Для більшості платників ПДВ під час визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту ключовою є подія, що сталася раніше (надходження коштів чи відправка товарів). Існує також касовий метод обліку, але його можуть застосовувати не всі платники ПДВ.
Хто може застосовувати цей метод та які особливості заповнення податкової звітності з ПДВ при його застосуванні?
Нагадаємо, за касовим методом дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначають платники податку на додану вартість (далі − ПДВ), які відповідно до п. 187.10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у т. ч. надають послуги з його транспортування і постачання;
- надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла.
Покупцями цих товарів та послуг є фізособи, бюджетні установи − неплатники ПДВ, а також ЖЕКи, квартирно-експлуатаційні частини, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, інші платники ПДВ, які збирають кошти від перелічених вище покупців з метою наступного їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості.
Це правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів і послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари або послуги, якщо вони зареєстровані як платники ПДВ.
Касовий метод застосовують також у разі постачання товарів чи послуг з оплатою за бюджетні кошти. Датою виникнення податкових зобов’язань у таких випадках є дата зарахування цих коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ПКУ).
Суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку ПДВ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт (п. 187.1 ПКУ).
Також касовий метод застосовують підприємства енергетичної галузі. Щоправда, тимчасово цей метод поширюється на операції, за якими дата настання першої події припадає на звітні періоди січень 2016-го — червень 2017 року (п. 44 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
Платники, які застосовують касовий метод обліку ПДВ, заповнюють і подають податкову звітність з ПДВ у порядку, встановленому наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21. Окрім загальних правил, передбачених для всіх платників ПДВ, цей Порядок встановлює певні особливості заповнення звітності тими платниками, які застосовують касовий метод відповідно до п. 187.10 ПКУ, а саме:
- у графі 4 таблиці 2 додатка 5 вони проставляють позначку «+»;
- у графах 5−7 рядка «за податковими накладними, складеними до 01.07.2015» таблиці 2 додатка 5 відображають обсяги та суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, складених до 01.01.2015 р., за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01.07.2015 р. у зв’язку із застосуванням такого методу податкового обліку;
- у таблиці 3 додатка 5 розшифровують суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту за звітні періоди липень — грудень 2015 року (ІІІ−ІV квартали 2015 року), на підставі податкових накладних, складених до 01.07.2015 р.;
- у таблиці 4 додатка 7 розподіляють суми ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів або послуг, під час постачання яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту.
Як зазначено в листі Державної фіскальної служби України від 17.03.2016 р. № 5887/6/99-99-19-03-02-15, таблицю 4 додатка 7 до декларації з ПДВ заповнюють не лише платники ПДВ, які застосовують касовий метод, визначений п. 187.10 ПКУ, а й ті, хто застосовують цей метод згідно з іншими нормами ПКУ.
