Огляд законодавства за вересень 2017 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ і складання платником податку, якого було реорганізовано шляхом приєднання до іншого платника податку, розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до початку такої реорганізації» від 11.09.17 р. № 1901/6/99-99-12-02-01-15/ІПК розглянула облік із ПДВ у ситуації, коли правонаступник повернув покупцеві аванс, який було отримано платником податку, що реорганізувався шляхом приєднання.

За таких умов чиновники забороняють правонаступникам складати розрахунок коригування та, відповідно, коригувати податкове зобов’язання. Таку позицію представники фіскального відомства аргументують тим, що особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (окрім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа (п. 183.17 ПКУ). А реєстрацію платника ПДВ, якого було приєднано до іншого платника податку, було анульовано.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок заповнення податкової звітності з ПДВ» від 07.09.17 р. № 1859/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула порядок заповнення додатка Д2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з ПДВ.

У роз’ясненні представників фіскального відомства сказано, що під час заповнення додатка Д2 у графах 2, 3 його заголовної частини зазначають звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ у такому форматі:

• дві цифри місяця (наприклад, 01, 02, 03 тощо, або квартал — I, II, III, IV);
• чотири цифри року (наприклад, 2017).

Графи таблиці 1 додатка Д2 чиновники радять заповнювати в хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного в графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка Д2, починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання податкової декларації з ПДВ (найновіший звітний період), та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку формування ЖЕКом податкових зобов’язань та податкового кредиту при отриманні від споживачів коштів за теплову та електричну енергію, водопостачання та водовідведення та подальшого перерахунку таких коштів підприємствам, організаціям, які постачають такі товари/послуги» від 14.09.17 р. № 1955/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула порядок формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ ЖЕКом, який отримує від споживачів кошти за теплову та електричну енергію, водопостачання та водовідведення, а також перераховує ці гроші постачальникам згаданих послуг.

На думку представників фіскального відомства, у разі отримання таких коштів у ЖЕКа не виникає об’єкта обкладення ПДВ, оскільки немає операції з постачання послуг або товарів.

Однак у випадку встановлення ЖЕКом окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від споживачів коштів підприємствам — постачальникам комунпослуг у нього виникає об'єкт оподаткування за вартістю поставлених послуг.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» від 14.09.17 р. № 1958/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила перевізникам, які є платниками податку на додану вартість (далі − ПДВ), особливості застосування пільги з пп. 197.1.8 Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Представники фіскального відомства розглянули в консультації послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Надавати такі послуги без нарахування 20-відсоткового податку можна за умови, що перевезення здійснюють у межах населеного пункту та тарифи на такі перевезення встановлено уповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування. Інакше перевезення обкладають ПДВ за загальними правилами.

Також податківці наголосили, що перевізник не вправі відмовитися від застосування обговорюваної пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів. Адже звільнення надано не безпосередньо платнику податків, а передбачено для конкретної операції постачання.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця» від 05.09.17 р. № 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала порядок виправлення помилки в податковій накладній, допущеної в індивідуальному податковому номері покупця:

• слід скласти «мінусуючий» розрахунок коригування датою виявлення помилки;
• оформити податкову накладну з правильним ІПН датою виникнення податкових зобов’язань.

Також податківці наголошують: статтею 1201 ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов'язаної з виправленням помилок у ІПН покупця. Тобто якщо з дати виникнення податкових зобов’язань до дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної з правильним ІПН минув граничний строк — на продавця чекає штраф.

Слід нагадати, що податкові накладні, складені з 1-го по 15-те число місяця включно, слід реєструвати не пізніше ніж останнього дня місяця. А документи, оформлені з 16-го по останній день місяця, можна включати до ЄРПН до 15-го числа наступного місяця включно (п. 201.10 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Про рекомендації щодо наведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту» від 02.11.16 р. № 35277/7/99-99-14-02-02-17 оприлюднила Рекомендації стосовно наведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту.

Для виявлення і фіксації в акті нереальної операції контролери аналізуватимуть інформацію про договір, первинні документи, записи бухгалтерського обліку.

Крім того, представники фіскального відомства оцінюватимуть неправомірність відображення даних первинних документів у регістрах бухобліку. Для цього нереальні операції умовно поділили на три види:

• «товарні» — пов’язані з набуттям вигодонабувачем активу (послуги), справжнє джерело походження якого невідоме;
• «безтоварні» — придбання вигодонабувачем неіснуючих запасів (актив насправді не формується) чи реально не наданих послуг із безпідставним віднесенням їхньої вартості на витрати;
• «попередня оплата» — перерахування коштів як нібито авансу за товари/послуги з формуванням дебіторської заборгованості за операцією, яка має очевидний нереальний характер (відсутні будь-які об’єктивні обставини можливості  реального постачання товарів/послуг у майбутньому).

Слід зазначити, що такі рекомендації актуальні для перевірок платників податку на додану вартість (далі − ПДВ) за звітні періоди до 01.07.17 р. Адже із цієї дати безумовною підставою для формування податкового кредиту є реєстрація податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) (п. 201.10 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на прибуток пайових внесків, сплачених членами (асоційованими членами) житлово-будівельного кооперативу» від 08.09.17 р. № 1872/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила особливості податково-прибуткового обліку пайових внесків, сплачених членами житлово-будівельного кооперативу, який на момент їх отримання не закінчив будівництва житлового будинку.

Слід нагадати, що поки житловий будинок не прийнято в експлуатацію, житлово-будівельний кооператив є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Водночас податкове законодавство не передбачає коригувань фінрезультату на суми пайових внесків, сплачених членами (асоційованими членами) житлово-будівельного кооперативу на його користь. Такі операції проходять для цілей оподаткування суто за бухправилами.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо віднесення заборгованості до категорії «безнадійна» від 01.09.17 р. № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснила, які коригувальні різниці виникатимуть у разі списання товарної дебіторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, якщо заходи стосовно її стягнення не проводилися або не дали результатів.

Отже, якщо спроб повернути товарну дебіторку не здійснювали, то після спливу строку позовної давності її потрібно класифікувати як безповоротну фіндопомогу. У результаті чого активується коригувальна різниця з п. 140.5.10 Податкового кодексу України. Тобто якщо боржником був єдинник чи «нульовик», то фінрезультат доведеться збільшити на суму трансформованої в безповоротну фіндопомогу простроченої дебіторської заборгованості.

Цікаву позицію представники фіскального відомства висловили щодо оподаткування простроченої товарної дебіторки, заходи щодо стягнення якої проводились, але були безуспішними. За цих умов платник повинен зменшити фінрезультат на суму такої безнадійної дебіторки (пп. 139.2.2 ПКУ). Отже, що до цього потрібно збільшувати фінрезультат на суму таких витрат згідно з пп. 139.2.1 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми нарахованої амортизації орендованого цілісного майнового комплексу та його ремонтів (поліпшень)» від 15.09.17 р. № 1976/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що підприємство, яке орендує цілісний майновий комплекс (державної чи комунальної власності), повинно відкоригувати бухфінрезультат на амортизаційні різниці. Тобто:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої бухгалтерської амортизації виробничих основних засобів, що входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу;
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої податкової амортизації таких виробничих основних засобів.

Обов’язок застосовувати такі різниці виникатиме лише в ситуації, якщо платник податку на прибуток матиме річний бухдохід більше ніж 20 млн грн чи самостійно прийме рішення про коригування.

Такий висновок ґрунтується на п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII. Він говорить, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі й споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Представники фіскального відомства також наголосили, що в разі ремонту орендованого цілісного майнового комплексу платник ПДВ матиме право на податковий кредит за такими витратами. Для цього потрібно, щоб:

• цілісний майновий комплекс використовували в господарській діяльності підприємства;
• податкові накладні, складені постачальником за такими операціями, було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податковим агентом сум відшкодованих витрат, понесених фізичною особою (працівником) під час відрядження» від 01.09.17 р. № 1785/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначила, що компенсація витрат на проїзд у двомісному купе вагона «СВ» не підлягає обкладенню податком на доходи та військовим збором за умови надання відрядженим працівником одного проїзного документа, який оформлено на окреме купе.

Слід зазначити, що пасажир управі займати, як правило, одне місце згідно з придбаним проїзним документом. Однак за наявності вільних місць йому можуть надати можливість викупити двомісне купе у вагоні «СВ». Проїзд в окремому купе оформлюють одним проїзним документом (п. 2.26 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.06 р. № 1196).

Варто нагадати, що не є доходом фізособи, яка перебуває в трудових відносинах зі своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому в установленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження, назад, за місцем відрядження (у т. ч. орендованим транспортом) (пп. 170.9.1 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).

ЄСВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оскарження до суду рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» від 15.09.17 р. № 1969/6/99-99-13-02-01-15/ІПК повідомила таке. Як відомо, після отримання рішення про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) у страхувальника є 10 календарних днів на їх сплату. У разі незгоди з таким рішенням страхувальник вправі його оскаржити, зокрема в судовому порядку. До того ж оскарження зупинить перебіг згаданого вище строку для сплати. Платники мають знати, що про оскарження неодмінно потрібно письмово повідомити відповідний фіскальний орган. Це передбачає абз. 2 ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-IV. Якщо не повідомити, то після спливу 10-денного строку фіскальний орган передасть рішення виконавчій службі.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо отримання безповоротної фіндопомоги фізособою-підприємцем — платником єдиного податку» від 29.08.17 р. № 1757/6/99-99-13-01-02-16/IПК роз’яснила, що безповоротну допомогу, надану фізособі-єдиннику, слід обкладати 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. Відповідно до п. 177.6 Податкового кодексу України доходи, отримані підприємцем поза межами його підприємницької діяльності, оподатковують за загальними правилами, установленими для фізосіб.

Інші податки та збори

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів» від 18.07.17 р. № 643 затвердило порядок повернення платнику мита, сплаченого авансом або перерахованого помилково.

Щоб отримати назад авансовані чи помилково сплачені митні платежі, платник, як і раніше, повинен направити до органів митниці відповідну заяву (у довільній формі) на повернення авансу. Відтепер таку заяву можна подати в електронному вигляді протягом 1095 днів із дня внесення авансу чи помилкової сплати.

На розгляд заяви та прийняття рішення щодо повернення коштів митники будуть витрачати не більше ніж п’ять робочих днів (раніше на це їм відводили 10 днів).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України в листі «Щодо документального оформлення господарських операцій» від 22.08.17 р. № 35210-07/23-3364/2658 виклало свою думку стосовно документального оформлення орендних операцій. Так, цілком логічно представники відомства зауважили, що одного лише договору для підтвердження орендної госпоперації не достатньо. За їхніми словами, сторони зазвичай складають акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначає орендний договір.

При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який слугує підтвердженням для розрахунків із надання послуг (оренди майна), то сторони вправі ним послуговуватися. Мінфін наголошує: зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути достатньою підставою для відображення в бухобліку госпоперації з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг. Але тільки в тому разі, якщо його оплачено, що підтверджують відповідні розрахункові документи.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту» від 03.07.17 р. № 621 затвердило форму повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту. Нагадаємо: повідомляти орган ДФС про укладення таких контрактів зобов’язує платників пп. 39.2.1.3 ПКУ.

У повідомленні потрібно буде зазначати інформацію про контракт (хто є покупцем і продавцем) та його умови, зокрема:

• стислий опис товару, який є базовим активом форвардного або ф’ючерсного контракту;
• код товару згідно з УКТ ЗЕД;
• кількість базового активу;
• допустиме відхилення кількості базового активу в разі наявності таких умов у контракті;
• код одиниці виміру предмета операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.97 р. № 8;
• ціну (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту;
• код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34;
• умови постачання товару відповідно до правил Інкотермс;
• термін виконання контракту.

Національний банк України постановою «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.17 р. № 89 затвердив новий План рахунків бухобліку банків та Інструкцію до нього.

Отже, з 25 грудня 2017 р. усі банківські установи обов’язково повинні вести бухоблік уже за зміненим планом рахунків.

Слід нагадати, що у зв’язку із запровадженням МСФЗ 9 до плану рахунків бухобліку банків було внесено зміни.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку  (далі − НКЦПФР) рішенням «Про внесення змін до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 10.08.17 р. № 584 внесла зміни до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 11.06.13 р. № 992.

Відтепер додатково потрібно буде розкривати інформацію про власників пакета акцій ПАТ, які мають права на акції в розмірі 5% і більше статутного капіталу. Зараз якщо емітентом є публічне акціонерне товариство, то власником пакета акцій вважають особу, яка має права на акції в розмірі 5% (а не мінімальних 10%, як раніше) і більше його статутного капіталу.

Фактично, ці зміни пов’язані з оновленням із 23.03.17 р. деяких положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV (п. 15 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.17 р. № 1983-VIIІ). Тобто наразі розкриттю на фондовому ринку підлягають:

• інформація про власників пакетів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств (незалежно від типу та/або класу). Її подає емітентові цінних паперів Центральний депозитарій цінних паперів у встановлені законодавством строки;
• інформація про власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5% і більше акцій. Її подає Центральний депозитарій емітентові цінних паперів у встановлені НКЦПФР строки. Зокрема, ця інформація обов’язково має містити:

а) розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій;

б) відомості про власника зі зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з ЄДР (для юрособи-резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юрособи-нерезидента).

При цьому інформація про власників пакетів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств та власників акцій публічних акціонерних товариств, пакет яких становить 5% і більше акцій, є відкритою та оприлюднюється в установленому НКЦПФР порядку шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦПФР.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» від 30.08.17 р. № 671 вніс зміни до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Зокрема:

• за допустимою вагою та габаритами автотранспорту слідкуватимуть органи Укртрансбезпеки;
• скасовано попередній габаритно-ваговий контроль. Відтепер такий контроль включає лише документальний та/або точний контроль;
• габаритно-ваговий контроль транспортного засобу повинні проводити протягом не більш ніж однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення);
• закріплено порядок дій у разі виявлення перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів за допомогою автоматичних зважувальних пунктів. У такому разі габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюватимуть на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю;
• за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видають довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу й місця його здійснення. У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката габаритно-вагового контролю зважування не здійснюють.

Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» від 20.09.17 р. № 643-р і доручив провести позапланові перевірки пожежниками дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, будинків для людей похилого віку та інвалідів, закладів відпочинку та оздоровлення державної та комунальної форми власності. Заклади приватної форми власності перевірять у разі письмового звернення суб’єктів господарювання. Перевірки мають показати реальний стан техногенної та пожежної безпеки в наведених закладах.

Періодом проведення перевірок є жовтень − грудень 2017 року.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» від 20.09.17 р. № 703 вніс зміни до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. Так, на нормативному рівні урегульовано порядок надсилання благодійних смс. Збір коштів на благодійність за допомогою смс-повідомлень проводять за договором приєднання між оператором та відповідною організацією із зазначенням телефонного номера, виділеного для збору коштів.

Оператор повинен завчасно повідомляти своїх абонентів про найменування благодійної послуги та розмір коштів, який він перерахує з їх особового рахунка на благодійність. Після надсилання благодійної смс оператор має повідомити абонента про суму коштів, яку зняв із його рахунку.

Звісно, послуги з надсилання смс-пожертви на користь неприбуткових організацій (окрім політичних партій) оператор має надавати безоплатно.

Міністерство фінансів України видало наказ «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» від 21.07.17 р. № 657, яким оновило правила оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юрособами та їх відокремленими підрозділами.

Зокрема, оновлено перелік відомостей, які представники фіскального відомства повинні відображати в акті (довідці).

Також скасовано імперативну норму про те, що акт зобов’язані складати на паперовому носії.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.07.17 р. № 651 затвердило Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, якщо платнику єдиного внеску або застрахованій особі знадобиться документальне підтвердження даних про страхувальника, вони зможуть отримати витяг із реєстру страхувальників відповідно до затвердженого порядку.

Порядком визначено форми:

• запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (форма № 1-ЗРС);
• витягів з реєстру страхувальників (форма № 1-ВРС — для юросіб-страхувальників, форми № 2-ВРС та № 3-ВРС — для фізосіб-страхувальників);
• довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників (форма № 1-ДРС).

Витяг або довідка мають надавати платнику єдиного внеску або застрахованій особі за їхнім запитом в електронній чи паперовій формі безкоштовно впродовж двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом «Про встановлення метрологічних вимог до фасованих товарів» від 05.07.17 р. № 969 затвердило метрологічні вимоги до фасованих товарів, що не мають знака відповідності Технічному регламенту.

Встановлення вимог пов’язане з набранням чинності постановою КМУ «Про внесення змін до Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку» від 18.01.17 р. № 23, яка дозволяє виробникам добровільно наносити знак відповідності на свою продукцію (звісно, якщо вона не підлягає обов’язковій сертифікації).

Отже, вимоги допоможуть урегулювати допустимі норми відхилення під час фасування продукції без сертифікатів у готову упаковку чи пляшку. Тобто виробнику, пакуючи товар, потрібно слідкувати за тим, щоб його фактична кількість (вага) максимально відповідала кількості (вазі), зазначеній на пляшці чи упаковці.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна регуляторна служба України спільним наказом «Про затвердження Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання» від 07.08.17 р. № 1170/81 затвердили Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання. У ньому згруповано всі вимоги до планування перевірки суб’єктів господарювання перевіряючими органами. Зокрема, органи, що здійснюють перевірку, мають:

• оприлюднювати план здійснення комплексних перевірок — до 15 листопада року, що передує плановому;
• оприлюднювати річні плани перевірок — до 1 грудня року, що передує плановому;
• вносити зміни до планів не пізніше ніж за 20 днів до початку проведення заходів та подати копію рішення про внесення змін до Державної регуляторної служби України протягом двох робочих днів після прийняття такого рішення;
• готувати та оприлюднювати звіти виконання планів на офіційних веб-сайтах відповідних контролюючих органів до 1 квітня року, що настає за роком проведення заходів.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом «Деякі питання здійснення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів» від 15.08.17 р. № 204 визначило критерії, яким повинні відповідати експертні організації будь-якої форми власності, що здійснюють експертизу проектів будівництва.

До експертних організацій, окрім загальних критеріїв, висунуто й посилені вимоги, якщо вони хочуть здійснювати експертизу проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2) або зі значними наслідками (СС3) чи об’єктів, які споруджують на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, чи щодо кошторисної частини проектної документації об’єктів, які споруджують за рахунок держкоштів, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги» від 05.09.17 р. № 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК роз’яснила, що видачу поворотної фіндопомоги готівкою через касу підприємства відносять до готівкових розрахунків.

Це означає, що працюватиме обмеження щодо готівкових розрахунків. Отже, надавати фіндопомогу через касу фірма може:

• фізособі — у сумі не більш ніж 50 тис. грн за один день;
• юрособі чи підприємцю — у сумі не більш ніж 10 тис. грн за один день.

За словами представників фіскального відомства, повернення фіндопомоги, наданої фізособі, не підпадає під норми Положення про касові операції. А от готівкове обмеження працює в обох напрямах. Тобто, отримуючи назад надану фіндопомогу, підприємство також повинно дотримуватися допустимого максимуму готівкових розрахунків.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 07.09.17 р. № 88 вніс зміни до нормативних актів, що регулюють операції надання кредитів міжнародними фінансовими організаціями (далі — МФО). Зміни спрямовані на спрощення процедури отримання таких кредитів. Зокрема:

• кредитні договори в іноземній валюті з МФО звільнено від реєстрації в Нацбанку;
• надано можливість залучення кредитів від МФО за договорами, що містять особливі умови (валюту кредиту визначено в гривнях, а операції відбуваються у валюті).

Національний банк України постановою «Про внесення змін до Положення про визначення пов'язаних із банком осіб» від 15.09.17 р. № 91 зобов’язав банки в письмовому порядку повідомляти фізичним та юридичним особам про визнання їх особами, пов’язаними з банком. Повідомлення має бути направлено не пізніше за наступним робочий день після дня надання особам такого статусу. НБУ визначив, що пов’язаними з банком особами не можуть бути:

• держава Україна;
• територіальна громада;
• міжнародна фінансова установа, з якою Уряд України уклав договір про співробітництво й для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети;
• юридичні особи, у яких є істотна участь держави, територіальної громади чи міжнародної фінансової установи, для якої встановлено привілеї та імунітети.

Слід нагадати, що пов’язана особа — фізична особа, яка за своїм службовим статусом, родинними зв’язками або майновим станом пов’язана з діяльністю й управлінням банком, а також може одержати певні матеріальні переваги в процесі виконання банком своїх функцій.

Національний банк України постановою «Про опублікування окремої інформації про діяльність банків України» від 31.08.17 р. № 85 затвердив, що з 01.09.17 р. він щомісячно публікуватиме на своєму сайті в розділі «Статистика» інформацію про індивідуальні показники діяльності банків, а саме:

• оборотно-сальдовий баланс за звітний місяць — до 30 числа місяця, що настає за звітним, за грудень — до 7 лютого наступного року;
• оборотно-сальдовий баланс з урахуванням коригувальних проводок за звітний рік — до 30 квітня року, що настає за звітним;
• структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями) за звітний місяць — до 30 числа місяця, що настає за звітним, за грудень — до 7 лютого наступного року;
• розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку) — до 7 лютого року, що настає за звітним.

Ця новація дозволить клієнтам та інвесторам більш повно оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, ухвалювати зважені рішення про співпрацю з ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору загалом.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) рішенням «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо удосконалення порядку реєстрації випуску акцій)» від 14.07.17 р. № 529 затвердила зміни до підзаконних актів, що регулюють порядок реєстрації випуску акцій.

Головною новацією є скасування відбитка печатки як обов’язкового реквізиту для всіх документів, що подають для реєстрації випуску акцій. До того ж, щоб засвідчити копії таких документів, відтепер достатньо лише підпису уповноваженої особи.

Слід нагадати, що з 19.07.17 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» від 23.03.17 р. № 1982-VIII, яким скасовано вимоги про обов’язкове використання печаток та необхідність їх використання у взаємовідносинах бізнесу з держорганами й органами місцевого самоврядування.

Праця і заробітна плата

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 28.07.17 р. № 669 вніс зміни до Інструкції про службові відрядження, затвердженої наказом Мінфіну «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.98 р. № 59.

Відтепер працівнику, який застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, відшкодовуватимуть збір за переказ коштів електронними засобами за наявності документального підтвердження його сплати.

Керівники підприємства можуть встановлювати додаткові обмеження щодо сум на оплату вартості послуг зі здійснення інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби.

Також уточнено, що витрати на відрядження відшкодовують лише за наявності оригіналів документів, що засвідчують вартість цих витрат, а саме:

• транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), у т. ч. електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо він обов’язковий на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання;
• рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, у т. ч. бронювання місць у місцях проживання;
• страхових полісів тощо.

Підставою для відшкодування витрат на придбання авіаквитка є роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс. А якщо його втратили, то з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) може бути відшкодовано витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригінала довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання квитка повністю за визначеним маршрутом.

У випадку купівлі через Інтернет електронних квитків на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка буде роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо застосування обмежень при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 18.05.17 р. № 254/0/86-17/273 повідомило: якщо в жінки-декретниці впродовж останніх 12 місяців було менше ніж шість місяців стажу, то сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати двократний розмір мінзарплати (станом на місяць настання страхового випадку). При цьому верхню межу середньоденної зарплати визначають діленням двократної мінімалки на середньомісячну кількість календарних днів (на 30,44). Водночас якщо обчислена за таким середнім заробітком сума допомоги за певний місяць все ж виявиться більшою за двократну мінімалку (це можливо для місяців, у яких 31 день), то її розмір потрібно зменшити — обмежити зазначеним показником.

Міністерство соціальної політики України листом «Про надання роз’яснень стосовно відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» від 25.08.16 р. № 437/13/116-16 повідомило: відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (частина сьома ст. 179 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП). Чинне законодавство не містить терміна «інші родичі, які фактично доглядають за дитиною», тож працівниця за бажанням може оформити відпустку для догляду за дитиною своєї племінниці. Водночас для цього вона має не лише надати заяву про надання відпустки, передбачену частиною 1 ст. 181 КЗпП, але й підтвердити той факт, що вона здійснює фактичний догляд за дитиною, зауважує відомство.

Нагадаємо: ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР передбачено, що родичам, які доглядають за дитиною, зазначена відпустка надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки. Жодних інших документів для отримання відпустки для догляду за дитиною її родичами, окрім довідки та заяви, законодавство надавати не вимагає.

Як саме працівниця має доводити факт здійснення догляду за дитиною своєї родички, Мінсоцполітики не пояснює.

Земельні відносини

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення» від 21.06.17 р. № 688 затвердив Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів. 2 вересня 2017 р. уже відбулась апробація електронних торгів через систему електронних земельних аукціонів. Так, відповідно до документа, з 01 жовтня по 20 червня 2018 року стане можливим взяття в оренду земділянки або оформлення емфітевзису на електронному аукціоні. До аукціону може долучитися фізична або юридична особа, яка зареєструвалася в системі електронних земельних аукціонів. Лотом на аукціоні є право (оренда, емфітевзис) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності.

Судова практика

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.09.17 р. у справі № К/800/5707/17 дійшов висновку, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та якого було належним чином повідомлено про прощення такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу та перерахувати до бюджету податок на доходи.

Підставою для такого висновку є пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, згідно з яким суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, уключають до складу доходу боржника, якщо вона перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року.

До того ж кредитор (тобто банк), який простив борг, мав уключити суми анульованого боргу до податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Отже, навіть якщо банк прощає кредитору частину боргу, як це сталося в розглянутій ситуації, сума анульованого боргу є для боржника додатковим благом зі всіма наслідками. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ, який вносить суттєві зміни в життя освітніх закладів, освітян, школярів, студентів. Про це повідомляється на офіційному сайті Глави держави.

Відповідно до нового закону заклади освіти будуть зобов’язані публікувати на своїх сайтах кошторис і фінзвіт про надходження та використання всіх отриманих коштів. Це, серед іншого, дасть змогу батькам стежити, на які потреби школа витрачає надані їй кошти.

Навчання в школі триватиме 12 років. При цьому школа загалом буде трирівнева: початкова, базова та профільна середня освіта. А остання матиме відповідні спрямованості, що дасть змогу старшокласникам обирати напрями навчання відповідно до їхніх схильностей, а не вчити все підряд.

Для освітян Закон про освіту встановлює низку гарантій щодо підвищення оплати праці, а також різноманітних надбавок і доплат.

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Порядку відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров'я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою» від 26.07.17 р. № 1211 затвердило Порядок відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров'я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою. Цей Порядок, зокрема, розширив перелік документів (з 3 до 8), необхідних для отримання відшкодування витрат на лікування, порівняно з його попередником — Порядком відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров'я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 29.05.12 р. № 319.

Постраждалим громадянам також надано право звертатися із заявами для отримання відшкодування витрат на лікування протягом року після закінчення стаціонарного лікування.