Підприємство припустилося помилки у декларації з податку на прибуток. Утім, виявили її після того, як строк давності сплив. Чи має право платник податків виправити помилку за власним бажанням за таких обставин? Чи можна виправляти помилки під час податкової перевірки? Чим загалом загрожує виправлення помилки за період, який вже був перевірений контролерами? З'ясуємо ці питання далі.
Чи можна виправити помилку самостійно, якщо її строк давності уже сплив?
Нагадаємо, що податківці вправі самостійно визначити суму зобов’язань платника у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі − ПКУ), не пізніше закінчення 1095-го дня (2555-го дня − у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (якщо надана пізніше − за днем її фактичного подання) та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ). Якщо протягом зазначеного строку контролери не визначали суми зобов’язань, платник вільний від такого зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку (п. 102.1 ПКУ).
Утім, припустімо, що помилка призвела до завищення податку на прибуток, оскільки були занижені (недопоказані) витрати, а строк у 1095 днів уже минув. Чи можна виправити таку помилку?
Право виправити таку помилку в платника є. Адже таких заборон чинним законодавством не передбачено. Відповідно до п. 50.1 ПКУ, який регулює самостійне виправлення помилок: «У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнювальний розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнювального розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені».
Тож якщо уважно вчитатися в п. 50.1 ПКУ, то в ньому йдеться лише про обов’язок виправити помилки в разі їх виявлення, якщо строк давності за ними не минув. А ось про ті помилки, які опинилися вже поза строками давності, нічого не сказано. Тобто ПКУ не зобов’язує виправляти помилки, однак і не забороняє цього робити.
Проте податківці можуть не погодитися з таким правом. Скажімо, в листі ДПСУ від 23.05.2012 р. № 8803/6/15-1415 вони прямо сказали, що витратну помилку, за якою сплив строк давності − 1095 днів із періоду її допущення, виправляти вже не можна.
Однак, подавши уточнену декларацію, ви автоматично «допустите» до цього періоду і контролерів, адже строк давності заново почне свій відлік уже від дати подання уточненої декларації.
До того ж урахуйте, якщо була б переплата, то заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ПКУ).
Чи можна виправляти помилки під час податкової перевірки?
Під час документальної планової та позапланової перевірки не можна подавати уточнювальний розрахунок до поданих раніше декларацій з податку, щодо якого проводиться перевірка (п. 50.2 ПКУ).
Тож, скажімо, якщо контролери прийшли з перевіркою податку на додану вартість, виправляти помилки з податку на прибуток не заборонено. А ось під час документальної перевірки податку на прибуток самостійно виправляти його помилки не можна. Це краще робити до її початку.
Чим загрожує виправлення помилки за період, який був перевірений раніше контролерами?
Виправлення періоду, який раніше перевіряли контролери, дає їм право провести позапланову перевірку за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
