Огляд законодавства за травень 2015 року

Податки

ПДВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів» від 09.04.15 р. № 332-VIII (набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування), який тимчасово до 31.03.2019 року звільняє від обкладання ПДВ операції з:

• ввезення на митну територію України зареєстрованих у Держреєстрах ліків та медвиробів та їх першого постачання;
• першого постачання виробником ліків та медвиробів на території України;
• постачання (передачі) ліків та медвиробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України від МОЗ та/або держпідприємств до кінцевого споживача у межах бюджетних медичних програм.

ПДВ-пільгою зможуть скористатися не всі платники ПДВ, а тільки ті, які уклали договори із спеціалізованими організаціями, що здійснюють держзакупівлі. Перелік ліків та медвиробів, які закуповуються на підставі таких угод, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання для застосування ПДВ-пільги має затвердити Кабмін. Тож до появи відповідного рішення КМУ пільга залишається непрацездатною.

Кабінет Міністрів України постановою від 05.05.15 р. № 262 вніс зміни до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 р. № 11 (далі — Порядок № 11).

Ці зміни спрямовано на узгодження Порядку № 11 із чинною редакцією Податкового кодексу України (далі — ПКУ) і нормативів щодо електронного адміністрування ПДВ.

Зокрема, з Порядку № 11 виключать норми про ведення сільгосппідприємствами реєстру виданих й отриманих податкових накладних (ведення якого для всіх платників ПДВ скасовано з 01.01.15 р.).

Також КМУ уточнив порядок перерахування сум ПДВ, що підлягають зарахуванню на спецрахунок суб'єкта спецрежиму за результатами звітного періоду (податкового зобов'язання згідно з його спецдекларацією). Такі кошти переказує орган Казначейства на підставі реєстру органу ДФС із електронного рахунку на спецрахунок суб'єкта спецрежиму. Це передбачено, зокрема, п. 200¹.5 ПКУ й п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Такий порядок перерахування коштів уже діє починаючи зі звітного періоду — лютого 2015 р. До цього часу суб'єкт спецрежиму самостійно перераховував кошти на свій спецрахунок з поточного рахунку.

Державна фіскальна служба України в своєму листі «Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажу платником податку з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України» від 09.04.15 р. № 7556/6/99-99-19-03-02-15 повідомила, що операції платників податків з постачання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України оподатковуються ПДВ за загальною ставкою 20%.

Пояснюють податківці це тим, що тимчасово окупована територія Криму є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Відповідно ставка 0% ПДВ, яка застосовується згідно з пп. 195.1.3 ПКУ до міжнародних перевезень, на такі операції не розповсюджується, оскільки перевезення з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України вважаються внутрішніми.

Державна фіскальна служба України та Державна казначейська служба України просять не арештовувати електронних рахунків платників ПДВ (спільний лист «Щодо електронного адміністрування податку на додану вартість» від 12.03.15 р. № 5780/5/99-99-23-05-16).

У зазначеному листі ДФС України разом із Держказначейством звернулися до виконавчої служби із проханням не надсилати платіжних вимог й постанов про арешт коштів на електронних рахунках платників ПДВ.

Це звернення також містить прохання відкликати раніше надіслані органам Казначейства документи:

• платіжні вимоги про стягнення коштів з електронних рахунків;
• постанови про арешт коштів, що містяться на цих рахунках.

На думку ДФСУ, щодо цього наявна правова колізія, що вимагає внесення відповідних змін до нормативів.

Напрями перерахування коштів з електронних ПДВ-рахунків передбачено п. 200¹.5 Податкового кодексу України (далі — ПКУ):

• до держбюджету або на спецрахунок аграрія (суб’єкта спецрежиму з ПДВ) — у сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті за результатами звітного періоду;
• на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою — у розмірі суми коштів, що перевищують його задекларовані зобов’язання.

Кошти на електронному рахунку платника ПДВ не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім такого боргу з ПДВ (п. 87.1 ПКУ).

Водночас ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV передбачає звернення стягнення за виконавчими документами у першу чергу на кошти боржника, інші цінності, у тому числі кошти на його рахунках і внесках у банках та інших фінустановах.

Державна фіскальна служба України повідомила, що безпідставно оформлені податкові накладні (далі — ПН), які були внесені до ЄРПН, не можна виключити з останнього або виписати до них розрахунки коригування, оскільки відсутній факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати (див. ресурс ДФСУ − sfs.gov.ua).

Водночас, оскільки немає операції постачання, помилково складену ПН до декларації з ПДВ не включають.

При цьому виявлені розбіжності між ЄРПН та даними декларації є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником ПДВ податкового законодавства. У такому випадку платнику податку на письмовий запит фіскалів необхідно надати пояснення щодо суті таких розбіжностей та їх документальне підтвердження протягом 10 днів. Якщо пояснення не будуть надані — слід чекати на документальну позапланову перевірку.

Верховна Рада України законами  «Про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів за оборонним замовленням та договорів на постачання продукції оборонного призначення» від 23.04.15 р. № 365-VIII та  «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання державних контрактів за оборонним замовленням та договорів на постачання продукції оборонного призначення» від 23.04.15 р. № 366-VIII звільнила від мита й ПДВ імпорт низки товарів: матеріалів, вузлів, агрегатів, обладнання та комплектуючих виробів для використання у виробництві продукції оборонного призначення. Замовник цієї продукції повинен бути державним, його визначає Кабмін.

Перелік пільгових товарів визначає ч. 8 ст. 187 Митного кодексу України. Також новий п. 197.23 ПКУ звільняє від ПДВ перше постачання цих товарів.

Кабмін повинен визначити порядок ввезення, постачання й цільового використання пільгових товарів.

За нецільове використання пільгових товарів передбачено відповідальність. Платник ПДВ, який допустив це порушення, повинен:

• нарахувати зобов'язання в сумі, що дорівнює сумі ПДВ при імпорті (першому постачанні) товарів;
• сплатити пеню;
• понести фінансову, адміністративну, кримінальну відповідальність,  установлену ПКУ й законодавством України.

Передбачив законодавець і винятки. Обкладається митом і ПДВ імпорт цих товарів, якщо вони:

• мають походження із країни, визнаної державою-окупантом за законом та/або державою-агресором стосовно України згідно із законодавством;
• або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України (визнаної такою за законом).

Закони наберуть чинності із дня, наступного за днем їх опублікування.

Державна фіскальна служба України в своєму листі «Про звільнення від ПДВ операцій з розповсюдження електронної версії ЗМІ» від 19.05.15 р. № 8045/10/26-15-15-01-09 зазначила, що операції платника податку з постачання (передплати) та доставки електронний версій періодичних видань друкованих ЗМІ вітчизняного виробництва, у т.ч. записаних на електронних носіях (CD-диск або DVD-диск тощо), оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

У листі фіскали також зауважили, що останні зміни, внесені до пп. 197.1.25 ПКУ Законом України від 13.02.15 р. № 206-VII, яким було визначене застосування видавничої ПДВ-пільги, стосуються звільнення від ПДВ операцій підготовлення, виготовлення та розповсюдження електронних версій тільки вітчизняних книжок (крім еротичних).

ПДФО

Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.15 р. № 321-VIII (набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування) передбачила, що не обкладають податком на доходи фізосіб частину прощеного банком з 01.01.15 р. валютного кредиту у вигляді різниці між курсом НБУ на дату переведення валютного кредиту в гривні та курсом НБУ на 01.01.14 р. Але тільки за умови, що вони не погашені до 01.01.14 р.

Крім того, доходи від реалізації заставленого майна для погашення кредитного боргу не обкладають податком на доходи фізосіб, якщо це майно придбано не за рахунок такого кредиту (позики).

До всього, не оподатковують податком на доходи фізосіб прощені банком за його самостійним бажанням (не пов’язаним із процедурою банкрутства) проценти, комісію та/або штрафні санкції (пеню) за будь-якими кредитами. Головне, щоб це відбулось до закінчення строку позовної давності.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України роз'яснила, що розділ III Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не обмежує права на витрати покупців за вартістю товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків із юрадресою та місцезнаходженням у зоні АТО в Донецькій і Луганській областях (лист ДФС України «Щодо права відносити на витрати вартість товарів (робіт, послуг), придбаних  у платників податків із зони АТО» від 31.03.15 р. № 6711/6/99-99-19-02-02-15).

Об'єкт обкладення податком на прибуток підприємств — дохід із джерелом походження з України (і за її межами), який визначають шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності згідно з П(С)БО або міжнародними стандартами, на різниці, що виникають за правилами р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

ЄСВ

Державна фіскальна служба України повідомила, що 30 квітня набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14.04.15 р. № 435.

Цим документом затверджено нову звітність з єдиного соціального внеску, порядок її заповнення та подання. Однак, електронний звіт за квітень 2015 року треба подавати за старою формою, а нову форму вперше застосовуватимемо, складаючи звіт за травень, тобто у червні 2015 року. Фіскали підтвердили це у своєму листі від 30.04.2015 № 15939/7/99-99-17-03-01-17.

Серед головних відмінностей оновленої звітності − врахування знижувального коефіцієнта до ставки єдиного внеску, а також окреме відображення додаткових нарахувань у випадку, якщо фактична база для нарахування менша за мінзарплату.

Міністерство фінансів України наказом від 20.04.15 р. № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердило відповідну  Інструкцію. Цей документ визначає процедуру нарахування і сплати страхувальниками єдиного внеску, штрафних санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. У новій Інструкції враховано всі нововведення, передбачені статтями 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, п. п. 92 — 95 р. VIII 'Прикінцеві та перехідні положення' Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI. Йдеться про застосування понижуючого коефіцієнта до ставки нарахування єдиного внеску, мінімальної бази для нарахування єдиного внеску, звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску мобілізованих підприємців тощо.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в листі ДФСУ «Щодо використання води для господарсько-питних потреб» від 03.03.15 р. № 4466/6/99-99-15-04-01-15, роз’яснила, чи є платником рентної плати за спецводокористування (далі – рентна плата) водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування з формулюванням у ньому «на господарсько-питні потреби».

Виходячи з відповіді контролерів, справляння рентної плати не залежить від формулювань у дозволі. За їх словами, підприємство є платником рентної плати, якщо використовує воду, зокрема, для господарських потреб, і має дозвіл.

В свою чергу, згідно з п. 255.2 ПКУ не сплачують рентну плату суб’єкти, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

Міністерство юстиції України зареєструвало накази Мінфіну:

• Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку від 10.04.15 р. № 415;
• Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 10.04.15 р. № 408.

Тож, невдовзі всі побачать довгоочікувані форми звітності з транспортного податку та податку на нерухомість.

Мобілізація та АТО

Державна фіскальна служба України в листах «Щодо залучення транспортних засобів під час мобілізації» від 27.02.15 р. № 4223/6/99-99-19-02-01-15 та «Про облік транспортних засобів, переданих на потреби Збройних Сил України» від 24.02.15 р. № 3821/6/99-99-19-02-02-15 роз’яснила податковий облік транспортних засобів приватних підприємств, переданих на потреби ЗСУ.

Так, зі слів податківців, стає зрозуміло, що оскільки в процесі мобілізації транспортні засоби не використовують у госпдіяльності платника податку, то їх вважатимуть невиробничими основними засобами. Виходить, нараховану на них у бухобліку амортизацію у податково-прибутковому обліку необхідно буде відкоригувати.

Крім того, при переданні транспорту ЗСУ перехід права власності на нього не відбувається, а тому ПДВ-зобов’язання нараховувати не потрібно. Підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ, на думку контролерів, також відсутні.

Якщо після мобілізації транспорт не повертають підприємству і компенсують його вартість, то це розглядається як оплата вартості такого транспорту. В такому разі транспорт визнають проданим за бюджетні кошти, і на дату отримання таких коштів належить визнати і податкові зобов'язання з ПДВ.

Державна фіскальна служба України на своєму сайті роз’яснила порядок заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) стосовно мобілізованих працівників за ІІ квартал.

Так, якщо у ІІ кварталі роботодавець отримає компенсацію з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого за березень (січень, лютий) 2015 р., у ф. № 1ДФ її показують за ознакою доходу «128». Але все залежатиме від того, чи нараховуватимуть мобілізованим працівникам середній заробіток і далі. Тому:

1. Якщо мобілізованого працівника наприкінці березня демобілізують (тобто середній заробіток за час військової служби у ІІ кварталі йому не нараховуватимуть), у розділі І ф. № 1ДФ за ІІ квартал щодо мобілізованого працівника за ознакою доходу «128» відображають:

• у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – прочерк (сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку за березень відображалась у І кварталі);
• у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – суму отриманої з бюджету та виплаченої компенсації в межах середнього заробітку за березень;
• у графах 4а та 4 – прочерки (податком на доходи компенсацію не оподатковують).

2. Якщо у ІІ кварталі мобілізованому працівникові й надалі нараховуватимуть компенсацію в межах середнього заробітку, у розділі І ф. № 1ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128» щодо мобілізованого працівника показують:

• у графах 3а та 3 – суму нарахованої, одержаної та виплаченої компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам за квітень – червень;
• у графах 4а та 4 – прочерки (податком на доходи компенсацію не оподатковують).

У розділі ІІ ф. № 1ДФ за ІІ квартал у рядку «Військовий збір» проставляють прочерки. Адже компенсацію в межах середнього заробітку мобілізованих працівників військовим збором не обкладають.

Тимчасово окуповані території

Державна фіскальна служба зазначила: якщо основні засоби (далі – ОЗ) не були евакуйовані з Криму, то на них припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем виведення їх з експлуатації. При цьому після закінчення окупації при зворотному введенні зазначених об'єктів в експлуатацію платник податку на прибуток підприємств матиме право на продовження нарахування податкової амортизації.

Водночас, виходячи зі слів контролерів, кримські підприємства (структурні підрозділи) не мали права на врахування у податкових витратах залишкової вартості таких ОЗ відповідно до п. 146.16 ПКУ. Адже вони зобов'язані провести інвентаризацію активів станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до них. І лише після встановлення факту ліквідації ОЗ суб'єкт господарювання може їх списати у обліку (див. лист ДФСУ «Відносно податкового обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території» від 31.03.15 р. № 6694/6/99-99-19-02-02-15).

Контроль і відповідальність

Міністерство юстицій України спільно з Мінсоцполітики України нагадали: за порушення законодавства про працю винних осіб притягують до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності (див. лист Мін’юсту України «Про відповідальність за невиплату середнього заробітку мобілізованому працівнику» від 24.09.14 р. № 486-0-2-14/7.2 та лист Мінсоцполітики України «Про відповідальність за невиплату середнього заробітку мобілізованому працівнику» від 18.09.14 р. № 1301/13/84-14).

За порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплату їх не в повному обсязі на посадовців юросіб та фізосіб — підприємців накладуть адмінштраф. Його розмір становить від 510 до 1700 грн (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Кримінальна відповідальність встановлена за безпідставну невиплату зарплати чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи підприємцем (ст. 175 Кримінального кодексу України).

Якщо до притягнення особи до кримінальної відповідальності вона виплатить зарплату чи іншу виплату громадянам — її звільнять від кримінальної відповідальності.

Нагадаємо, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи, посаду та компенсують із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій здійснюють за рахунок коштів Держбюджету України в порядку, визначеному Кабміном.

Праця та заробітна плата

Державна казначейська служба України у листі від 23.05.15 р. № 14-11/315-15327 «Про перерахування компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників» роз'яснила, що для одержання із бюджету компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників відкривати рахунки із спеціальним режимом використання не потрібно. Як відомо, з бюджету компенсують фактичні витрати роботодавця, а Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, не вимагає відкривати окремі рахунки для цього.

Міністерство соціальної політики України на своєму сайті повідомило, що кошти на виплату компенсації витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам спрямовуються підприємствам, організаціям, установам за період починаючи з січня 2015 року.

При цьому компенсація із бюджету в межах середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, законодавством не передбачена.

Міністерство соціальної політики України в своєму листі від 24.03.15 р. № 4053/0/14-15/18 «Щодо виплати грошової компенсації за невикористану соціальну відпустку» повідомило, що при звільненні працівника роботодавець зобов’язаний виплатити йому компенсацію за усі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 24 Закону про відпустки). Таку додаткову відпустку вважають соціальною. У законодавстві немає строку давності, після якого працівник втрачає право на неї, у законодавстві немає.Тож якщо працівник звільняється і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому виплачують грошову компенсацію за неї. На новому місці роботи у нього не буде права на таку відпустку за цей рік.

Законодавством не передбачено можливості перерахувати грошову компенсацію за невикористані дні зазначеної соцвідпустки новому роботодавцю (при звільненні за переведенням).

Міністерство соціальної політики України у листі від 02.02.15 р. № 102/13/84-15 «Про встановлення ненормованого робочого дня» зазначає, що чинне законодавство не містить заборони застосовувати ненормований робочий день для працівників, зайнятих неповний робочий день.

Однак в п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7, зазначено, що ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Фахівці Мінсоцполітики наголошують, що це лише рекомендації, тож названий документ не є нормативно-правовим актом.

Водночас у листі зауважено: якщо працівник після закінчення роботи за основною посадою одразу стає до роботи за сумісництвом у цій установі, тобто не має можливості періодично виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу, то немає підстав для встановлення ненормованого робочого дня за основною посадою.

Бухгалтерський облік і звітність

Міністерство фінансів України скасувало П(С)БО 35 «Податкові різниці» і Порядок відрахування в доход державного бюджету 10 відсотків вартості продукції, виготовленої з тимчасовим відхиленням від вимог відповідних стандартів щодо її якості (затверджений наказом Мінфіну України від 09.11.93 р. № 86). Вказані нормативні акти було скасовано Наказом Мінфіну України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства фінансів України» від 31.03.15 р. № 391 (набирає чинності з дня офіційного опублікування).

Ринок фінансових послуг

Національний банк України в листі «Рекомендації щодо ознак ризикових операцій» від 06.04.15 р. № 25-04001/22852 повідомив ознаки, які свідчать про те, що певна банківська операція належить до ризикових операцій з готівкою. Тобто вона свідчить про ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування терроризму.

До них, наприклад, належить регулярне (більше 3 разів на місяць) надходження коштів (у т.ч. з-за кордону) від юридичних та/або фізосіб на користь фізособи, що в подальшому видаються готівкою.

Зауважимо, НБУ під час перевірок банків аналізуватиме наявність фактів, що можуть свідчити про здійснення клієнтами банків ризикових операцій, надаватиме оцінку заходам, що здійснював банк у сфері управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування терроризму.

Крім цього, НБУ під час перевірки оцінюватиме обсяг проведених ризикових операцій з готівкою та частку обсягу ризикових операцій з готівкою, проведених клієнтами банку за певний період, від загального обсягу здійснених за цей же період операцій щодо списання коштів (за винятком операцій щодо виплати/видачі строкових депозитів, зарплати, пенсій, стипендій, інших соцвиплат) по такому ж виду відкритих в банку рахунків та/або проведених операцій такої ж категорії (такою ж категорією) клієнтів.

Тарифна політика

Кабінет Міністрів України Постановою «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548» від 25.03.15 р. № 240 (набирає чинності із дня офіційного опублікування), підкоригував повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Так, Рада міністрів Криму, обласні, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації більше не регулюватимуть тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні.

Також названі органи та виконавчі органи Львівської і Криворізької міськрад не встановлюватимуть тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті − метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху).

Державні закупівлі

Мінекономрозвитку України нагадало, що з 26.04.15 р. у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.14 р. № 1197-VII (далі — Закон про держзакупівлі) з’явилася нова підстава для відмови учаснику конкурсних торгів брати участь в держзакупівельній процедурі.

Так, замовник зобов’язаний відхилити пропозицію учасника процедури – юрособи, якщо відомості про неї внесено до Єдиного держреєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, або у неї немає антикорупційної програми чи уповноваженого з антикорупційної програми.

У зв’язку із цим Мінекономрозвитку роз’яснило (див. роз’яснення «Щодо набрання чинності змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 30.04.15 р. № 3302-05/14183-07):

1. Згадана вище вимога поширюється тільки на ті процедури закупівлі, які розпочато після 26.04.15 р. Нагадаємо: датою початку процедури закупівлі вважають день оприлюднення оголошення про її проведення.

2. В документації конкурсних торгів замовники вправі вимагати від учасників-юросіб документально підтвердити наявність затвердженої антикорупційної програми чи уповноваженого з антикорупційної програми, тільки якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів (послуг) дорівнює чи перевищує 1 млн. грн, робіт − 5 млн. грн. Якщо в річному плані закупівель передбачено інші суми, вимагати такі папери від учасників не потрібно. Коли замовник вимагає від учасників підтвердити наявність антикорупційної програми, потрібно врахувати таке. Юрособи затверджують антикорупційну програму після її обговорення з працівниками на основі типової антикорупційної програми, розробленої Нацагентством з питань запобігання корупції.

3. Єдиний держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Держреєстр), тепер веде Нацагентство з питань запобігання корупції. Досі, нагадаємо, Держреєстром опікувався Мін’юст. І оскільки поки що немає Держреєстру, діючого відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.14 р. № 1700-VII, у Мінекономрозвитку допускають, що учасник торгів може у довільній формі підтвердити відповідну інформацію.

Тому якщо в документації конкурсних торгів прописана вимога до учасників надати інформацію з Держреєстру, натомість учасники подали її у довільній формі, замовник може допустити пропозиції таких учасників до оцінки. Звісно, якщо немає інших підстав для їх відхилення.

Інше

Верховна Рада України продовжила на чотири місяці строки подання юрособами, зареєстрованими до 25.11.14 р., відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Також звільнено від обов’язкового подання таких відомостей релігійні організації, державні та комунальні підприємства, а також юросіб, учасниками яких є виключно фізособи, якщо їхні кінцеві бенефіціарні власники (контролери) збігаються з їх учасниками (членами).

Відповідні коригування передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (законопроект № 2896).

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом».

Згідно із ним Кабмін та відповідні міськради зможуть приймати рішення про тимчасове зупинення платежів за державними зовнішнімизапозиченнями, гарантованими державою зовнішніми кредитами та місцевими зовнішніми запозиченнями.

Кабінет Міністрів України постановою «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання  такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.05.15 р. № 285 (набирає чинності з дня офіційного опублікування) установив такі розміри виплат постраждалим від Чорнобильської катастрофи:

• одноразової допомоги громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання (п. 1 ч. 1 ст. 36 і 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХІІ (далі – Закон про соцзахист чорнобильців), − у сумі 15,7 грн на кожного члена сім’ї;
• одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого (ст. 48 Закону про соцзахист чорнобильців):

- інвалідам I групи — 379,3 грн;

- інвалідам II групи — 284,4 грн;

- інвалідам III групи — 189,6 грн;

- дітям-інвалідам — 1264 грн;

- сім’ям, які втратили годувальника, — 7586 грн;

- батькам померлого — 3792 грн.

Кабінет Міністрів України зобов’язав орендодавців держмайна додатково оприлюднювати протокол про результати конкурсу на право оренди держмайна на власному веб-сайті. Зробити це потрібно у такий самий термін, що й для оприлюднення результатів конкурсу в друкованих виданнях — протягом трьох робочих днів після їх затвердження (див. постанову КМУ «Про внесення зміни до пункту 28 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 14.05.15 р. № 294 (набирає чинності з дня офіційного опублікування).

Відповідні правки внесено до п. 28 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою КМУ від 31.08.11 р. № 906.

Нагадаємо: протокол про результати конкурсу затверджують наказом орендодавця протягом трьох робочих днів після підписання його всіма членами комісії, що брали участь у засіданні по визначенню переможця, і самим переможцем конкурсу.

Кабінет Міністрів України  постановою від 29.04.15 р. № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» затвердив відповідний Порядок. Документом визначено, що переведення дачних будинків у житлові здійснюється на безоплатній основі органами місцевого самоврядування.

Для цього власнику (уповноваженій особі) будинку необхідно подати до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради відповідну заяву за встановленою формою (додаток 1 до Порядку) разом із такими документами:

• копією документа про право власності на дачний чи садовий будинок;
• письмовою згодою співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в житловий;
• звіт про проведення техогляду дачного (садового) будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

Рішення про переведення дачного (садового) будинку у житловий приймається протягом місяця.  У разі позитивної відповіді місцева рада у триденний строк видає (надсилає) власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного (садового) будинку у житловий із зазначенням його адреси. Відповідні зміни також вносять і до Держреєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна фіскальна служба України, вважає, що підприємець не може бути засновником підприємства й робити внесок до статутного капіталу госптовариства (лист ДФС України «Щодо деяких питань ведення податкового обліку фізичними особами — платниками податку на додану вартість» від 28.04.15 р. № 4000/Б/99-99-17-02-02-14).

На думку контролерів, підприємець взагалі не має права володіти нерухомим (або рухомим) майном. Тому придбавати, споруджувати, будувати об'єкти майна, а також передавати право власності на них підприємець має право лише як фізична особа.

Учасником господарчого товариства може бути фізична або юридична особа. Госптовариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як внесок до статутного (складеного) капіталу (п. 1 ст. 114, п. 1 ст. 115 ЦКУ).

Право приватної власності закріплено ст. 41 Конституції України й ст. 325 ЦКУ: суб'єктами права власності є фізичні та юридичні особи.