Огляд законодавства

01 – 05 жовтня 2018 року. В Україні впроваджується механізм «єдиного вікна» при переміщенні товарів через митний кордон

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».

«Єдине вікно» – це один з важливих антикорупційних кроків, який мінімізує людський фактор при прийнятті рішень контролюючими органами, стимулює їх перехід на європейські принципи здійснення державного контролю та сприяє міжнародній торгівлі.

Наразі  в середньому 85% вантажів оформлюється через систему «Єдиного вікна».

Закон створює законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», через який, зокрема, передбачена можливість одноразового подання в електронному вигляді документів та/або відомостей з метою автоматичного обміну інформацією про вантаж у процесі його митного контролю.

Таким чином, замість печаток і штампів державних органів на паперових документах, документи та інформація надаватимуться одноразово в електронному вигляді, а контролюючі органи проставлятимуть електронні відмітки у спільній базі даних.

Також, основними нововведеннями зазначеного Закону є такі:

1. Скорочення кількості контролюючих органів на кордоні.

2. Скасування необхідності отримання підприємствами позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної» від 28.09.2018 р. № 4231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що підприємство постачає товар за ціною, що є нижчою за ціну його придбання, а тому підприємство здійснює нарахування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ – виходячи з суми перевищення ціни придбання над ціною постачання. Відповідно до умов договору, після виконання підприємством визначених об’ємів продажу, постачальник зменшує ціни на товар, який постачався підприємству, та який підприємство постачало покупцям. Тож, відповідно до вимог ст. 192 ПКУ, постачальник зменшує свої податкові зобов’язання з ПДВ, а підприємство – податковий кредит. Чи може тепер підприємство зменшити свої ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання?

Представники фіскального відомства зазначили: якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.

Отже, податківці дозволяють коригувати (зменшувати) ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання товару над ціною його постачання.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 27.09.2018 р. № 4193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях (п.п. 196.1.4 ПКУ) платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ згідно з часткою використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року.

Якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована у такий спосіб частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199 ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, а за підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування деяких норм чинного законодавства» від 25.09.2018 р.  № 4155/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис. Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.

Отже в разі, якщо видатковий ордер підписаний уповноваженою особою підприємства, то відповідно має бути вказане прізвище, ім'я та по батькові такої особи.

Національний банк України постановою «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 25.09.2018 р. № 103 оновив вимоги до ведення касових операцій банками в Україні, що пов’язано з вдосконаленням організації касової роботи та змінами українського законодавства.

Оновленою Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні (далі – Інструкція № 103) регулюються взаємовідносини банків (філій, відділень) з питань здійснення касових операцій з Національним банком України, іншими банками та встановлюються порядок і вимоги:

  • здійснення банками (філіями, відділеннями) касових операцій у національній та іноземній валюті;
  • оформлення банками (філіями, відділеннями) касових документів, здійснення касових операцій щодо приймання та видачі готівки;
  • оброблення банкнот (монет);
  • здавання та отримання банками (філіями, відділеннями) готівки національної валюти в НБУ, у тому числі із застосуванням касет.

Норми Інструкції № 103 в частині здійснення операцій з переказу готівки в національній валюті із застосуванням платіжних терміналів та програмно-технічних комплексів самообслуговування, а також у частині оформлення касових документів поширюються на небанківські фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, які отримали ліцензію Нацбанку на переказ коштів у національній валюті України без відкриття рахунку.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» Інструкція № 103 визначає що, банк (філія, відділення) має право використовувати печатку, але цей реквізит не є обов’язковим.

Крім того, Інструкцією № 103 передбачено нові вимоги щодо:

  • визначення банком у внутрішніх положеннях (інструкціях) додатково системи контролю за касовими операціями, порядку звіряння готівки під час проведення ревізії цінностей, роботи з цінними паперами та цінностями, що мають вартість, які зберігаються у сховищах, опису форм статистичних та управлінських звітів про касові операції та періодичність подання за потреби органам управління банку;
  • інформування банком клієнтів через інформаційні матеріали, які мають бути розміщені в доступному для клієнта місці, про визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України;
  • формування та пакування обігових монет номіналом 1 гривня (залежно від року випуску) та інвестиційних монет Банкнотно-монетним двором;
  • оформлення касових документів за операціями на сплату платежів за адміністративні послуги та за рахунками умовного зберігання (ексроу).

Інструкція № 103 набирає чинності з 1 листопада 2018 року.

З цього часу втрачає чинність Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління Нацбанку від 01.06.2011 р. № 174.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра