

Перше приймання на службу в поліції з призначенням на посади молодшого складу поліції обов’язково здійснюватимуть за результатами конкурсу.

Щороку керівник поліції та керівники територіальних органів поліції опубліковують на офіційних веб-порталах органів поліції звіт про діяльність поліції.

Місцева рада вправі прийняти резолюцію недовіри керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції, що є підставою для звільнення його із займаної посади.

Також поліція вправі оглядати за участю адміністрації (керівництва) юросіб, фізосіб (у т. ч. фізосіб — підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.

Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15 р. № 596-VIII (частково вступив в силу з 08.08.15 р.) запровадила фіксацію порушень водіїв на дорозі в автоматичному режимі.

Тепер за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху адмінвідповідальність юридичних та фізичних осіб, за якими зареєстровано транспортний засіб, наставатиме, якщо порушення зафіксовані в автоматичному режимі. Тобто порушення фіксують за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Окрім цього, кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів. А за адмінпорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, з них будуть вираховувати кількість штрафних балів, передбачених за відповідне правопорушення.

Міністерство соціальної політики України повідомило: демобілізовані працівники, які не продовжують військову службу на умовах контракту, із урахуванням часу перевезення до місць проживання (перебування), мають стати до роботи (див. лист Мінсоцполітики України «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників за прогул без поважних причин» від 16.07.15 р. № 302/06/186-15).

До демобілізованих, які без поважних причин вчасно не стали до роботи, роботодавець управі застосовувати дисциплінарні стягнення. Наприклад, звільнення за прогул без поважних причин.

Так, відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення повинен отримати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

Звісно, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

І крайньою мірою дисциплінарного покарання може бути розірвання з порушником трудового договору за прогул (у т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

У табелі обліку використання робочого часу відсутність на роботі з поважних причин доцільно відмічати умовним позначенням 'І' − інші причини неявок, а відсутність на роботі без поважних причин − умовним позначенням 'ПР' − прогул.

Неприбуткові установи й організації

Державна фіскальна служба України роз’яснила алгоритм дій у зв’язку із затвердженням нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (див. категорію 102.01.01 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України).

До затвердження Кабміном нового Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Мінфіну України від 24.01.13 р. № 37.

Неприбутківців, внесених до цього Реєстру на 13.08.15 р. (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.15 р. № 652-VIII), із нього не вилучатимуть до 01.01.17 р. Але при цьому:

• тих із них, хто відповідає вимогам п. 133.4 Податкового Кодексу України  (далі — ПКУ), включать до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням такі неприбуткові організації можуть подати фіскалам копії установчих документів;
• ті неприбуткові організації, які не виконують вимог п. 133.4 ПКУ, повинні до 01.01.17 р. узгодити свої установчі документи з нормами ПКУ. Також вони мають надати копії цих документів фіскалам для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Неприбутківців, які таких вимог не виконають, після цієї дати фіскали виключать із Реєстру.

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України  повідомило: на місце мобілізованого працівника роботодавець може працевлаштувати іншу особу, уклавши із нею строковий трудовий договір на час перебування основного працівника у Збройних силах України. Зробити це дозволяє ст. 23 Кодексу законів про працю (лист Мінсоцполітики України «Щодо працівників, призваних на військову службу» від 10.06.15 р. № 231/06/186-15).

Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє робоче місце, стає до виконання обов’язків на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.

Датою звільнення працівника, що працював на посаді за строковим трудовим договором, буде день напередодні того, у який основний працівник стає до роботи. Це повинно бути відображено у розпорядчому акті роботодавця.

Міністерство юстицій України повідомило, що молоді спеціалісти, які навчалися за бюджетні кошти та які мають намір звільнитися за власним бажанням з роботи замовника, не відшкодовують вартість навчання державі.

Причина тому – наразі не затверджений механізм щодо відшкодування такими випускниками вартості навчання (див. лист Міністерства юстиції України «Щодо можливості припинення трудового договору (звільнення за власним бажанням) молодим спеціалістом, який навчався за державним замовленням за направленням, та механізму відшкодування вартості навчання» від 12.08.15 р. № ПІ-К-2626).

Нагадаємо: випускник, який навчався за держзамовленням, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником ВНЗ та випускником. У замовника він має відпрацювати не менше трьох років.

При цьому у разі звільнення за власним бажанням такий випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до держбюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. На сьогодні Порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування не затверджений та Мін’юстом акти з цього питання не видавались.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 05.08.15 р. № 609 скоротив кількість органів ліцензування.

До нового Переліку органів ліцензування (далі – Перелік) увійшли такі органи ліцензування:

1. Мінфін.

2.Держпраці.

3. Мінприроди.

4.Мінекономрозвитку (у деяких випадках разом із обласними та Київською міською держадміністраціями).

5.Дерархбудінспекція.

6. Адміністрація Держспецзв'язку.

7. Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

8. Мінсоцполітики.

9. ДФС.

10. МВС.

11. МОЗ.

12. СБУ.

13. МОН.

14. Держрибагентство.

15. Укртрансбезпеки.

16. Державіаслужба.

17. Нацкомфінпослуг.

18. Держатомрегулювання.

19. НКЦПФР.

20.НКРЗІ.

21.НКРЕКП (у деяких випадках разом із обласними та Київською міською держадміністраціями).

22. Держслужба з лікарських засобів і контролю за наркотиками.

23. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

24. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 19.08.15 р. № 618 (набирає чинності 1 січня 2016 року) визначив порядок розподілу медичної субвенції між місцевими бюджетами. Прийняття постанови Уряду було викликане оновленням вимог Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Розрахунковий показник обсягу видатків медичної субвенції (ст.1034 БКУ) з наступного року визначатиметься залежно від чисельності населення, що проживає у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня 2016 року. У розрахунках також братимуться до уваги обсяги цільових коштів (зокрема, для лікування хворих на діабет, хронічну ниркову недостатність тощо).

Звертаємо увагу, що у поточному році основні субвенції розподіляють за формулами, які прописані в ст.ст.26, 27 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.14 р. № 80-VIII. Утім, уже з початку наступного року слід використовувати формули від Уряду. Варто їх застосовувати також, складаючи бюджет на 2016 рік.