Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку ввезення на митну територію України вживаних транспортних засобів» від 01.08.2016 р. № 26072/7/99-99-18-02-02-17 зазначила, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або визнаної державою-агресором стосовно України, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) і/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Документами, що підтверджують країну походження товару, є (ст. 43 Митного кодексу України):
- сертифікат про походження товару;
- засвідчена декларація про походження товару;
- декларація про походження товару;
- сертифікат про регіональне найменування товару.
Водночас Державна фіскальна служба України зазначила: до відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер − VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається в технічному паспорті на транспортний засіб.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо операцій з розмінною монетою» від 19.05.2016 р. № 11023/6/99-99-14-05-01-15 зазначила: готівка, видана як розмінна монета, не вважається підзвітними коштами касира-операціоніста, тож він не складає авансового звіту. Кошти (розмінна монета) не лишаються в касі, а передаються із каси підприємства до операційної каси (скриньки РРО).
У регістрах бухгалтерського обліку операції, пов’язані з видачею розмінної монети, відображаються за дебетом субрахунку 301 «Операційна каса» і кредитом субрахунку 301 «Каса в національній валюті».
Будь-яких обмежень щодо строку зберігання на місці проведення розрахунків розмінної монети чинним законодавством не встановлено, тому підприємство самостійно визначає періодичність здавання розмінної монети до каси підприємства.
При цьому залишок готівкових коштів (у цьому випадку — це розмінна монета) у скриньці РРО на кінець робочого дня не повинен перевищувати загальновстановленого для каси підприємства ліміту залишку готівки.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо надання консультації з питань повідомлення контролюючих органів про вилучення правоохоронними органами документів і фінансової звітності, необхідності вжиття заходів з їх відновлення, а також порядку врахування копій таких документів при проведенні перевірки» від 28.07.2016 р. № 16292/6/99-99-14-03-03-15 пояснила: якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів були вилучені правоохоронними й іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки в контролюючий орган копії таких документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних й інших органів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів із дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
Отже, у разі вилучення документів, строки проведення перевірки, у т. ч. розпочатої, переносяться до дати отримання зазначених копій документів або забезпечення доступу до них.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його представництвом в Україні» від 14.07.2016 р. № 15281/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що господарські операції між нерезидентом та його представництвом в Україні, здійснені починаючи з 01.01.2015 р., не вважаються контрольованими.
З 1 січня 2015 року відповідно до пп. 39.2.1 Податкового кодексу України з метою нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, котрі впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- із пов’язаною особою − нерезидентом;
- із нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій із продажу товарів.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до Інструкції щодо порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» від 02.08.2016 р. № 364 спростив для населення проведення операцій із готівковою іноземною валютою.
Тож з 10 серпня 2016 року, коли відповідна постанова набере чинності, фізособи зможуть проводити обмін валют на суму до 150 тис. грн в еквіваленті без надання документів. Вимога надання документів під час здійснення операцій на суму понад 150 тис. грн лишилася відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» від 17.06.2016 р. № 2 затвердило зазначений Перелік. До нього потрапили:
1. Посади Глави Адміністрації Президента України та його заступників.
2. Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
3. Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
4. Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
5. Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.
6. Посади в органах місцевого самоврядування:
- перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
- заступників голів районних, районних у містах рад;
- секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
- керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст − обласних центрів і міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
- голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).
Нагадаємо: згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII обов’язковій повній перевірці підлягають антикорупційні декларації службових осіб, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції (далі − НАЗК). А відповідно до ч. 1 ст. 56 цього Закону стосовно осіб, які претендують на зайняття посад із підвищеним корупційним ризиком, перелік котрих затверджується НАЗК, проводиться спеціальна перевірка.
Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форм державних статистичних спостережень із питань сільського господарства» від 01.08.2016 р. № 136 затвердила зазначені форми, що вводяться в дію:
1. Зі звіту за 2016 рік:
- № 24 (річна) «Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами»;
- № 21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства».
2. Зі звіту за І квартал 2017 року − № 13-заг (квартальна) «Звіт про надходження молока сирого на переробні підприємства».
3. Зі звіту за січень 2017 року − № 24-сг (місячна) «Звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин».
Вищий адміністративний суд України в постанові від 11.07.2016 р. у справі № 2а-6113/12/2670 указує: рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов’язань є підставою для дострокового розірвання договору. Податковим законодавством не визначено, що дострокове розірвання договору має бути узгоджено між контролюючим органом і платником податку шляхом укладання відповідного договору.
Отже, договір про розстрочення податкового зобов’язання вважається розірваним із часу прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань.
Доводи позивача про необхідність укладання між контролюючим органом і платником податків договору про розірвання договору про розстрочення грошового зобов’язання є безпідставними.
