Огляд законодавства

01 – 05 червня 2020 року. Уряд оновив перелік офшорних зон

Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143» від 27.05.2020 р. № 582-р вніс зміни до власного розпорядження від 23.02.2011 р. № 143-р «Про віднесення держав до переліку офшорних зон».

З урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» до переліку офшорних зон Уряд додав Панаму.

Цьому розпорядженню передувало рішення Ради з економічних та фінансових питань ЄС від 18.02.2020 р. про включення Панами до свого переліку офшорів.

Наразі до списку офшорних зон входять 42 країни і території.

Державна податкова служба України опублікувала відповіді на найбільш поширені питання щодо нових правил застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО): перенесення термінів запровадження процедури «кешбек», особливості готівкових розрахунків «спрощенцями».

Яка відповідальність передбачена в разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та з якої дати?

Діє з 01.08.2020 р. У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти НМДГ і на посадових осіб – від п’яти до десяти НМДГ. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення загрожує накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до 10 НМДГ і на посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ.

З якої дати зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (далі – ФОП – платники ЄП) , які надають платні послугу у сфері охорони здоров’я, та який код виду економічної діяльності відповідає такій діяльності?

ФОП – платники ЄП, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, зобов’язані з 01 січня 2021 року застосовувати РРО та програмні РРО. Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. До 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП – платниками ЄП другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО під час провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та юридичні особи під час провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.1995 р. № 56/95-ВР надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) становить менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких суб’єктів господарювання у разі здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або в разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Чи повинен суб’єкт господарювання (юридична особа або ФОП на загальній системі оподаткування) реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування РРО?

У разі реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу) дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів становить менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі під час продажу товарів (надання послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн грн; здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; здійснення роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу: як застосовувати РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у разі продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в листі «Щодо запровадження простою у разі самоізоляції працівників 60+» від 06.05.2020 р. № 3512-06/28912-0712-07 роз’яснило, чи можна запровадити простій у разі самоізоляції працівників, старших 60 років.

Слід нагадати, що особи, які досягли 60-річного віку, потребують самоізоляції в межах протиепідемічних заходів боротьби з COVID-19. Це передбачала раніше «карантинна» постанова Кабміну від 11.03.2020 р. № 211, а згодом її наступниця – постанова від 20.05.2020 р. № 392, якою карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Тож роботодавці мусять забезпечити переведення працівників, у т. ч. тих, які потребують самоізоляції:

  • на дистанційний режим роботи;
  • або надати за згодою працівників щорічні оплачувані відпустки;
  • або за бажанням працівників надати відпустки без збереження зарплати відповідно до ст.ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Водночас неявку на роботу працівників у період карантину, спричинену проведенням протиепідемічних заходів, Мінсоцполітики рекомендує не розглядати як підставу для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема звільнення.

Проте в міністерстві не виключають ще одного варіанту – у разі неможливості віддаленої роботи наявні також правові підстави запровадити простій.

У такому випадку під призупиненням роботи треба розуміти також зупинення можливості виконання трудових функцій конкретним працівником.

Чинне законодавство безпосередньо не регламентує порядку та умов запровадження простою. Але в колдоговорі підприємства (установи) встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (ст. 13 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).

Тож простій може бути запроваджено як для всього підприємства (установи), так і для окремих структурних підрозділів та працівників.

Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Таку вимогу містить ст. 113 КЗпП.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра