Спрощена система оподаткування цікавить представників малого бізнесу, оскільки ставки податків є низькими. Втім, ця система містить безліч обмежень. Поговоримо про них докладніше.
Фізична особа – підприємець вправі самостійно обрати спрощену систему оподаткування за умови, що вона відповідає вимогам, встановленим у гл. 1 р. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяють на три групи платників єдиного податку.
Перша група
Зареєструватися платником єдиного податку (далі − єдинник) першої групи може підприємець, який працює самостійно, не використовуючи працю найманих осіб. При цьому граничний обсяг доходу протягом календарного року не може перевищувати 300 тис. грн.
Єдинник першої групи здійснює винятково роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Перелік побутових послуг наведено в п. 291.7 ПКУ.
Основна ставка податку – до 10% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року
(у 2016 році − до 137,80 грн).
Друга група
Платником єдиного податку другої групи може стати підприємець, який не використовує працю найманих осіб або має не більше 10 найманих працівників. При цьому граничний річний обсяг доходу не повинен перевищувати 1,5 млн грн.
Одним із головних критеріїв є також види діяльності, які дозволено здійснювати платникам другої групи. Вони можуть провадити господарську діяльність із надання послуг (і не лише побутових) за умови, що ці послуги надають платникам єдиного податку або населенню.
Варто також зважити на вимогу п. 291.5 ПКУ, де визначено види діяльності, які не дають права перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі їх здійснення платниками єдиного податку першої−третьої груп.
Слід мати на увазі, що для другої групи ставки єдиного податку встановлюють сільські, селищні та міські ради у фіксованому розмірі. Вони безпосередньо залежать від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Для другої групи єдинників розмір ставки (з розрахунку на календарний місяць) не перевищує 20% мінімальної зарплати (у 2016 році − до 275,60 грн). Причому максимальну ставку (20% мінімальної зарплати) застосовують лише у разі провадження цими платниками кількох видів господарської діяльності або якщо вони провадять господарську діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради (п.п. 293.6, 293.7 ПКУ).
Третя група
Для платників єдиного податку третьої групи не обмежено кількість осіб, які можуть перебувати з ними у трудових відносинах. Такий підприємець може провадити будь-які види діяльності, крім заборонених п. 291.5 ПКУ.
Якщо граничний річний обсяг отриманого доходу підприємця третьої групи перевищить 5 млн грн, він муситиме перейти на загальну систему оподаткування.
Для єдинників третьої групи встановлені ставки у відсотках до доходу:
- 3% − за умови реєстрації платником податку на додану вартість (далі – ПДВ);
- 5% − у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Деякі переваги спрощеної системи
Єдиний податок обчислювати швидше і легше, оскільки спрощена система, на відміну від загальної, передбачає оподаткування доходу підприємця. Витрати при цьому не враховують. Також п. 297.1 ПКУ єдинників звільнено від обов’язку нарахування, сплати й подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) у частині доходів, отриманих в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої−третьої груп (фізособи), що їх оподатковано єдиним податком. Ці доходи не включають до складу загального річного оподатковуваного доходу фізособи згідно з п. 292.9 ПКУ. Звільнення від нарахування та утримання ПДФО не поширюється на найманих працівників єдинника. Щодо них він виконує функції податкового агента;
- ПДВ з операцій з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що його сплачують єдинники третьої групи, які обрали ставку 3% доходу;
- податку на майно (в частині земельного податку) за умови використання земельних ділянок єдинниками першої−третьої груп для провадження господарської діяльності.
Крім того, варто пам’ятати, що платники єдиного податку першої−третьої груп проводять розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) винятково у грошовій формі − готівковій або безготівковій (п. 291.6 ПКУ). Водночас обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) для фізосіб-підприємців на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачає.
