Огляд законодавства

01 – 05 лютого 2021 року. Парламент підтримав перехід на електронні трудові книжки

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (проєкт № 3623).

Законом запроваджується облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законом врегульовано механізм накопичення, обробки та використання цієї інформації, зокрема, для підтвердження наявного стажу роботи та призначення пенсій.

Відповідні зміни внесено до Кодексу законів про працю України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну службу» та деяких інших законодавчих актів.

Законом передбачено:

  • установити п’ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника (протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так й електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру);
  • визначити, що внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України у формі сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо), здійснюється працівником і роботодавцем із обов’язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;
  • установити, що після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов’язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення;
  • запровадити можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію, при цьому, якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування у трудових відносинах, розмір її пенсії підвищуватиметься на 0,5–0,75%. У межах автоматичного призначення пенсій також передбачено можливість визначення за допомогою програмних засобів Державного реєстру найбільш вигідного варіанта для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення.

Така реформа створить можливості для:

  • зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу;
  • спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників для призначення виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, насамперед у випадку тимчасової втрати працездатності,
  • врахування даних стосовно освіти та кваліфікації, яку має працююче населення та яку отримують молоді люди, для забезпечення узгодження пропозицій, які існують на ринку праці, та планування підготовки (перепідготовки) фахівців за актуальними напрямами;
  • усунення можливих ризиків і негативних наслідків втрати трудової книжки, її фізичного пошкодження, фальсифікації та внесення недостовірних відомостей до цього документа.

Утім, остаточний текст Закону поки що не оприлюднено.

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 02.12.2020 р. № 734 (далі – Наказ №734) внесло зміни до:

  • форми податкової накладної та розрахунку коригування до неї;
  • форм та Порядку заповнення й подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Цей наказ набирає чинності першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Наказ опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» № 8 від 2 лютого 2021 року, тобто нові форми документів діють вже з 01 березня.

Слід нагадати, що згідно з п. 46.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

За новою формою слід звітувати за березень 2021 р. Для звітності за лютий 2021 року діє попередня форма.

З 01 березня 2021 року податкові накладні та розрахунки коригування до них (далі – ПН/РК) слід реєструвати за новою формою (незалежно від дати складання).

Сподіваємося, що Державна податкова служба вчасно оновить своє програмне забезпечення і у платників ПДВ не виникне проблем з реєстрацію ПН/РК та поданням звітності.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 03 лютого 2021 року № 14 удвічі збільшив е-ліміт для низки валютних операцій фізичних осіб з переказу коштів за кордон або на рахунки юридичних осіб – нерезидентів, відкриті в Україні, – до 200 тис. євро.

Серед таких операцій:

  • здійснення інвестицій за кордон;
  • розміщення коштів на власних іноземних рахунках;
  • переказ коштів за договором страхування життя;
  • надання позики нерезидентам.

«За оцінками Національного банку, зазначене рішення в напрямі валютної лібералізації не матиме суттєвого впливу на функціонування валютного ринку України, у тому числі з огляду на те, що фізичні особи вже понад рік мають можливість вільно купувати безготівкову іноземну валюту без будь-яких зобов’язань та підстав. У 2020 році фізичні особи в межах e-ліміту перерахували за кордон близько 274 млн євро. Ця сума менша за середньоденний обсяг торгів на міжбанківському валютному ринку», – зазначив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.

Позитивна ситуація на валютному ринку створює належні передумови для поступової лібералізації валютного регулювання, черговим кроком якої є підвищення відповідного е-ліміту.

Повне зняття е-ліміту на здійснення фізичними особами інвестицій за кордон є одним із пріоритетів Національного банку, передбачених Дорожньою картою валютної лібералізації. Це стане можливим після остаточного ухвалення та імплементації пакета законопроєктів щодо протидії BEPS (Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування).

Також Нацбанк продовжує сприяти використанню цифрових аналогів паперових документів. З цією метою банкам і небанківським фінансовим установам дозволено під час здійснення валютних операцій з фізособами використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія» за наявності необхідних технологічних можливостей.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, чи можна поновити на роботі працівницю, яка після звільнення повідомила роботодавця про свою вагітність.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) звільнення вагітних жінок з ініціативи власника не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування вагітних здійснюється у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається.

У випадку коли вагітна, не повідомивши роботодавця про свою вагітність та не надавши довідки з медичного закладу, добровільно написала заяву на звільнення за згодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП), а потім вирішила поновитися на роботі, мотивуючи, що її незаконно звільнили, то згідно із ст. 235 КЗпП підставою для поновлення працівниці на роботі є її звільнення без законних підстав.

Тому поновити на роботі можна тільки працівницю, яка звільнена незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом, або за відсутності підстав для звільнення.

Якщо працівниця звільнена обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, підстав для поновлення її на роботі немає.

Для встановлення достовірності підпису на заяві про звільнення потрібно звернутися до компетентних органів, які наділені повноваженнями проводити експертизу документів на встановлення їх достовірності.

Наголошуємо, що це роз’яснення не встановлює норм права, а має інформаційний характер.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра