Огляд законодавства

Огляд законодавства за листопад 2019 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків розповіла про особливості оподаткування реклами в соціальних мережах, які зареєстровані за межами України. Що ж чекати підприємствам, які зважилися провести таку рекламну кампанію?

Юридичні особи, які сплачують за рекламу за допомогою корпоративної платіжної картки через міжнародні платіжні системи, повинні дотримуватись положень Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (постанова Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5).

Так, відповідно до пп. 2 п. 109, пп. 7 п. 2 Положення № 5, а також керуючись ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 04.10.2014 р. № 1702-VII, юридичним особам з корпоративною платіжною карткою дозволено здійснювати розрахунки за одним зовнішньоекономічним договором за один операційний день до 150 тис. грн.

При цьому довіреною особою подається авансовий звіт за витрачені з карти кошти з додаванням роздрукованого підтверджувального електронного документа. А підтвердженням витрат грошових коштів під час придбання юридичною особою послуг на іноземних інтернет-сайтах буде виписка банку, який випустив таку платіжну картку, та відповідна квитанція від постачальника послуг.

Підприємства обліковують витрати на рекламу за правилами бухгалтерського обліку. Якщо ЗЕД-послуги отримує підприємство з великими доходами, то його фінансовий результат може бути відкоригований на податкові різниці:

  • відповідно до пп. 140.5.2 ПКУ – на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних послуг над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», під час здійснення контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ;
  • відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ – на суму 30% вартості послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів – пов’язаних осіб), зареєстрованих в державах (на територіях), вказаних у пп. 39.2.1.2 ПКУ, тобто за Переліком «низькоподаткових» країн (постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1045) та Переліком організаційно-правових форм (постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 480).

Щодо ПДВ, то оскільки місце постачання послуг розташоване на митній території України, то відповідно до п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету в разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники податку, є отримувач послуг.

Базою нарахування ПДВ у такому випадку є договірна вартість послуг (п. 190.2 ПКУ). При цьому вартість послуг перераховується в національну валюту за курсом Нацбанку, що діяв на дату виникнення податкового зобов’язання.

Зобов’язання з ПДВ з послуг нерезидента з місцем постачання на території України нараховують за правилами згідно з п. 187.8 ПКУ – на дату списання коштів з банківського рахунку платника в рахунок сплати послуг або на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом.

Сума нарахованих ПДВ-зобов’язань відображається в ПН, оформленій на таку операцію (п. 208.2 ПКУ). Така ПН, зареєстрована в ЄРПН, буде основою для відображення нарахованої суми ПДВ у складі податкового кредиту підприємства (п. 208.2, пп. «в» п. 198.1, п. 198.2 ПКУ).

У випадку, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, ПН не складається (п. 208.4 ПКУ). Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку затверджується в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Крім того, відповідно до пп. 141.4.6 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20% від суми таких виплат за власний рахунок.

Сума доходу, з якої належить виплатити дохід, визначається за курсом НБУ, що діяв на дату виплати такого доходу.

У разі несплати або несвоєчасної сплати податку підприємство повинно буде сплатити штраф відповідно до ст. 127 ПКУ.

Екологічний податок

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Про екологічний податок» від 08.11.2019 р. № 1262/6/99-00-04-04-03-15/ІПК роз’яснила, чи сплачувати підприємствам екологічний податок за розміщення відходів, якщо є угоди зі спеціалізованими підприємствами на утилізацію.

Податківці повідомили, що платником екологічного податку в частині відходів, що утворюються підприємством, є спеціалізовані підприємства, які отримали дозволи уповноважених органів на здійснення постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо).

Для забезпечення вимог п. 240.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єктам господарювання, у тому числі й підприємству, необхідно облаштувати спеціально відведені місця для тимчасового розміщення відходів та запровадити належний облік відходів різних класів небезпечності для виконання договірних зобов’язань із спеціалізованими підприємствами з утилізації або розміщення (захоронення) відходів.

Контроль і відповідальність

Міністерство цифрової трансформації України запроваджує проєкт «Е-резидентство» – електронне громадянство країни.

Е-резидентство надає іноземному бізнесу такі можливості:

  • віддалено створювати та керувати бізнесом на території України;
  • підписувати документи електронним підписом, що цілком відповідатиме новому законодавству;
  • отримувати доступ до банківських послуг, зручних онлайн-платежів та роботи з постачальниками.

Як результат – люди з усього світу зможуть безпроблемно створити бізнес на території України. А це піде на користь вітчизняній економіці.

Найуспішніший приклад країни, де працює система електронного резидентства, – Естонія. Наразі естонською програмою скористалися понад 60 тис. осіб із 160 країн світу. У 2018 році е-резиденти заплатили в естонський бюджет 8,7 млн євро податків. Усього за час роботи система принесла 25 млн євро. І це не єдиний приклад – схожі умови для іноземних громадян та компаній працюють також в Азербайджані. Пілотний проєкт Уряд планує схвалити до початку наступного року.

Фінансові ринки

Національний банк України спростив порядок видачі небанківським установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, скасувавши обов’язок небанківської установи узгоджувати з Національним банком внутрішні правила про переказ коштів.

Відтепер у пакеті документів для отримання ліцензії замість внутрішніх правил про переказ коштів подаватиметься інформаційна довідка щодо умов та порядку надання небанківською установою послуг з переказу коштів у формі опитувальника за встановленим зразком.

Така форма документа буде більш зрозумілою і прозорою для заявника. Її підготовка заявником та опрацювання співробітниками Національного банку потребуватиме значно менших витрат часу.

Зразок інформаційної довідки для заповнення у формі зручного опитувальника розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку в розділі «Форми документів для отримання ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків».

Щодо внутрішніх правил про переказ коштів, то вони стають документом виключно внутрішнього користування небанківської установи. Розробляється та затверджується такий документ (разом з порядком внутрішнього контролю та іншими внутрішніми документами) до початку надання послуг з переказу коштів відповідно до оновлених вимог до них, гармонізованих з Директивою (EU) 2015/2366 (PSD2) та Керівними принципами ЕВА.

Крім того, оновлено вимоги до бізнес-плану, який подається небанківською установою до Національного банку для отримання ліцензії.

Відповідні зміни до Положення про порядок видачі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків були затверджені постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.11.2019 р. № 128. Постанова набирає чинності 15 листопада 2019 року.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці роз’яснила особливості надурочних робіт. Робочий час тісно пов’язаний з правовим режимом надурочних робіт, які для трудових відносин мають винятковий характер.

Згідно з Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Особливості надурочних робіт:

  • роботодавець має право застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, до яких належать такі: 1) під час проведення робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2) під час проведення громадсько-необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; 3) за необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; 4) у разі необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; 5) для продовження роботи у випадку нез’явлення працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви (роботодавець має замінити відсутнього працівника іншим);
  • заборонено залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять; інших категорій працівників відповідно до чинного законодавства України;
  • окремі категорії працівників можуть залучатися до надурочних робіт тільки за їх згодою або за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям: жінки, які мають дітей віком від трьох до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою, а залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;
  • надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника;
  • надурочні роботи можуть провадитися на підставі наказу (розпорядження) роботодавця, де мають бути визначені законні передумови їх застосування із зазначенням працівників, які до них залучаються, а також лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра