Огляд законодавства

Огляд законодавства за жовтень 2019 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендарем було здійснено поліпшення об’єкта оренди, та щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з отримання коштів у вигляді гарантійного платежу у разі зміни орендодавця» від 10.10.2019 р. № 703/6/99-00-07-03-02-15/ІПК пояснила, чи треба визначати податкові зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в разі повернення об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендар поліпшив об’єкт оренди. Також у цій консультації податківці висловились і про порядок оподаткування ПДВ операцій із отримання коштів у вигляді гарантійного платежу у випадку зміни орендодавця.

Отже, якщо після закінчення дії договору оренди поліпшення об’єкта оренди, які здійснив орендар, орендодавцю не передають та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складають, а поліпшення продовжує використовувати орендар у межах нового договору оренди, то й підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ немає. Адже це не є постачанням товарів або послуг у розумінні пп.пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ.

Коли умови договору передбачають, що гарантійні платежі використовують як орендну плату за останній місяць оренди та вони не підлягають поверненню орендарю, то ця сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання орендодавцем та податковий кредит орендарем в разі отримання/перерахування такого гарантійного платежу визначають у загальному порядку на підставі складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (далі – ПН).

Якщо до закінчення договору оренди об’єкт оренди переходить у власність іншої особи (до орендодавця 2), то орендодавець 1 може скласти розрахунок коригування до ПН, складеної під час отримання коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди, та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з ПДВ лише у випадку повернення орендарю коштів за неотримані ним послуги оренди від орендодавця 1.

Коли ж орендодавець 1 перераховує кошти (у розмірі вартості ненаданих послуг оренди) орендодавцю 2, то відсутні підстави для коригування орендодавцем 1 податкових зобов’язань з ПДВ. Водночас орендар втрачає право на податковий кредит за тими послугами оренди, які не були надані орендодавцем 1 (слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).

ПДФО та військовий збір

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування ПДФО харчування за принципом «шведського столу» від 09.09.2019 р. № 87/6/99-00-04-07-03-15/ІПК продовжує наполягати, що вартість громадського харчування в кафе та ресторанах представників делегації за принципом «шведського столу» слід включати до оподатковуваного доходу таких фізосіб. Як наслідок, контролери хочуть, щоб на цей дохід нараховували ПДФО і військовий збір на загальних підставах. Цю консультацію податківці видали з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. (справа № 200/1191/19-а).

ДПСУ вказує, що суд підтримує позицію, що представники делегацій отримували дохід у вигляді харчування, але підприємство не укладало відповідні договори з представниками на отримання такого доходу. Крім того, суд також зазначив, що «неможливо встановити кількість та вартість харчування особисто кожного представника іноземної делегації з урахуванням особливостей, які виникають при харчуванні за принципом «шведського столу».

Неможливість персоніфікувати отриманий дохід та відсутність можливості розрахувати кількість спожитих продуктів не може слугувати підставою для звільнення представника делегації від сплати відповідних податків та зборів.

До того ж, на фізосіб-нерезидентів, тобто іноземних гостей, теж поширюються норми про отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

ЄСВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 04.10.2019 р. № 190-IX. Документ вже був опублікований в офіційній пресі, тож із 2021 року запрацює єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ).

Платник податків в електронній формі через електронний кабінет повідомлятиме про своє бажання використовувати єдиний рахунок або ж може відмовитись від нього. Змінити своє рішення можна буде раз на квартал.

Аби перерахувати кошти, що надходять на єдиний рахунок, Державна податкова служба щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, формуватиме, підписуватиме та надсилатиме до Казначейства зведений реєстр платежів з єдиного рахунку із зазначенням платіжних реквізитів отримувачів коштів та іншої інформації відповідно до законодавства.

Реєстр платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника податків сформують відповідно до:

  • податкової інформації, яка міститься в поданих платником податків розрахункових документах на зарахування коштів на єдиний рахунок;
  • податкової інформації, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), за якими настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно, враховуючи дані поданих уточнюючих декларацій (розрахунків);
  • відомостей, які містяться в поданих платниками звітах з ЄСВ, за якими настав строк сплати зобов’язань;
  • іншої податкової інформації відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Реєстр платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника податків, який був надісланий до Казначейства, у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку стане доступним для перегляду таким платником податку через електронний кабінет.

Єдиним рахунком не можна буде скористатись для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість (далі – ПДВ), акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Облік і звітність

Президент України підписав ухвалені 20 вересня Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (законопроєкт № 1073) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроєкт № 1053-1).

Вони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків, «сірого» товару, покращення ефективності податкового адміністрування та державного контролю за розрахунковими операціями.

Реалізація положень документів сприятиме підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО.

Прийнятими змінами передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, реєстрацію програмного РРО через електронний кабінет.

Норма про «кешбек» набуває чинності 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, матиме змогу перевірити його на автентичність і, якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не передано контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначено перевірку продавця. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Також з 1 жовтня 2020 року впроваджується застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми в разі першого порушення і 150% у випадку кожного наступного), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі, та починається застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується Кабміном.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Вимоги обов’язкового використання РРО не поширюватимуться на платників єдиного податку І групи.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 19 вересня 2019 року.

Закон має на меті забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель, запобігання проявам корупції, розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель в Україні.

Документ містить низку новацій, які сприятимуть підвищенню ефективності закупівель, запровадженню персональної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, удосконаленню механізму оскарження тендерів, гармонізації з міжнародними стандартами.

Зокрема, згідно із законом, використання електронної системи ProZorro стає обов’язковим для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (раніше поріг був від 200 тисяч гривень). Це допоможе вивести з тіні понад чверть мільйона закупівель на рік.

Також закон зобов’язує замовника надавати звіти в систему ProZorro про всі закупівлі вартістю від 1 копійки (раніше – від 50 тисяч гривень).

Бізнес, який переміг у тендері, матиме 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції. Це дасть змогу підприємцям не втратити тендер, а держзамовнику – зберегти найбільш вигідну пропозицію.

Також документ впроваджує диференційовану платню за подання скарги в Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) (через окрему постанову Кабміну). Це дасть змогу припинити необґрунтоване оскарження великої кількості закупівель і затримку проведення тендерів. Також закон передбачає повернення плати в разі задоволення скарги постачальника. За невиконання рішення АМКУ передбачена відповідальність керівника замовника та штраф.

Крім того, закон посилює відповідальність за порушення законодавства для недобросовісних замовників і запроваджує персональну відповідальність посадових осіб. Зокрема, якщо будуть придбані товари, роботи та послуги до/без закупівлі або буде укладено договір до/без закупівлі, то на керівника замовника чекає штраф від 2 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також законом передбачено інструмент для боротьби з демпінгом – система вказуватиме на аномально низьку ціну, і постачальник повинен її обґрунтувати для укладення договору із замовником.

Документ також передбачає нові інструменти для підвищення ефективності закупівель, зокрема, електронні каталоги ProZorro Market та посади уповноважених осіб для професіоналізації закупівель.

Крім того, закон продовжує на два роки термін закупівель ліків і вакцин через міжнародні організації (до 2022 року). Перелік ліків і порядок закупівель затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців після публікації, крім р. VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня опублікування.

Фінансові ринки

Національний банк України в листі «Про розгляд звернення» від 16.05.2019 р. № 57-0007/26039 роз’яснив механізм проведення грошового переказу та вказав, коли розрахунки вважають готівковими, а коли – безготівковими.

Аби кошти потрапили на рахунки торговців, можна піти різними шляхами, зокрема:

1) перерахувати кошти з рахунку на рахунок;

2) внести готівкові кошти для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

НБУ наголосив, що обидва зазначені варіанти розрахунків для отримувача коштів є безготівковими розрахунками.

Водночас для платника коштів другий варіант розрахунків буде готівковим.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці роз’яснила порядок звільнення працівника за прогул.

Кодекс законів про працю в Україні у ст. 40 визначає прогул як підставу для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Водночас у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» розкривається зміст поняття «прогул» від 06.11.1992 р. № 9 як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Трудове законодавство не містить вичерпного переліку причин, що вважаються поважними. Оцінку поважності причини відсутності працівника на роботі в кожному конкретному випадку надає роботодавець, а в разі виникнення трудового спору – суд.

Причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті працівником. Згідно із судовою практикою, поважними можуть бути визнані такі причини:

  • пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
  • аварії або простій на транспорті;
  • виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна в разі пожежі, стихійного лиха);
  • догляд за захворілим зненацька членом родини;
  • відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
  • відсутність за станом здоров’я.

Звільнення за прогул є заходом стягнення за порушення трудової дисципліни. Застосовуючи його, треба дотримуватися визначених законодавством про працю вимог щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень (ст. 149 КЗпП).

Дисциплінарне стягнення роботодавець застосовує після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може накладатися пізніше ніж через шість місяців із дня вчинення проступку.

Днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він учинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу.

У день звільнення (останній день роботи):

  • з працівником має бути здійснено повний розрахунок (ст. 116 КЗпП);
  • працівнику повинно бути видано належним чином оформлену трудову книжку (ч. 1 ст. 47 КЗпП) та копію наказу про звільнення (ч. 2 ст. 47 КЗпП).

Не можна звільнити працівника за прогул у період його відсутності, враховуючи, що він не з’явився на роботі протягом тривалого часу (наприклад, понад два тижні), та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.

З огляду на ст. 149 КЗпП отримання письмових пояснень є обов’язковою умовою застосування дисциплінарного стягнення. У зв’язку із неможливістю доведення відсутності працівника без поважних причин звільнити його за п. 4 ст. 40 КЗпП неможливо.

Отже, у разі звільнення працівника у зв’язку з прогулом важливим є дотримання процедури звільнення. Роботодавець має доводити до відома працівників документи, які встановлюють трудові обов’язки, режим робочого часу тощо, під особистий підпис, складати проміжні документи відповідно до вимог законодавства, дотримуватись строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра